ПОДАТКОВИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ - 9

PDF
Печать
E-mail
Автор: Administrator
06.05.2011 11:50
(1)(2)(3)(4)(5)(6)(7)(8)(9)(10)(11)(12)(13)(14)(15)(16)(17)(18)(19)(20)(21)(22)
(23)(24)(25)(26)(27)(28)(29)(30)(31)(32)(33)(34)(35)
88.3. У разі якщо податковий борг виник за операціями, що
виконувалися в межах договорів про спільну діяльність, у податкову
заставу передається майно платника податків, який згідно з умовами
договору був відповідальним за перерахування податків до бюджету
та/або майно, яке внесене у спільну діяльність та/або є
результатом спільної діяльності платників податків. У разі
недостатності майна такого платника податків у податкову заставу
передається майно інших учасників договору про спільну діяльність
у розмірах, пропорційних їх участі у такій спільній діяльності.
Стаття 89. Виникнення права податкової застави
89.1. Право податкової застави виникає у разі:
89.1.1. несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми
грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у
податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем
зазначеного строку;
89.1.2. несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми
грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим
органом, - з дня виникнення податкового боргу.
89.2. З урахуванням положень цієї статті право податкової
застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке
перебуває в його власності (господарському віданні або
оперативному управлінні) у день виникнення такого права і
балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу
платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї
статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав
власності у майбутньому.
У разі якщо балансова вартість такого майна не визначена,
його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться
відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та
професійну оціночну діяльність в Україні" ( 2658-14 ).
У разі збільшення суми податкового боргу складається акт
опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника
податків, у порядку, передбаченому цією статтею.
Право податкової застави не поширюється на майно, визначене
підпунктом 87.3.7 пункту 87.3 статті 87 цього Кодексу, на іпотечні
активи, що належать емітенту та є забезпеченням відповідного
випуску іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, на грошові
доходи від цих іпотечних активів до повного виконання емітентом
зобов'язань за цим випуском іпотечних сертифікатів з фіксованою
дохідністю, а також на склад іпотечного покриття та грошові доходи
від нього до повного виконання емітентом зобов'язань за
відповідним випуском звичайних іпотечних облігацій.
89.3. Майно, на яке поширюється право податкової застави,
оформлюється актом опису.
До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо
використати як джерело погашення податкового боргу.
Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі
рішення керівника органу державної податкової служби, яке
пред'являється платнику податків, що має податковий борг.
Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави,
складається податковим керуючим у порядку та за формою, що
затверджені центральним органом державної податкової служби.
Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на
яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого
платника податків від поширення права податкової застави на
описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не
менш як двох понятих.
89.4. У разі якщо платник податків не допускає податкового
керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у
податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для
такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника
податків від опису майна у податкову заставу.
Орган державної податкової служби звертається до суду щодо
зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків,
заборону відчуження таким платником податків майна та зобов'язання
такого платника податків допустити податкового керуючого для опису
майна у податкову заставу.
Зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків
та заборона відчуження таким платником податків майна діють до дня
складення акта опису майна платника податків у податкову заставу
податковим керуючим або акта про відсутність майна, що може бути
описано у податкову заставу, або погашення податкового боргу в
повному обсязі. Податковий керуючий не пізніше робочого дня, що
настає за днем складення зазначених у цьому пункті актів,
зобов'язаний надіслати банкам та іншим фінансовим установам
рішення про складення таких актів. Таке рішення є підставою для
поновлення видаткових операцій на рахунках платника податків.
89.5. У разі якщо на момент складення акта опису майно
відсутнє або його балансова вартість менша від суми податкового
боргу, право податкової застави поширюється на інше майно, на яке
платник податків набуде право власності у майбутньому до погашення
податкового боргу в повному обсязі.
Платник податків зобов'язаний не пізніше робочого дня,
наступного за днем набуття права власності на будь-яке майно,
повідомити орган державної податкової служби про наявність такого
майна. Орган державної податкової служби зобов'язаний протягом
трьох робочих днів з дня отримання зазначеного повідомлення
прийняти рішення щодо включення такого майна до акта опису майна,
на яке поширюється право податкової застави та балансова вартість
якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, або
відмовити платнику податків у включенні такого майна до акта
опису.
У разі якщо орган державної податкової служби приймає рішення
про включення майна до акта опису, складається відповідний акт
опису, один примірник якого надсилається платнику податків з
повідомленням про вручення.
До прийняття відповідного рішення органом державної
податкової служби платник податків не має права відчужувати таке
майно.
У разі порушення платником податків вимог цього пункту він
несе відповідальність згідно із законом.
89.6. Якщо майно платника податків є неподільним і його
балансова вартість більша від суми податкового боргу, таке майно
підлягає опису у податкову заставу у повному обсязі.
89.7. Заміна предмета застави може здійснюватися тільки за
згодою органу державної податкової служби.
89.8. Орган державної податкової служби зобов'язаний
безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному
державному реєстрі.
Стаття 90. Податковий пріоритет
90.1. Пріоритет податкової застави щодо пріоритету інших
обтяжень (включаючи інші застави) встановлюється відповідно до
закону.
Стаття 91. Податковий керуючий
91.1. Керівник органу державної податкової служби за місцем
реєстрації платника податків, що має податковий борг, призначає
такому платнику податків податкового керуючого. Податковий
керуючий повинен бути посадовою (службовою) особою органу
державної податкової служби. Податковий керуючий має права та
обов'язки, визначені цим Кодексом.
91.2. Порядок призначення та звільнення, а також функції та
повноваження податкового керуючого ( z1430-10 ) визначає
центральний орган державної податкової служби.
91.3. Податковий керуючий описує майно платника податків, що
має податковий борг, в податкову заставу, здійснює перевірку стану
збереження майна, яке перебуває у податковій заставі, проводить
опис майна, на яке поширюється право податкової застави, для його
продажу у випадках, передбачених цим Кодексом, одержує від
боржника інформацію про операції із заставленим майном, а в разі
його відчуження без згоди органу державної податкової служби (за
умови, коли наявність такої згоди має бути обов'язковою згідно з
вимогами цього Кодексу) вимагає пояснення від платника податків
або його службових (посадових) осіб. У разі продажу в рахунок
погашення податкового боргу майна платника податків, на яке
поширюється право податкової застави, податковий керуючий має
право отримувати від такого платника податків документи, що
засвідчують право власності на зазначене майно.
91.4. У разі якщо платник податків, що має податковий борг,
перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених
цим Кодексом, такий податковий керуючий складає акт про
перешкоджання платником податків виконанню таких повноважень у
порядку та за формою, що встановлюються центральним органом
державної податкової служби.
Орган державної податкової служби звертається до суду щодо
зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та
зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги
податкового керуючого, передбачені цим Кодексом. Строк, на який
можуть бути зупинені видаткові операції, визначається судом, але
не більше двох місяців.
Зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків
може бути достроково скасовано за рішенням податкового керуючого
або суду.
Стаття 92. Узгодження операцій із заставленим майном
92.1. Платник податків зберігає право користування майном, що
перебуває у податковій заставі, якщо інше не передбачено законом.
Платник податків може відчужувати майно, що перебуває у
податковій заставі, тільки за згодою органу державної податкової
служби, а також у разі, якщо орган державної податкової служби
впродовж десяти днів з моменту отримання від платника податків
відповідного звернення не надав такому платнику податків відповіді
щодо надання (ненадання) згоди.
У разі якщо в податковій заставі перебуває лише готова
продукція, товари та товарні запаси, платник податків може
відчужувати таке майно без згоди органу державної податкової
служби за кошти за цінами, що не є меншими за звичайні, та за
умови, що кошти від такого відчуження будуть направлені в повному
обсязі в рахунок виплати заробітної плати, єдиного внеску на
загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або
погашення податкового боргу.
92.2. У разі відчуження або оренди (лізингу) майна, яке
перебуває у податковій заставі, платник податків за згодою органу
державної податкової служби зобов'язаний замінити його іншим
майном такої самої або більшої вартості. Зменшення вартості
заміненого майна допускається тільки за згодою органу державної
податкової служби за умови часткового погашення податкового боргу.
92.3. У разі здійснення операцій з майном, яке перебуває у
податковій заставі, без попередньої згоди органу державної
податкової служби платник податків несе відповідальність
відповідно до закону.
Стаття 93. Припинення податкової застави
93.1. Майно платника податків звільняється з податкової
застави з дня:
93.1.1. отримання органом державної податкової служби
підтвердження повного погашення суми податкового боргу в
установленому законодавством порядку;
93.1.2. визнання податкового боргу безнадійним;
93.1.3. прийняття відповідного рішення судом у межах
процедур, визначених законодавством з питань банкрутства;
93.1.4. отримання платником податків рішення відповідного
органу про скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування
суми грошового зобов'язання або його частини (пені та штрафних
санкцій) внаслідок проведення процедури адміністративного або
судового оскарження;
93.1.5. реєстрації в органі державної податкової служби
податкової поруки у випадках, визначених цим Кодексом.
93.2. Підставою для звільнення майна платника податків з-під
податкової застави та її виключення з державних реєстрів застав
рухомого або нерухомого майна є відповідний документ, що засвідчує
закінчення будь-якої з подій, визначених підпунктами 93.1.1-93.1.5
пункту 93.1 цієї статті.
93.3. Порядок застосування податкової застави ( z1438-10 )
встановлюється центральним органом державної податкової служби.
Стаття 94. Адміністративний арешт майна
94.1. Адміністративний арешт майна платника податків (далі -
арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання
платником податків його обов'язків, визначених законом.
94.2. Арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується
одна з таких обставин:
94.2.1. платник податків порушує правила відчуження майна, що
перебуває у податковій заставі;
94.2.2. фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за
кордон;
94.2.3. платник податків відмовляється від проведення
документальної перевірки за наявності законних підстав для її
проведення або від допуску посадових осіб органу державної
податкової служби;
94.2.4. відсутні свідоцтва про державну реєстрацію суб'єктів
господарювання, дозволи (ліцензії) на її здійснення, торгові
патенти, сертифікати відповідності реєстраторів розрахункових
операцій;
94.2.5. відсутня реєстрація особи як платника податків в
органі державної податкової служби, якщо така реєстрація є
обов'язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник
податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий
борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його
приховування або передачі іншим особам;
94.2.6. платник податків відмовляється від проведення
перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій
заставі;
94.2.7. платник податків не допускає податкового керуючого до
складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу,
та/або акта опису (виділення) майна для його продажу.
94.3. Арешт майна полягає у забороні платнику податків
вчиняти щодо свого майна, яке підлягає арешту, дії, зазначені у
пункті 94.5 цієї статті.
94.4. Арешт може бути накладено органом державної податкової
служби на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не
може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на
рахунку платника податків.
94.5. Арешт майна може бути повним або умовним.
Повним арештом майна визнається заборона платнику податків на
реалізацію прав розпорядження або користування його майном. У
цьому випадку ризик, пов'язаний із втратою функціональних чи
споживчих якостей такого майна, покладається на орган, який
прийняв рішення про таку заборону.
Умовним арештом майна визнається обмеження платника податків
щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в
обов'язковому попередньому отриманні дозволу керівника
відповідного органу державної податкової служби на здійснення
платником податків будь-якої операції з таким майном. Зазначений
дозвіл може бути виданий керівником органу державної податкової
служби, якщо за висновком податкового керуючого здійснення
платником податків окремої операції не призведе до збільшення його
податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення.
94.6. Керівник органу державної податкової служби (його
заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у пункті
94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна
платника податків, яке надсилається:
94.6.1. платнику податків з вимогою тимчасово зупинити
відчуження його майна;
94.6.2. іншим особам, у володінні, розпорядженні або
користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з
вимогою тимчасово зупинити його відчуження.
Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється
виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу
державної податкової служби до суду.
Звільнення коштів з-під арешту банк або інша фінансова
установа здійснює за рішенням суду.
94.7. Арешт майна може бути також застосований до товарів,
які виготовляються, зберігаються, переміщуються або реалізуються з
порушенням правил, визначених митним законодавством України чи
законодавством з питань оподаткування акцизним податком, та
товарів, у тому числі валютних цінностей, які продаються з
порушенням порядку, визначеного законодавством, якщо їх власника
не встановлено.
У цьому випадку службові (посадові) особи контролюючих
органів або інших правоохоронних органів відповідно до їх
повноважень тимчасово затримують таке майно із складенням
протоколу, який повинен містити відомості про причини такого
затримання з посиланням на порушення конкретної законодавчої
норми; опис майна, його родових ознак і кількості; відомості про
особу (особи), в якої було вилучено такі товари (за їх наявності);
перелік прав та обов'язків таких осіб, що виникають у зв'язку з
таким вилученням. Форма зазначеного протоколу ( 1239-2010-п )
затверджується Кабінетом Міністрів України.
Керівник підрозділу правоохоронного органу, у підпорядкуванні
якого перебуває службова (посадова) особа, яка склала протокол про
тимчасове затримання майна, зобов'язаний невідкладно поінформувати
керівника органу державної податкової служби (його заступника), на
території якого здійснено таке затримання, з обов'язковим
врученням примірника протоколу.
На підставі відомостей, зазначених у протоколі, керівник
органу державної податкової служби (його заступник) приймає
рішення про накладення арешту на таке майно або відмову в ньому
шляхом неприйняття такого рішення.
Рішення про накладення арешту на майно повинне бути прийняте
до 24 години робочого дня, що настає за днем складення протоколу
про тимчасове затримання майна, але коли відповідно до
законодавства України орган державної податкової служби закінчує
роботу раніше, то такий строк закінчується на час такого
закінчення роботи.
У разі якщо рішення про арешт майна не приймається протягом
зазначеного строку, майно вважається звільненим з-під режиму
тимчасового затримання, а посадові чи службові особи, які
перешкоджають такому звільненню, несуть відповідальність
відповідно до закону.
94.8. При накладенні арешту на майно у випадках, визначених
пунктом 94.7 цієї статті, рішення керівника органу державної
податкової служби (його заступника) невідкладно вручається особі
(особам, зазначеним у пункті 94.6 цієї статті), зазначеній у
протоколі про тимчасове затримання майна, без виконання положень
пункту 94.6 цієї статті.
94.9. У разі якщо місцезнаходження осіб, зазначених у
протоколі про тимчасове затримання майна, не виявлено або коли
майно було затримано, а осіб, яким воно належить на праві
власності чи інших правах, не встановлено, рішення про арешт майна
приймається керівником органу державної податкової служби (його
заступником) без вручення його особам, зазначеним у пункті 94.6
цієї статті.
94.10. Арешт на майно може бути накладено рішенням керівника
органу державної податкової служби (його заступника),
обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.
Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному
порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, крім
випадків, коли власника майна, на яке накладено арешт, не
встановлено (не виявлено). У цих випадках таке майно перебуває під
режимом адміністративного арешту протягом строку, визначеного
законом для визнання його безхазяйним, або у разі якщо майно є
таким, що швидко псується, - протягом граничного строку,
визначеного законодавством. Порядок операцій з майном, власника
якого не встановлено, визначається законодавством з питань
поводження з безхазяйним майном.
Строк, визначений цим пунктом, не включає добові години, що
припадають на вихідні та святкові дні.
94.11. Рішення керівника органу державної податкової служби
(його заступника) щодо арешту майна може бути оскаржене платником
податків в адміністративному або судовому порядку.
У всіх випадках, коли орган державної податкової служби
вищого рівня або суд скасовує рішення про арешт майна, орган
державної податкової служби вищого рівня проводить службове
розслідування щодо мотивів прийняття керівником органу державної
податкової служби (його заступником) рішення про арешт майна та
приймає рішення про притягнення винних до відповідальності
відповідно до закону.
94.12. При прийнятті рішення про арешт майна банку арешт не
може бути накладено на його кореспондентський рахунок.
94.13. Платник податків має право на відшкодування збитків та
немайнової шкоди, завданих органом державної податкової служби
внаслідок неправомірного застосування арешту майна такого платника
податків, за рахунок коштів державного бюджету, передбачених
органам державної податкової служби, згідно із законом. Рішення
про таке відшкодування приймається судом.
94.14. Функції виконавця рішення про арешт майна платника
податків покладаються на податкового керуючого або іншого
працівника органу державної податкової служби, призначеного його
керівником (заступником). Виконавець рішення про арешт:
94.14.1. надсилає рішення про арешт майна відповідно до
пункту 94.6 цієї статті;
94.14.2. організовує опис майна платника податків.
94.15. Опис майна платника податків проводиться у присутності
його посадових осіб чи їх представників, а також понятих.
У разі відсутності посадових осіб платника податків або їх
представників опис його майна здійснюється у присутності понятих.
Для проведення опису майна у разі потреби залучається
оцінювач.
Представникам платника податків, майно якого підлягає
адміністративному арешту, роз'яснюються їх права та обов'язки.
Понятими не можуть бути працівники органів державної
податкової служби або правоохоронних органів, а також інші особи,
участь яких як понятих обмежується Законом України "Про виконавче
провадження" ( 606-14 ).
94.16. Під час опису майна платника податків особи, які його
проводять, зобов'язані пред'явити посадовим особам такого платника
податків або їх представникам відповідне рішення про накладення
адміністративного арешту, а також документи, які засвідчують їх
повноваження на проведення такого опису. За результатами
проведення опису майна платника податків складається протокол,
який містить опис та перелік майна, що арештовується, із
зазначенням назви, кількості, мір ваги та індивідуальних ознак та
за умови присутності оцінювача, вартості, визначеної таким
оцінювачем. Усе майно, що підлягає опису, пред'являється посадовим
особам платника податків або їх представникам і понятим, а за
відсутності посадових осіб або їх представників - понятим, для
огляду.
94.17. Посадова особа органу державної податкової служби, яка
виконує рішення про адміністративний арешт майна платника
податків, визначає порядок його збереження та охорони.
94.18. Виконання заходів, передбачених пунктами 94.15-94.17
цієї статті, у період з 20-ї години до 9-ї години наступного дня
не допускається.
94.19. Припинення адміністративного арешту майна платника
податків здійснюється у зв'язку з:
94.19.1. відсутністю протягом строку, зазначеного у пункті
94.10, рішення суду про визнання арешту обґрунтованим;
94.19.2. погашенням податкового боргу платника податків;
94.19.3. усуненням платником податків причин застосування
адміністративного арешту;
94.19.4. ліквідацією платника податків, у тому числі
внаслідок проведення процедури банкрутства;
94.19.5. наданням відповідному органу державної податкової
служби третьою особою належних доказів про належність арештованого
майна до об'єктів права власності цієї третьої особи;
94.19.6. скасуванням судом або органом державної податкової
служби рішення керівника органу державної податкової служби (його
заступника) про арешт;
94.19.7. прийняттям судом рішення про припинення
адміністративного арешту;
94.19.8. пред'явленням платником податків свідоцтва про
державну реєстрацію суб'єкта господарювання, дозволів (ліцензій)
на провадження діяльності, торгових патентів, сертифікатів
відповідності реєстраторів розрахункових операцій;
94.19.9. фактичним проведенням платником податків
інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей,
коштів, у тому числі зняття залишків товарно-матеріальних
цінностей, готівки.
94.20. У випадках, визначених підпунктами 94.19.2 - 94.19.4,
94.19.8, 94.19.9 пункту 94.19 цієї статті, рішення щодо звільнення
з-під арешту майна приймається органом державної податкової
служби.
У разі якщо рішення про звільнення майна з-під арешту
прийнято щодо арешту, який було визнано судом обґрунтованим, орган
державної податкової служби повідомляє про своє рішення
відповідний суд не пізніше наступного робочого дня.
94.21. У разі якщо майно платника податків звільняється з-під
адміністративного арешту у випадках, визначених пунктами 94.19.1,
94.19.6, 94.19.7, 94.19.9, повторне накладення адміністративного
арешту з підстав накладення першого арешту не дозволяється.
Стаття 95. Продаж майна, що перебуває у податковій заставі
95.1. Орган державної податкової служби здійснює за платника
податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового
боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які
перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом
продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій
заставі.
95.2. Стягнення коштів та продаж майна платника податків
провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня
надіслання такому платнику податкової вимоги.
95.3. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках,
обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням
суду, яке направляється до виконання органам державної податкової
служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Орган державної податкової служби звертається до суду щодо
надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за
рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій
заставі.
Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для
прийняття органом державної податкової служби рішення про
погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної
податкової служби підписується його керівником та скріплюється
гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік
відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється
центральним органом державної податкової служби.
95.4. Орган державної податкової служби на підставі рішення
суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового
боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.
Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку
( 1244-2010-п ), визначеному Кабінетом Міністрів України.
95.5. Вилучені відповідно до цієї статті готівкові кошти
вносяться посадовою особою органу державної податкової служби до
банку в день їх стягнення для перерахування до відповідного
бюджету чи державного цільового фонду в рахунок погашення
податкового боргу платника податків. У разі неможливості внесення
зазначених коштів протягом того самого дня їх необхідно внести в
банк наступного робочого дня. Забезпечення збереження зазначених
коштів до моменту їх внесення в банк здійснюється відповідним
органом державної податкової служби.
95.6. У разі якщо сума коштів, отримана у результаті продажу
майна платника податків, перевищує суму його грошового
зобов'язання та податкового боргу, різниця перераховується на
рахунки такого платника податків або його правонаступників.
95.7. Продаж майна платника податків здійснюється на
публічних торгах та/або через торгівельні організації.
Продаж майна платника податків на публічних торгах
здійснюється у такому порядку:
95.7.1. майно, яке може бути згруповано та стандартизовано,
підлягає продажу за кошти виключно на біржових торгах, які
проводяться біржами, що створені відповідно до закону і визначені
органом державної податкової служби на конкурсних засадах;
95.7.2. цінні папери - на фондових біржах у порядку,
встановленому Законом України "Про цінні папери та фондовий
ринок" ( 3480-15 );
95.7.3. інше майно, об'єкти рухомого чи нерухомого майна, а
також цілісні майнові комплекси підприємств підлягають продажу за
кошти виключно на цільових аукціонах, які організовуються за
поданням відповідного органу державної податкової служби на
зазначених біржах.
95.8. Майно, що швидко псується, а також інше майно, обсяги
якого не є достатніми для організації прилюдних торгів, підлягають
продажу за кошти на комісійних умовах через організації торгівлі,
визначені органом державної податкової служби на конкурсних
засадах.
Майно боржника, щодо обігу якого встановлено обмеження
законом, продається на закритих торгах, які проводяться на умовах
змагальності. У таких закритих торгах беруть участь особи, які
відповідно до законодавства можуть мати зазначене майно у
власності чи на підставі іншого речового права.
95.9. У разі якщо продажу підлягає цілісний майновий комплекс
підприємства, майно якого перебуває у державній або комунальній
власності, чи якщо згідно із законодавством з питань приватизації
для відчуження майна підприємства необхідна попередня згода органу
приватизації або іншого державного органу, уповноваженого
здійснювати управління корпоративними правами, продаж майна такого
підприємства організовується державним органом приватизації за
поданням відповідного органу державної податкової служби із
дотриманням законодавства з питань приватизації. При цьому інші
способи приватизації, крім грошової, не дозволяються.
Державний орган приватизації зобов'язаний організувати продаж
цілісного майнового комплексу протягом 60 календарних днів з дня
надходження подання органу державної податкової служби.
95.10. З метою реалізації майна, яке перебуває у податковій
заставі, проводиться експертна оцінка вартості такого майна для
визначення початкової ціни його продажу. Така оцінка проводиться у
порядку, визначеному Законом України "Про оцінку майна, майнових
прав та професійну оціночну діяльність в Україні" ( 2658-14 ).
95.11. Не проводиться оцінка майна, яке може бути згруповано
або стандартизовано чи має курсову (поточну) біржову вартість
та/або перебуває у лістингу товарних бірж.
95.12. Платник податків має право самостійно здійснити оцінку
шляхом укладення договору з оцінювачем. Якщо платник податків
самостійно не здійснює оцінку протягом двох місяців з дня
прийняття рішення про реалізацію майна, орган державної податкової
служби самостійно укладає договір про проведення оцінки майна.
95.13. Під час продажу майна на товарних біржах орган
державної податкової служби укладає відповідний договір з брокером
(брокерською конторою), яка вчиняє дії з продажу такого майна за
дорученням органу державної податкової служби на умовах найкращої
цінової пропозиції.
95.14. Покупець майна, яке перебуває у податковій заставі,
набуває права власності на таке майно відповідно до умов,
визначених у договорі (контракті), що укладається за результатами
проведених торгів.
95.15. Порядок ( 1244-2010-п ) збільшення або зменшення
початкової ціни продажу майна платника податків визначається
Кабінетом Міністрів України, крім випадків, визначених пунктом
95.9 цієї статті, які регулюються законодавством про приватизацію.
95.16. Інформація про склад майна платників податків,
призначеного для продажу, оприлюднюється відповідною біржею.
Компенсація витрат, пов'язаних з такими публікаціями, здійснюється
за рахунок коштів, отриманих від реалізації майна платника
податків, у порядку ( 1244-2010-п ), що визначається Кабінетом
Міністрів України.
95.17. Інформація про час та умови проведення прилюдних
торгів майном платників податків оприлюднюється відповідною
біржею.
95.18. Інформація, зазначена у пункті 95.17 цієї статті, та
порядок ( 1244-2010-п ) її оприлюднення визначаються Кабінетом
Міністрів України.
95.19. Платник податків або будь-яка інша особа, яка здійснює
управління майном платника податків або контроль за їх
використанням, зобов'язані забезпечити за першою вимогою
безперешкодний доступ податкового керуючого та учасників публічних
торгів до огляду та оцінки майна, що пропонується для продажу, а
також безперешкодне набуття прав власності на таке майно особою,
яка придбала їх на публічних торгах.
95.20. Якщо платник податків у будь-який момент до укладення
договору купівлі-продажу його майна повністю погашає суму
податкового боргу, орган державної податкової служби скасовує
рішення про проведення його продажу та вживає заходів щодо
зупинення торгів.
95.21. Операції з продажу визначеного у цій статті майна на
біржовому ринку не підлягають нотаріальному посвідченню.
95.22. Орган державної податкової служби звертається до суду
щодо стягнення з дебіторів платника податку, що має податковий
борг, сум дебіторської заборгованості, строк погашення якої настав
та право вимоги якої переведено на органи державної податкової
служби, у рахунок погашення податкового боргу такого платника
податків. Сума коштів, що надходить у результаті стягнення
дебіторської заборгованості, в повному обсязі (але в межах суми
податкового боргу) зараховується до відповідного бюджету чи
державного цільового фонду в рахунок погашення податкового боргу
платника податків. Сума дебіторської заборгованості, що стягнута
понад суму податкового боргу, передається у розпорядження платника
податку.
Стаття 96. Погашення податкового боргу державних підприємств,
які не підлягають приватизації,
та комунальних підприємств
96.1. У разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного
в податкову заставу майна комунального підприємства, не покриває
суму його податкового боргу і витрат, пов'язаних з організацією та
проведенням публічних торгів, або у разі відсутності у такого
боржника власного майна, що відповідно до законодавства України
може бути внесено в податкову заставу та відчужено, орган
державної податкової служби зобов'язаний звернутися до органу
місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери
управління якого належить майно такого платника податків, з
поданням щодо прийняття рішення про:
96.1.1. виділення коштів місцевого бюджету на сплату
податкового боргу такого платника податків. Рішення про
фінансування таких витрат розглядається на найближчій сесії
відповідної ради;
96.1.2. затвердження плану досудової санації такого платника
податків, який передбачає погашення його податкового боргу;
96.1.3. ліквідацію такого платника податків та призначення
ліквідаційної комісії;
96.1.4. прийняття сесією відповідної ради рішення щодо
порушення справи про банкрутство платника податків.
96.2. У разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного
в податкову заставу майна державного підприємства, яке не підлягає
приватизації, у тому числі казенного підприємства, не покриває
суму податкового боргу такого платника податків і витрат,
пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у
разі відсутності майна, що відповідно до законодавства України
може бути внесено в податкову заставу та відчужено, орган
державної податкової служби зобов'язаний звернутися до органу
виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник
податків, з поданням щодо прийняття рішення про:
96.2.1. надання відповідної компенсації з бюджету за рахунок
коштів, призначених для утримання такого органу виконавчої влади,
до сфери управління якого належить такий платник податків;
96.2.2. досудову санацію такого платника податків за рахунок
коштів державного бюджету;
96.2.3. ліквідацію такого платника податків та призначення
ліквідаційної комісії;
96.2.4. виключення платника податків із переліку об'єктів
державної власності, які не підлягають приватизації відповідно до
закону, з метою порушення справи про банкрутство, у порядку,
встановленому законодавством України.
96.3. Відповідь щодо прийняття одного із зазначених рішень
надсилається органу державної податкової служби протягом
30 календарних днів з дня направлення звернення.
У разі неотримання зазначеної відповіді у визначений цим
пунктом строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні
його вимог орган державної податкової служби зобов'язаний
звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення
податкового боргу на кошти державного органу, в управлінні якого
перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно.
96.4. Виникнення у державного або комунального підприємства
податкового боргу є підставою для розірвання трудового договору
(контракту) з керівником такого підприємства.
96.5. Трудові договори (контракти), що укладаються з
керівником державного або комунального підприємства, повинні
містити положення про зазначену відповідальність, що є їх істотною
умовою.
Норми цього пункту не поширюються на випадки виникнення
податкового боргу внаслідок обставин непереборної сили
(форс-мажорних обставин) або невиконання або неналежного виконання
державними органами зобов'язань щодо оплати товарів (робіт,
послуг), придбаних у такого платника податків за рахунок бюджетних
коштів, з надання платнику податків субсидій або дотацій,
передбачених законодавством або з повернення платнику податків
надміру внесених податків та зборів чи їх бюджетного відшкодування
згідно з цим Кодексом та податковим законодавством України.
96.6. Будь-які договори про передачу акцій (інших
корпоративних прав), що перебувають у державній або комунальній
власності, в управління третім особам повинні містити зобов'язання
таких третіх осіб щодо недопущення виникнення податкового боргу
після такої передачі, а також умову щодо припинення дії договору в
разі виникнення податкового боргу, право відповідно держави або
територіальної громади на одностороннє (позасудове) розірвання
таких договорів у разі виникнення такого податкового боргу. Ця
умова є істотною для будь-яких договорів про приватизацію
державного або комунального майна, укладених під інвестиційні
зобов'язання.
Стаття 97. Погашення грошових зобов'язань або податкового
боргу в разі ліквідації платника податків,
не пов'язаної з банкрутством
97.1. У цій статті під ліквідацією платника податків
розуміється ліквідація платника податків як юридичної особи або
зупинення державної реєстрації фізичної особи - підприємця,
внаслідок якої відбувається закриття їх рахунків та/або втрата їх
статусу як платника податків відповідно до законодавства.
97.2. У разі якщо власник або уповноважений ним орган приймає
рішення про ліквідацію платника податків, не пов'язану з
банкрутством, майно зазначеного платника податків використовується
у черговості, визначеній відповідно до законів України.
97.3. У разі якщо внаслідок ліквідації платника податків або
скасування державної реєстрації фізичної особи - підприємця
частина його грошових зобов'язань чи податкового боргу залишається
непогашеною у зв'язку з недостатністю майна, така частина
погашається за рахунок майна засновників або учасників такого
підприємства, якщо вони несуть повну або додаткову
відповідальність за зобов'язаннями платника податків згідно із
законом, у межах повної або додаткової відповідальності, а в разі
ліквідації філії, відділення чи іншого відокремленого підрозділу
юридичної особи - за рахунок юридичної особи незалежно від того,
чи є вона платником податку, стосовно якого виникло грошове
зобов'язання або виник податковий борг такої філії, відділення,
іншого відокремленого підрозділу.
В інших випадках грошові зобов'язання або податковий борг, що
залишаються непогашеними після ліквідації платника податків,
вважаються безнадійним боргом і підлягають списанню в порядку
( 1231-2010-п ), визначеному Кабінетом Міністрів України. Те саме
стосується фізичної особи - платника податків, яка померла або
визнана судом безвісно відсутньою або оголошена померлою чи
визнана недієздатною, крім випадків, коли з'являються інші особи,
що вступають у права спадщини, незалежно від часу набуття таких
прав.
97.4. Особою, відповідальною за погашення грошових
зобов'язань чи податкового боргу платника податків, є:
97.4.1. стосовно платника податків, який ліквідується, -
ліквідаційна комісія або інший орган, що проводить ліквідацію
згідно із законодавством України;
97.4.2. щодо філій, відділень, інших відокремлених
підрозділів платника податків, що ліквідуються, - такий платник
податків;
97.4.3. стосовно фізичної особи - підприємця - така фізична
особа;
97.4.4. стосовно фізичної особи, яка померла або визнана
судом безвісно відсутньою або оголошена померлою чи визнана
недієздатною, - особи, які вступають у права спадщини або
уповноважені здійснювати розпорядження майном такої особи;
97.4.5. щодо кооперативів, кредитних спілок, товариств
співвласників житла або інших колективних господарств - їх члени
(пайовики) солідарно;
97.4.6. щодо інвестиційних фондів - інвестиційна компанія,
яка здійснює управління таким інвестиційним фондом.
97.5. У разі якщо платник податків, що ліквідується, має суми
надміру сплачених грошових зобов'язань або суми невідшкодованих
податків з відповідного бюджету, такі суми підлягають заліку в
рахунок його грошових зобов'язань або податкового боргу перед
таким бюджетом.
97.6 У разі якщо суми надміру сплачених грошових зобов'язань
або суми невідшкодованих податків з відповідного бюджету
перевищують суми грошових зобов'язань або податкового боргу перед
таким бюджетом, суми перевищення використовуються для погашення
грошових зобов'язань або податкового боргу перед іншими бюджетами,
а за відсутності таких зобов'язань (боргу) перераховуються у
розпорядження такого платника податків. Порядок ( z0117-11 )
проведення заліків, визначених у цьому пункті, встановлюється
Міністерством фінансів України.
Стаття 98. Порядок погашення грошових зобов'язань
або податкового боргу у разі реорганізації
платника податків
98.1. Під реорганізацією платника податків у цій статті
розуміється зміна його правового статусу, яка передбачає будь-яку
з таких дій або їх поєднання:
98.1.1. зміна найменування платника податків, а для
господарських товариств - зміна організаційно-правового статусу
товариства, що тягне за собою зміну їх коду згідно з Єдиним
державним реєстром підприємств та організацій України та/або
податкового номера;
98.1.2. злиття платників податків, а саме передача майна
платника податків до статутних фондів інших платників податків,
унаслідок чого відбувається ліквідація платника податків, який
зливається з іншими;
98.1.3. поділ платника податків на декілька осіб, а саме
поділ його майна між статутними фондами новоутворених юридичних
осіб та/або фізичними особами, внаслідок якого відбувається
ліквідація юридичного статусу платника податків, який поділяється;
98.1.4. виділення з платника податків інших платників
податків, а саме передача частини майна платника податків, що
реорганізується, до статутних фондів інших платників податків в
обмін на їх корпоративні права, внаслідок якого не відбувається
ліквідація платника податків, що реорганізується;
98.1.5. реєстрацію фізичної особи як суб'єкта господарювання
без скасування її попередньої реєстрації як іншого суб'єкта
господарювання або з таким скасуванням.
98.2. У разі якщо власник платника податків або уповноважений
ним орган приймає рішення про реорганізацію такого платника
податків, його грошові зобов'язання чи податковий борг підлягає
врегулюванню в такому порядку:
98.2.1. якщо реорганізація здійснюється шляхом зміни
найменування, організаційно-правового статусу або місця реєстрації
платника податків, після реорганізації він набуває усіх прав і
обов'язків щодо погашення грошових зобов'язань чи податкового
боргу, які виникли до його реорганізації;
98.2.2. якщо реорганізація здійснюється шляхом об'єднання
двох або більше платників податків в одного платника податків з
ліквідацією платників податків, що об'єдналися, об'єднаний платник
податків набуває усіх прав і обов'язків щодо погашення грошових
зобов'язань чи податкового боргу всіх платників податків, що
об'єдналися;
98.2.3. якщо реорганізація здійснюється шляхом поділу
платника податків на дві або більше особи з ліквідацією такого
платника податків, що розподіляється, усі платники податків, які
виникнуть після такої реорганізації, набувають усіх прав і
обов'язків щодо погашення грошових зобов'язань чи податкового
боргу, які виникли до такої реорганізації.
Зазначені зобов'язання чи борг розподіляються між
новоутвореними платниками податків пропорційно часткам балансової
вартості майна, отриманого ними у процесі реорганізації згідно з
розподільним балансом.
У разі якщо одна чи більше новоутворених осіб не є платниками
податків, щодо яких виникли грошові зобов'язання або борг платника
податків, який був реорганізований, зазначені грошові зобов'язання
чи податковий борг повністю розподіляються між особами, що є
платниками таких податків, пропорційно часткам отриманого ними
майна, без урахування майна, наданого особам, що не є платниками
таких податків.
98.3. Реорганізація платника податків шляхом виділення з його
складу іншого платника податків або внесення частини майна
платника податків до статутного фонду іншого платника податків без
ліквідації платника податків, який реорганізується, не тягне за
собою розподілу грошових зобов'язань чи податкового боргу між
таким платником податків та особами, утвореними у процесі його
реорганізації, чи встановлення їх солідарної відповідальності за
порушення податкового законодавства, крім випадків, коли за
висновками органу державної податкової служби така реорганізація
може призвести до неналежного погашення грошових зобов'язань чи
податкового боргу платником податків, який реорганізується.
Рішення про застосування солідарної або розподільної
відповідальності за порушення податкового законодавства може бути
прийняте органом державної податкової служби у разі, коли майно
платника податків, що реорганізується, перебуває у податковій
заставі на момент прийняття рішення про таку реорганізацію. Для
цілей цієї статті до зазначених видів реорганізації прирівнюється
оренда цілісного майнового комплексу відповідно до законодавства
України про оренду державного та комунального майна.

( Документ взято з сайта ВPУ - zakon1.rada.gov.ua )
(1)(2)(3)(4)(5)(6)(7)(8)(9)(10)(11)(12)(13)(14)(15)(16)(17)(18)(19)(20)(21)(22)
(23)(24)(25)(26)(27)(28)(29)(30)(31)(32)(33)(34)(35)
Обновлено ( 06.05.2011 12:58 )

Статистика

Сотрудничество

Наша компания заинтересована в новых надежных партнерах, у нас есть взаимовыгодные предложения по сотрудничеству к посредникам и продавцам - об этом читайте в разделе СОТРУДНИЧЕСТВО. Также Вы получите полную информацию о нашей фирме и как с нами можно связаться!