ПОДАТКОВИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ - 6

PDF
Печать
E-mail
Автор: Administrator
06.05.2011 11:48
(1)(2)(3)(4)(5)(6)(7)(8)(9)(10)(11)(12)(13)(14)(15)(16)(17)(18)(19)(20)(21)(22)
(23)(24)(25)(26)(27)(28)(29)(30)(31)(32)(33)(34)(35)
Скарга вважається також повністю задоволеною на користь
платника податків, якщо рішення керівника контролюючого органу
(або його заступника) про продовження строків її розгляду не було
надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку,
зазначеного в абзаці першому цього пункту.
56.10. Рішення Державної податкової адміністрації України та
спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в
галузі митної справи, прийняте за розглядом скарги платника
податків, є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному
оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку.
56.11. Не підлягає оскарженню податкове зобов'язання,
самостійно визначене платником податків.
56.12. Якщо відповідно до цього Кодексу контролюючий орган
самостійно визначає грошове зобов'язання платника податків за
причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства,
такий платник податків має право на адміністративне оскарження
рішень контролюючого органу протягом 30 календарних днів, що
настають за днем надходження податкового повідомлення-рішення
(рішення) контролюючого органу.
56.13. У разі коли останній день строків, зазначених у цій
статті, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем
таких строків вважається перший робочий день, що настає за
вихідним або святковим днем.
56.14. Строки подання скарги на податкове
повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення контролюючого
органу можуть бути продовжені за правилами і на підставах,
визначених пунктом 102.6 статті 102 цього Кодексу.
56.15. Скарга, подана із дотриманням строків, визначених
пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків
грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленнірішенні
(рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого
органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.
Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що
оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що
оскаржується, вважається неузгодженою.
56.16. Днем подання скарги вважається день фактичного
отримання скарги відповідним контролюючим органом, а в разі
надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового
зв'язку від платника податків поштового відправлення із скаргою,
яка зазначена відділенням поштового зв'язку в повідомленні про
вручення поштового відправлення або на конверті.
56.17. Процедура адміністративного оскарження закінчується:
56.17.1. днем, наступним за останнім днем строку,
передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення
або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у
разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк;
56.17.2. днем отримання платником податків рішення
відповідного контролюючого органу про повне задоволення скарги;
56.17.3. днем отримання платником податків рішення Державної
податкової адміністрації України або спеціально уповноваженого
центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи;
56.17.4. виключено;
56.17.5. днем звернення платника податків до контролюючого
органу із заявою про розстрочення, відстрочення податкових
зобов'язань, що оскаржувались.
День закінчення процедури адміністративного оскарження
вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника
податків.
56.18. З урахуванням строків давності платник податків має
право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше
рішення контролюючого органу про нарахування грошового
зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.
У разі коли платником податків до подання позовної заяви
проводилася процедура адміністративного оскарження, строк
звернення до суду продовжується на строк, що фактично пройшов з
дати звернення платника податків із скаргою до контролюючого
органу до дати отримання (включно) таким платником податків
остаточного рішення контролюючого органу, прийнятого за
результатами розгляду скарги.
Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку,
не підлягає адміністративному оскарженню.
Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим
порядком вирішення спору.
При зверненні платника податків до суду з позовом щодо
визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове
зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим
рішенням законної сили.
56.19. У разі коли до подання позовної заяви проводилася
процедура адміністративного оскарження, платник податків має право
оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення
контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання
протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури
адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї
статті.
56.20. Вимоги до оформлення скарги, порядок подання та
розгляду скарг встановлюється центральним органом державної
податкової служби або спеціально уповноваженим центральним органом
виконавчої влади в галузі митної справи в межах їх повноважень.
56.21. У разі коли норма цього Кодексу чи іншого
нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або
коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів
припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків
платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є
можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і
контролюючого органу, рішення приймається на користь платника
податків.
56.22. Якщо платник податків оскаржує рішення податкового
органу до суду, обвинувачення особи в ухиленні від сплати податків
не може ґрунтуватися на такому рішенні контролюючого органу до
остаточного вирішення справи судом. Це правило не поширюється на
випадки, коли таке обвинувачення базується не тільки на рішенні
контролюючого органу, а й доведено на підставі додатково зібраних
доказів відповідно до вимог кримінально-процесуального
законодавства України.
Порушення кримінальної справи за будь-якими приводами та
підставами стосовно платника податків або його службових
(посадових) осіб не може бути підставою для зупинення провадження
у справі або залишення без розгляду скарги (позову) такого
платника податків, поданої до суду у межах процедури апеляційного
узгодження.
Стаття 57. Строки сплати податкового зобов'язання
57.1. Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму
податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій
декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім
днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом
для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим
Кодексом.
Податковий агент зобов'язаний сплатити суму податкового
зобов'язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно
визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника
податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки,
передбачені цим Кодексом.
Суму податкового зобов'язання, визначену у митній декларації,
платник податків зобов'язаний сплатити до закінчення митного
оформлення товарів, якщо інше не передбачено податковим
законодавством.
57.2. У разі коли відповідно до цього Кодексу або інших
законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове
зобов'язання платника податків з причин, не пов'язаних з
порушенням податкового законодавства, такий платник податків
зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у
строки, визначені в цьому Кодексі, а якщо такі строки не
визначено, - протягом 30 календарних днів, що настають за днем
отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування.
57.3. У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим
органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6
пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний
сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10
календарних днів, що настають за днем отримання податкового
повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку
такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення
контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану
суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний
самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні
санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за
днем такого узгодження.
57.4. Пеня та штрафні санкції, нараховані на суму грошового
зобов'язання (її частку), скасовану за результатами
адміністративного чи судового оскарження, також підлягають
скасуванню, а якщо такі пеня та санкції були сплачені, вони
підлягають зарахуванню в рахунок погашення податкового боргу,
грошових зобов'язань або поверненню в порядку, встановленому
статтею 43 цього Кодексу.
57.5. Фізичні особи - платники податків повинні сплачувати
податки і збори, що встановлені цим Кодексом, через установи
банків та поштові відділення.
У разі коли зазначені особи проживають у сільській (селищній)
місцевості, вони можуть сплачувати податки і збори через каси
сільських (селищних) рад за квитанцією про прийняття податків і
зборів, форма якої встановлюється центральним органом державної
податкової служби.
Стаття 58. Податкове повідомлення-рішення
58.1. У разі коли сума грошового зобов'язання платника
податків, передбаченого податковим або іншим законодавством,
контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи,
розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього
Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян),
або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган
встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування
сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір
задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком
на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану
вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V
цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику
податків податкове повідомлення-рішення.
Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого
нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення
(збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення
від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або
від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на
норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням
якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був
зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника
податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник
податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування
та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської
діяльності або від'ємного значення суми податку на додану
вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або
строки виправлення платником податків показників податкової
звітності; попередження про наслідки несплати грошового
зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової
звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим
Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.
До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок
податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій.
Форма та порядок ( z1440-10 ) надіслання податкового
повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов'язання
визначається центральним контролюючим органом.
58.2. Податкове повідомлення-рішення надсилається
(вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із
штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною
штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого
законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий
контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків
у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
У разі зменшення (збільшення) контролюючим органом суми
бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення
об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення
суми податку на додану вартість платнику податків надсилаються
(вручаються) окремі податкові повідомлення-рішення.
Контролюючий орган веде реєстр виданих податкових
повідомлень-рішень щодо окремих платників податків.
58.3. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим
(врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі
такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з
повідомленням про вручення.
Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим
(врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її
законному представникові або надіслано на адресу за місцем
проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної
особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку
надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду
скарг.
У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове
повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про
результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням
посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення
або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги,
незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження)
платника податків або з інших причин, податкове
повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про
результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків
у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із
зазначенням причин невручення.
58.4. У разі коли судом за результатами розгляду кримінальної
справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено
обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення
про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами,
відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові
зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата
податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та
прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику
таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього
штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом.
Складання та надсилання платнику податків податкового
повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника
податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань
за якими встановлена рішенням суду, забороняється до набрання
законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про
закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.
Абзац другий цього пункту не застосовується, коли податкове
повідомлення-рішення надіслане (вручене) до порушення кримінальної
справи.
Стаття 59. Податкова вимога
59.1. У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми
грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган
державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову
вимогу в порядку ( z1432-10 ), визначеному для надсилання
(вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може не надсилатися, якщо загальна сума
податкового боргу платника податків не перевищує одного
неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
59.2. Якщо контролюючий орган, що визначив суми грошового
зобов'язання платника податків, не є органом державної податкової
служби, такий контролюючий орган надсилає відповідному органу
державної податкової служби подання про здійснення заходів з
погашення податкового боргу платника податків, а також розрахунок
його розміру, на підставі якого орган державної податкової служби
надсилає податкову вимогу. Форма зазначеного подання
( 1237-2010-п ) затверджується Кабінетом Міністрів України.
59.3. Податкова вимога надсилається не раніше першого
робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми
грошового зобов'язання.
Податкова вимога повинна містити відомості про факт
виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави,
розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою,
обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його
непогашення в установлений строк, попередження про опис активів,
які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової
застави, а також про можливі дату та час проведення публічних
торгів з їх продажу.
59.4. Податкова вимога надсилається також платникам податків,
які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми
податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без
попереднього надсилання (вручення) податкового
повідомлення-рішення.
59.5. У разі коли у платника податків, якому надіслано
(вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується,
погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника
податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.
Стаття 60. Відкликання податкового повідомлення-рішення
і податкової вимоги
60.1. Податкове повідомлення-рішення або податкова вимога
вважаються відкликаними, якщо:
60.1.1. сума податкового боргу самостійно погашається
платником податків або органом стягнення;
60.1.2. контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове
повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов'язання
або податкову вимогу;
60.1.3. контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового
зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення
або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі;
60.1.4. рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується
повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового
боргу, визначена в податковій вимозі;
60.1.5. рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується
сума грошового зобов'язання, визначена у податковому
повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового
боргу, визначена в податковій вимозі.
60.2. У випадках, визначених підпунктом 60.1.1 пункту 60.1
цієї статті, податкова вимога вважається відкликаною у день,
протягом якого відбулося погашення суми податкового боргу в
повному обсязі.
60.3. У випадках, визначених підпунктом 60.1.2 пункту 60.1
цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога
вважаються відкликаними з дня прийняття контролюючим органом
рішення про скасування такого податкового повідомлення-рішення або
податкової вимоги.
60.4. У випадках, визначених підпунктами 60.1.3 і 60.1.5
пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або
податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до
платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової
вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов'язання або
податкового боргу.
60.5. У випадках, визначених підпунктом 60.1.4 пункту 60.1
цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога
вважаються відкликаними у день набрання законної сили відповідним
рішенням суду.
60.6. Якщо нарахована сума грошового зобов'язання або
податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного
оскарження, раніше надіслане податкове повідомлення-рішення або
податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового
зобов'язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а
на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не
надсилається.
60.7. Контролюючий орган, який надіслав відповідному органу
державної податкової служби подання, визначене у пункті 59.2
статті 59 цього Кодексу, зобов'язаний подати такому органу
державної податкової служби інформацію про скасування або зміну
суми нарахованого грошового зобов'язання. Зазначена інформація
надається у порядку ( 1237-2010-п ), визначеному Кабінетом
Міністрів України.
ГЛАВА 5. ПОДАТКОВИЙ КОНТРОЛЬ
Стаття 61. Визначення податкового контролю та повноваження
органів державної влади щодо його здійснення
61.1. Податковий контроль - система заходів, що вживаються
контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування,
повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також
дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та
касових операцій, патентування, ліцензування та іншого
законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на
контролюючі органи.
Податковий контроль у частині здійснення заходів, що
вживаються митними органами з метою перевірки правильності
нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, є
складовою частиною митного контролю.
61.2. Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними
у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених
цим Кодексом.
61.3. Органи Служби безпеки України, внутрішніх справ,
податкової міліції, прокуратури та їх службові (посадові) особи не
можуть брати безпосередньої участі у проведенні перевірок, що
здійснюються контролюючими органами, та проводити перевірки
суб'єктів підприємницької діяльності з питань оподаткування.
Стаття 62. Способи здійснення податкового контролю
62.1. Податковий контроль здійснюється шляхом:
62.1.1. ведення обліку платників податків;
62.1.2. інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності
органів державної податкової служби;
62.1.3. перевірок та звірок відповідно до вимог цього
Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль
за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку,
встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу
правовідносин.
ГЛАВА 6. ОБЛІК ПЛАТНИКІВ ПОДАТКІВ
Стаття 63. Загальні положення щодо обліку платників податків
63.1. Облік платників податків ведеться з метою створення
умов для здійснення контролюючими органами контролю за
правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків,
нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого
законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи
державної податкової служби.
63.2. Взяттю на облік або реєстрації в органах державної
податкової служби підлягають всі платники податків.
Взяття на облік в органах державної податкової служби
юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів, а також самозайнятих
осіб здійснюється незалежно від наявності обов'язку щодо сплати
того або іншого податку та збору.
63.3. З метою проведення податкового контролю платники
податків підлягають реєстрації або взяттю на облік в органах
державної податкової служби за місцезнаходженням юридичних осіб,
відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи
(основне місце обліку), а також за місцем розташування
(реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна,
об'єктів оподаткування або об'єктів, які пов'язані з
оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне
місце обліку).
Центральний орган державної податкової служби може прийняти
рішення про зміну основного місця обліку платника податків.
Об'єктами оподаткування і об'єктами, пов'язаними з
оподаткуванням, є майно та дії, у зв'язку з якими у платника
податків виникають обов'язки щодо сплати податків та зборів. Такі
об'єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з
відповідним розділом цього Кодексу.
Платник податків зобов'язаний стати на облік у відповідних
органах державної податкової служби за основним та неосновним
місцем обліку, повідомляти про всі об'єкти оподаткування і
об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, органи державної податкової
служби за місцезнаходженням таких об'єктів у порядку,
встановленому центральним органом державної податкової служби.
Заява про взяття на облік платника податків за неосновним
місцем обліку подається у відповідний податковий орган протягом 10
робочих днів після створення відокремленого підрозділу, реєстрації
рухомого чи нерухомого майна чи відкриття об'єкта чи підрозділу,
через які провадиться діяльність або які підлягають оподаткуванню.
63.4. Взяття на облік платників податків - юридичних осіб та
їх відокремлених підрозділів здійснюється після їх державної
реєстрації чи включення відомостей про них до відповідних
державних реєстрів на умовах, що визначаються законодавчими актами
України, крім випадків, визначених цим Кодексом, коли органами
реєстрації є органи державної податкової служби або коли
проведення державної реєстрації платника податків у відповідному
статусі законодавством не передбачається.
63.5. Всі фізичні особи - платники податків та зборів
реєструються в органах державної податкової служби шляхом
включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб -
платників податків у порядку, визначеному цим Кодексом.
Фізичні особи - підприємці та особи, які мають намір
провадити незалежну професійну діяльність, підлягають взяттю на
облік як самозайняті особи в органах державної податкової служби
згідно з цим Кодексом.
63.6. Облік платників податків в органах державної податкової
служби ведеться за податковими номерами.
Порядок визначення податкового номера встановлюється
центральним органом державної податкової служби.
Облік осіб, які через свої релігійні переконання
відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки
платника податків та повідомили про це відповідний орган державної
податкової служби, ведеться за прізвищем, ім'ям, по батькові і
серією та номером діючого паспорта. У паспортах зазначених осіб
органами державної податкової служби робиться відмітка про
наявність у них права здійснювати будь-які платежі за серією та
номером паспорта. Порядок внесення відмітки визначається
центральним органом державної податкової служби.
63.7. Орган державної податкової служби зазначає податковий
номер або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через
свої релігійні переконання відмовляються від прийняття
реєстраційного номера облікової картки платника податків та
повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і
мають відмітку у паспорті) у всіх свідоцтвах, довідках, патентах,
в інших документах або повідомленнях, що видаються платнику
податків або надсилаються йому.
Кожен платник податків зазначає податковий номер або серію та
номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні
переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера
облікової картки платника податків та повідомили про це
відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у
паспорті) в усіх податкових деклараціях (розрахунках, звітах),
платіжних документах щодо податків і зборів, у фінансових
документах, а також в інших випадках, передбачених законодавством.
63.8. Особливості обліку платників податків за окремими
податками, а також окремих категорій платників податків
установлюються відповідними розділами цього Кодексу.
63.9. Документи, що подаються платниками податків для взяття
на облік в органах державної податкової служби, перевіряються у
порядку, встановленому центральним органом державної податкової
служби, і в разі виявлення помилок або подання недостовірних
відомостей повертаються для виправлення. Платники податків, які не
подали протягом 5 календарних днів, наступних за днем отримання
повернутих документів, виправлених документів для взяття на облік
в органах державної податкової служби або повторно подали такі
документи з помилками, несуть відповідальність відповідно до
закону.
63.10. Центральним органом державної податкової служби
визначаються:
63.10.1. порядок обліку платників податків і зборів;
63.10.2. перелік документів, які подаються для взяття на
облік платників податків, а також порядок подання таких
документів;
63.10.3. форми заяв, свідоцтв та документів з питань
реєстрації та обліку платників податків.
63.11. Органи державної податкової служби забезпечують
достовірність даних про платників податків в Єдиному банку даних
про платників податків - юридичних осіб та Державному реєстрі
фізичних осіб - платників податків, реєстрі платників податку на
додану вартість, реєстрі неприбуткових організацій та інших
реєстрах, що формуються та ведуться органами державної податкової
служби згідно з цим Кодексом, їх захист від несанкціонованого
доступу, оновлення, архівування та відновлення даних.
63.12. Інформація, що збирається, використовується та
формується органами державної податкової служби у зв'язку з
обліком платників податків, вноситься до інформаційних баз даних і
використовується з урахуванням обмежень, передбачених для
податкової інформації з обмеженим доступом.
Стаття 64. Взяття на облік юридичних осіб та відокремлених
підрозділів юридичних осіб
64.1. Взяття на облік за основним місцем обліку юридичних
осіб та їх відокремлених підрозділів як платників податків та
зборів в органах державної податкової служби здійснюється на
підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним
реєстратором згідно із Законом України "Про державну реєстрацію
юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" ( 755-15 ), не
пізніше наступного робочого дня з дня отримання зазначених
відомостей органами державної податкової служби.
64.2. Взяття на облік за основним місцем обліку платників
податків - юридичних осіб та відокремлених підрозділів юридичних
осіб, для яких законом установлені особливості їх державної
реєстрації та які не включаються до Єдиного державного реєстру
підприємств та організацій України, здійснюється не пізніше
наступного робочого дня з дня надходження від них відповідної
заяви, яку платник податків зобов'язаний подати у десятиденний
строк після державної реєстрації (легалізації, акредитації чи
засвідчення факту створення іншим способом).
64.3. Довідка про взяття на облік платника податків
надсилається (видається) платникам податків - юридичним особам та
відокремленим підрозділам юридичних осіб наступного робочого дня з
дня взяття на облік за основним місцем обліку.
64.4. Військові частини зобов'язані протягом 10 календарних
днів після отримання свідоцтва про реєстрацію військової частини
як суб'єкта господарювання стати на облік в органі державної
податкової служби за місцем своєї дислокації згідно із пунктом
64.2 цієї статті.
64.5. Підставою для взяття на облік (внесення змін,
перереєстрації) відокремленого підрозділу іноземної компанії,
організації, у тому числі постійного представництва нерезидента, є
належна акредитація (реєстрація, легалізація) такого підрозділу на
території України згідно із законом.
Для взяття на облік постійні представництва нерезидентів та
відокремлені підрозділи іноземних юридичних осіб зобов'язані
звернутися протягом 10 календарних днів з дня їх державної
реєстрації (акредитації, легалізації) в установленому порядку або
до початку провадження господарської діяльності, якщо така
реєстрація не є обов'язковою згідно із законодавством, до органів
державної податкової служби за своїм місцезнаходженням. Взяття на
облік таких платників податків здійснюється відповідно до пункту
64.2 цієї статті.
У разі встановлення органом державної податкової служби за
результатами податкового контролю ведення нерезидентом
господарської діяльності через постійне представництво на
території України без взяття на податковий облік складається акт,
який надсилається через компетентний орган України до
компетентного органу іноземної держави для організації заходів
стягнення.
Форма ( z1403-10 ) зазначеного акта затверджується
центральним органом державної податкової служби.
Якщо постійним представництвом нерезидента є юридична або
фізична особа - резидент України, така особа повинна на підставі
відповідного договору з нерезидентом (довіреності) протягом 10
календарних днів після укладення договору (видачі довіреності)
стати на облік в органі державної податкової служби як постійне
представництво нерезидента відповідно до пункту 64.2 цієї статті.
64.6. На обліку в органах державної податкової служби повинні
перебувати угоди про розподіл продукції та договори про спільну
діяльність на території України без створення юридичних осіб, на
яких поширюються особливості податкового обліку та оподаткування
спільної діяльності, визначені цим Кодексом.
В органах державної податкової служби не обліковуються
договори про спільну діяльність, на які не поширюються особливості
податкового обліку та оподаткування спільної діяльності, визначені
цим Кодексом. Кожен учасник таких договорів перебуває на обліку в
органах державної податкової служби та виконує обов'язки платника
податків самостійно.
Взяття на облік договору про спільну діяльність або угоди про
розподіл продукції здійснює платник податків - учасник, визначений
відповідальним за утримання та внесення податків до бюджету під
час виконання договору або угоди.
Взяття на облік договору або угоди здійснюється шляхом
додаткового взяття на облік такого учасника як платника податків -
відповідального за утримання та внесення податків до бюджету під
час виконання договору або угоди.
Заяву про взяття на облік такий платник податків зобов'язаний
подати протягом 10 календарних днів після реєстрації договору або
угоди або після набрання ним чинності, якщо відповідно до
законодавства реєстрація договору не проводиться.
64.7. Центральний орган державної податкової служби визначає
порядок обліку платників податків в органах державної податкової
служби та порядок формування Реєстру великих платників податків
( z1372-10 ) на відповідний рік.
У разі включення платника податків до Реєстру великих
платників податків на нього поширюються особливості, визначені цим
Кодексом для великих платників податків.
Після включення платника податків до Реєстру великих
платників податків та отримання повідомлення центрального органу
державної податкової служби про таке включення платник податків
зобов'язаний стати на облік у спеціалізованому органі державної
податкової служби, що здійснює податкове супроводження великих
платників податків, з початку податкового періоду (календарного
року), на який сформовано Реєстр.
Щодо великих платників податків, які самостійно не стали на
облік у спеціалізованому органі державної податкової служби,
центральний орган державної податкової служби має право приймати
рішення про зміну основного місця обліку та переведення їх на
облік у спеціалізовані чи інші органи державної податкової служби.
У разі відсутності за місцем реєстрації великого платника
податків спеціалізованого органу державної податкової служби облік
такого платника податків за рішенням центрального органу державної
податкової служби здійснюється або територіально найближчим
спеціалізованим органом державної податкової служби, або іншим
органом державної податкової служби.
У разі прийняття рішення про переведення великого платника
податків на облік у спеціалізовану державну податкову інспекцію чи
інший орган державної податкової служби відповідні органи
державної податкової служби зобов'язані протягом 20 календарних
днів після прийняття такого рішення здійснити взяття на
облік/зняття з обліку такого платника податків.
Великий платник податків, щодо якого центральним органом
державної податкової служби прийнято рішення про переведення на
облік у спеціалізовану державну податкову інспекцію чи інший орган
державної податкової служби, після взяття його на облік за новим
місцем обліку зобов'язаний сплачувати податки за місцем
попереднього обліку в органах державної податкової служби, а
подавати податкову звітність та виконувати інші обов'язки,
передбачені цим Кодексом, за новим місцем обліку. { Абзац сьомий
пункту 64.7 статті 64 в редакції Закону N 2856-VI ( 2856-17 ) від
23.12.2010 }
Стаття 65. Облік самозайнятих осіб
65.1. Взяття на облік фізичних осіб - підприємців в органах
державної податкової служби здійснюється за місцем їх державної
реєстрації на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих
державним реєстратором згідно із Законом України "Про державну
реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців"
( 755-15 ).
Приватні нотаріуси та інші фізичні особи, умовою ведення
незалежної професійної діяльності яких згідно із законом є
державна реєстрація такої діяльності у відповідному уповноваженому
органі та отримання свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа
(дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи
на ведення незалежної професійної діяльності, протягом 10
календарних днів після такої реєстрації зобов'язані стати на облік
в органі державної податкової служби за місцем свого постійного
проживання.
65.2. Облік самозайнятих осіб здійснюється шляхом внесення до
Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (далі -
Державний реєстр) записів про державну реєстрацію або припинення
підприємницької діяльності, незалежної професійної діяльності,
перереєстрацію, постановку на облік, зняття з обліку, внесення
змін стосовно самозайнятої особи, а також вчинення інших дій, які
передбачені Порядком обліку платників податків, зборів.
65.3. Для взяття на облік фізичної особи, яка має намір
провадити незалежну професійну діяльність, така особа повинна
подати заяву та документи особисто (надіслати рекомендованим
листом з описом вкладення) або через уповноважену особу до органу
державної податкової служби за місцем постійного проживання.
65.4. Орган державної податкової служби відмовляє в розгляді
документів, поданих для взяття на облік особи, яка здійснює
незалежну професійну діяльність, у разі:
65.4.1. наявності обмежень на провадження незалежної
професійної діяльності, встановлених законодавством;
65.4.2. коли документи подані за неналежним місцем обліку;
65.4.3. коли документи не відповідають встановленим вимогам,
подані не в повному обсязі або коли зазначені в різних документах
відомості є взаємно невідповідними;
65.4.4. коли фізична особа вже взята на облік як самозайнята
особа;
65.4.5. неподання для реєстрації особою, яка має намір
провадити незалежну професійну діяльність, свідоцтва про
реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що
підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної
професійної діяльності.
Після усунення причин, що були підставою для відмови у взятті
на облік самозайнятої особи, фізична особа може повторно подати
документи для взяття на облік.
65.5. Взяття на облік самозайнятої особи здійснюється органом
державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня з
дня отримання відповідних відомостей від державного реєстратора
(для фізичних осіб - підприємців) або прийняття заяви (для осіб,
які здійснюють незалежну професійну діяльність).
Довідка про взяття на облік платника податків надсилається
(видається) фізичній особі - підприємцю або особі, яка здійснює
незалежну професійну діяльність, наступного робочого дня з дня
взяття на облік.
65.6. Видача та заміна довідки про взяття на облік платника
податків здійснюється безоплатно.
65.7. Фізичній особі, яка провадить незалежну професійну
діяльність, довідка про взяття на облік платника податків
видається органом державної податкової служби із зазначенням
строку, якщо такий строк вказаний у свідоцтві про реєстрацію чи
іншому документі (дозволі, сертифікаті тощо), що підтверджує право
фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності.
65.8. Довідка про взяття на облік самозайнятої особи втрачає
чинність з моменту виникнення змін у даних про фізичну особу, які
зазначаються у такій довідці, та підлягає заміні в органі
державної податкової служби.
65.9. Самозайняті особи зобов'язані подавати до органів
державної податкової служби за місцем свого обліку відомості про
зміну облікових даних протягом місяця з дня виникнення таких змін.
Зміни до відомостей про самозайняту особу, які містяться у
Державному реєстрі, набирають чинності з дня внесення відповідного
запису до такого реєстру.
65.10. Внесення до Державного реєстру запису про припинення
підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця чи
незалежної професійної діяльності фізичної особи здійснюється у
разі:
65.10.1. визнання фізичної особи недієздатною або обмеження
її цивільної дієздатності - з дати набрання законної сили
відповідним рішенням суду;
65.10.2. смерті фізичної особи, у тому числі оголошення такої
особи померлою, що підтверджується свідоцтвом про смерть (витягом
з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, інформацією
органу державної реєстрації актів цивільного стану), а також
визнання фізичної особи безвісно відсутньою, що підтверджується
судовим рішенням;
65.10.3. внесення до Єдиного державного реєстру юридичних
осіб та фізичних осіб - підприємців запису про державну реєстрацію
припинення підприємницької діяльності фізичної особи -
підприємця - з дати державної реєстрації припинення
підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця;
65.10.4. реєстрації припинення незалежної професійної
діяльності фізичної особи у відповідному уповноваженому органі - з
дати реєстрації;
65.10.5. закінчення строку, на який було видано свідоцтво про
реєстрацію чи інший документ (дозвіл, сертифікат тощо), - з дати
закінчення такого строку;
65.10.6. заборони судом фізичній особі провадити
підприємницьку діяльність або незалежну професійну діяльність - з
дати набрання законної сили відповідним рішенням суду, якщо інше
не визначене у рішенні суду;
65.10.7. наявності обмежень права на провадження
підприємницької діяльності або незалежної професійної діяльності,
які встановлені законодавством, - з дати надходження відповідних
документів до органу державної податкової служби за місцем обліку
фізичної особи, якщо інше не встановлено законом чи рішенням суду;
65.10.8. анулювання чи скасування згідно із законодавством
свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката
тощо), що підтверджує право фізичної особи на провадження
підприємницької або незалежної професійної діяльності, - з дати
такого анулювання чи скасування.
Державна реєстрація (реєстрація) припинення підприємницької
чи незалежної професійної діяльності фізичної особи або внесення
до Державного реєстру запису про припинення такої діяльності
фізичною особою не припиняє її зобов'язань, що виникли під час
провадження підприємницької чи незалежної професійної діяльності,
та не змінює строків, порядків виконання таких зобов'язань та
застосування санкцій за їх невиконання.
У разі коли після внесення до Державного реєстру запису про
припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності
фізична особа продовжує провадити таку діяльність, вважається, що
вона розпочала таку діяльність без взяття її на облік як
самозайнятої особи.
Стаття 66. Внесення змін до облікових даних платників
податків
66.1. Підставами для внесення змін до облікових даних
платників податків є:
66.1.1. інформація органів державної реєстрації;
66.1.2. інформація банків та інших фінансових установ про
відкриття (закриття) рахунків платників податків;
66.1.3. документально підтверджена інформація, що надається
платниками податків;
66.1.4. інформація суб'єктів інформаційного обміну,
уповноважених вчиняти будь-які реєстраційні дії стосовно платника
податків;
66.1.5. рішення суду, що набрало законної сили;
66.1.6. дані перевірок платників податків.
66.2. Внесення змін до облікових даних платників податків
здійснюється у порядку, встановленому центральним органом
державної податкової служби.
66.3. У разі проведення державної реєстрації зміни
місцезнаходження або місця проживання платника податків, внаслідок
якої змінюється адміністративно-територіальна одиниця та орган
державної податкової служби, в якому на обліку перебуває платник
податків (далі - адміністративний район), а також у разі зміни
податкової адреси платника податків, органами державної податкової
служби за попереднім та новим місцезнаходженням (місцем
проживання) платника податків проводяться процедури відповідно
зняття з обліку/взяття на облік такого платника податків.
Підставою для зняття з обліку платника податків в одному
органі державної податкової служби і взяття на облік в іншому є
надходження хоча б до одного з цих органів даних, що свідчать про
належну державну реєстрацію таких змін органами державної
реєстрації.
У такому разі платник податків зобов'язаний подати органу
державної податкової служби за новим місцезнаходженням відповідну
заяву у десятиденний строк від дня реєстрації зміни
місцезнаходження (місця проживання) у порядку, визначеному
центральним органом державної податкової служби. У разі неподання
такої заяви протягом 10 календарних днів платник податків або
посадові особи платника податків несуть відповідальність
відповідно до закону.

{ Тeкcт взятo з сайту Верховної Ради - http://zakon1.rada.gov.ua }
(1)(2)(3)(4)(5)(6)(7)(8)(9)(10)(11)(12)(13)(14)(15)(16)(17)(18)(19)(20)(21)(22)
(23)(24)(25)(26)(27)(28)(29)(30)(31)(32)(33)(34)(35)
Обновлено ( 06.05.2011 12:58 )

Статистика

Сотрудничество

Наша компания заинтересована в новых надежных партнерах, у нас есть взаимовыгодные предложения по сотрудничеству к посредникам и продавцам - об этом читайте в разделе СОТРУДНИЧЕСТВО. Также Вы получите полную информацию о нашей фирме и как с нами можно связаться!