ПОДАТКОВИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ - 26

PDF
Печать
E-mail
Автор: Administrator
06.05.2011 11:56

(1)(2)(3)(4)(5)(6)(7)(8)(9)(10)(11)(12)(13)(14)(15)(16)(17)(18)(19)(20)(21)(22)

(23)(24)(25)(26)(27)(28)(29)(30)(31)(32)(33)(34)(35)

  алкогольні напої і тютюнові вироби, які ввозяться в Україну і 
розміщуються у митному режимі магазину безмитної торгівлі;
еталонні (моніторингові) чи тестові зразки тютюнових виробів,
які не призначені для продажу вроздріб і ввозяться на митну
територію України акредитованими державними випробувальними
лабораторіями та/або суб'єктами господарювання, які мають ліцензії
на право виробництва відповідної продукції, для проведення
досліджень чи випробувань (калібрування лабораторного обладнання,
проведення дегустацій, вивчення фізико-хімічних показників,
дизайну).
226.11. Ввезення на митну територію України, зберігання,
транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та продаж на
митній території України не маркованих в установленому порядку
алкогольних напоїв та тютюнових виробів забороняються.
226.12. Продаж марок акцизного податку вітчизняним виробникам
алкогольних напоїв і тютюнових виробів провадиться на підставі:
довідок про сплату суми податку, яка розрахована за ставками
на готову продукцію (для алкогольних напоїв, для виробництва яких
використовується спирт етиловий неденатурований);
заявки-розрахунку кількості марок акцизного податку (далі -
заявка-розрахунок);
звіту про використання марок, придбаних у попередньому
місяці, за затвердженою центральним органом податкової служби
формою у двох примірниках, один з яких залишається у продавця
марок, другий (з відміткою продавця) - у виробника;
платіжного документа на перерахування плати за марки з
відміткою банку про дату виконання платіжного доручення.
Форми довідок та заявки-розрахунку затверджуються центральним
органом державної податкової служби.
226.13. Кількість марок акцизного податку, яку можуть
отримати виробники алкогольних напоїв, для виробництва яких
використовується спирт етиловий неденатурований, визначається
відповідно до сплаченої суми податку. Виробники тютюнових виробів
та алкогольних напоїв, для виробництва яких не використовується
спирт етиловий неденатурований, визначають потребу в марках
акцизного податку з урахуванням планових щомісячних обсягів
реалізації продукції.
226.14. Для одержання марок акцизного податку імпортер
повинен подати продавцю таких марок заявку-розрахунок у трьох
примірниках за встановленою продавцем марок формою, платіжні
документи, що підтверджують внесення плати за марки та сплату
податку до відповідного бюджету. Один примірник заявки-розрахунку
залишається у продавця марок акцизного податку, другий - з
відміткою продавця марок про сплату податку повертається імпортеру
для передачі митному органу, третій - з відміткою продавця марок
залишається у покупця (імпортера).
Органу державної податкової служби забороняється вимагати від
імпортерів додаткові документи для видачі марок акцизного податку,
якщо вони не передбачені цією статтею.
226.15. Продаж (передача) придбаних марок акцизного податку
покупцем марок іншим особам забороняється, крім випадків,
передбачених у пункті 227.4 статті 227 цього Кодексу.
226.16. Марки акцизного податку, не використані для
маркування товарів через їх пошкодження, приймаються від покупців
марок для утилізації з відшкодуванням фактично сплачених сум
податку відповідно до Положення про виробництво, зберігання,
продаж марок акцизного податку, маркування алкогольних напоїв і
тютюнових виробів ( 567-2003-п ). Плата за марки поверненню не
підлягає.
Стаття 227. Ввезення на митну територію України імпортних
алкогольних напоїв і тютюнових виробів
227.1. Суб'єкти господарювання - юридичні та фізичні особи,
які уклали з іноземними виробниками контракт (договір) про
постачання в Україну алкогольних напоїв і тютюнових виробів, мають
право ввозити на митну територію України імпортні алкогольні напої
і тютюнові вироби, якщо:
а) ввезення їх на митну територію України здійснюється
виключно через визначені Кабінетом Міністрів України пункти
пропуску через державний кордон, які зазначені покупцями марок
(імпортерами) у заявці-розрахунку;
б) маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів
здійснюється в установленому порядку марками акцизного податку
встановленого зразка;
в) алкогольні напої в автомобільних і залізничних цистернах,
а також у баках, бачках та інших ємностях місткістю більш як
5 літрів ввозяться в Україну з метою продажу або обміну на митній
території України та не підлягають маркуванню. У такому разі
податок сплачується до або під час митного оформлення. Контроль за
його сплатою здійснюється митними органами;
г) покупець марок (імпортер) подав митному органу митну
декларацію, копію декларації про максимальні роздрібні ціни (для
тютюнових виробів) та примірник заявки-розрахунку з відміткою
продавця марок акцизного податку про сплату сум податку до
відповідного бюджету в повному обсязі.
227.2. У разі ввезення покупцем марок (імпортером) на
територію України за контрактом (договором) про постачання
алкогольних напоїв і тютюнових виробів кількома партіями у такому
контракті (договорі) центральним органом державної податкової
служби робляться відмітки про кількість виданих марок акцизного
податку із зазначенням дати їх видачі.
227.3. Строк одержання марок акцизного податку для кожного
контракту визначається покупцями марок (імпортерами) за
погодженням із продавцем марок залежно від обсягу товарів, що
ввозяться, але становить не більше п'яти робочих днів від дати
подання документів для одержання марок акцизного податку,
зазначених у пункті 226.14 статті 226 цього Кодексу.
227.4. Придбані марки акцизного податку передаються покупцями
марок (імпортерами) іноземним виробникам для маркування
імпортованих алкогольних напоїв і тютюнових виробів у процесі їх
виробництва.
227.5. Транзитні перевезення алкогольних напоїв і тютюнових
виробів через митну територію України здійснюються з додержанням
вимог, установлених пунктом 219.1 статті 219 цього Кодексу.
227.6. У разі порушення порядку маркування ввезених
алкогольних напоїв і тютюнових виробів та/або неповної сплати
податку товар не допускається до митного оформлення і ввезення
його на митну територію України забороняється.
Стаття 228. Контроль за надходженням податку з алкогольних
напоїв і тютюнових виробів
228.1. Контроль за сплатою податку на митній території
України з алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюють органи
державної податкової служби.
228.2. Контроль за наявністю марок акцизного податку на
пляшках (упаковках) алкогольних напоїв і на пачках (упаковках)
тютюнових виробів під час їх транспортування, зберігання та
продажу здійснюють органи державної податкової служби, а під час
ввезення таких товарів на митну територію України - митні органи.
228.3. У разі виявлення фактів ввезення на митну територію
України, зберігання, транспортування та продажу на митній
території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів без
наявності марок акцизного податку встановленого зразка,
контролюючі органи, зазначені у пункті 228.2 цієї статті,
вилучають такі товари з вільного обігу та подають відповідні
матеріали до суду для винесення постанови про їх вилучення в дохід
держави (конфіскацію).
228.4. Виконання постанови суду про вилучення в дохід держави
(конфіскацію) алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюється
відповідно до закону.
228.5. Вилучені в дохід держави (конфісковані) підакцизні
товари (крім спирту етилового, алкогольних напоїв і тютюнових
виробів) у разі їх реалізації (продажу) в установленому
законодавством порядку обкладаються акцизним податком та іншими
податками відповідно до законів України.
228.6. Вилучені в дохід держави (конфісковані) спирт етиловий
та алкогольні напої підлягають знищенню або промисловій переробці
у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
228.7. Вилучені в дохід держави (конфісковані) тютюнові
вироби підлягають знищенню у порядку, встановленому Кабінетом
Міністрів України.
228.8. У разі виявлення нестачі марок акцизного податку в їх
покупця (у зв'язку з їх розкраданням, знищенням, маркуванням
алкогольних напоїв і тютюнових виробів, призначених для продажу на
експорт, тощо) виробники такої продукції несуть повну майнову
відповідальність у розмірі розрахункової суми податку, яка повинна
бути сплачена до бюджету в разі реалізації підакцизних товарів,
для маркування яких придбавалися марки акцизного податку.
Зазначені суми нараховуються за формою, встановленою центральним
органом державної податкової служби.
228.9. Відповідальність за недодержання порядку маркування,
продажу алкогольних напоїв і тютюнових виробів, несплату чи
несвоєчасну сплату податку несуть виробники (замовники),
імпортери, продавці таких товарів та їх посадові особи відповідно
до закону.
Стаття 229. Особливості оподаткування деяких підакцизних
товарів залежно від напряму його використання
229.1. Особливості оподаткування спирту етилового
229.1.1. Податок справляється за ставкою 0 гривень за 1 літр
100-відсоткового спирту із:
а) спирту етилового, який використовується підприємствами
первинного та змішаного виноробства для виробництва виноградних та
плодово-ягідних виноматеріалів і сусла;
б) спирту етилового, який використовується для виробництва
лікарських засобів (у тому числі компонентів крові і вироблених з
них препаратів), крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та
еліксирів;
в) спирту етилового денатурованого (спирту технічного), який
реалізується суб'єктам господарювання з метою його використання як
сировини для виробництва продуктів органічного синтезу, які не
містять у своєму складі більш як 0,1 відсотка залишкового етанолу;
г) біоетанолу, що використовується підприємствами для
виробництва бензинів моторних сумішевих із вмістом біоетанолу,
етил-трет-бутилового етеру (ЕТБЕ), інших добавок на основі
біоетанолу;
ґ) біоетанолу, який використовується для виробництва
біопалива.
229.1.2. До отримання з акцизного складу спирту етилового
неденатурованого, спирту етилового денатурованого (спирту
технічного), біоетанолу, що використовуються для виробництва
окремих видів продукції та на які підпунктом 229.1.1 цієї статті
встановлено ставку податку 0 гривень за 1 літр 100-відсоткового
спирту, видається податковий вексель на суму податку, нарахованого
на обсяг спирту, що отримується виходячи із ставки, визначеної у
пункті 215.3 статті 215 цього Кодексу.
229.1.3. Строк, на який видається податковий вексель
підприємствами-виробниками для виробництва окремих видів
продукції, не може перевищувати 90 календарних днів, а
підприємствами первинного виноробства та виробниками лікарських
засобів - 180 календарних днів.
229.1.4. Видача податкового векселя здійснюється до моменту
отримання спирту етилового з акцизного складу.
229.1.5. Податковий вексель може бути виданий:
а) підприємством первинного виноробства, яке є виробником
виноградних, плодово-ягідних та інших виноматеріалів і сусла;
б) виробником лікарських засобів;
в) виробником продуктів органічного синтезу;
г) нафтопереробними заводами (чи іншими суб'єктами
господарювання), які використовують біоетанол для виробництва
бензинів моторних сумішевих із вмістом біоетанолу,
етил-трет-бутилового етеру (ЕТБЕ), інших добавок на основі
біоетанолу;
ґ) виробниками біопалива.
229.1.6. Обов'язки з погашення податкового векселя не можуть
передаватися іншим особам незалежно від їх відносин з
векселедавцем.
229.1.7. За користування податковим векселем не нараховуються
відсотки або інші види плати, передбачені законодавством для інших
видів векселів.
229.1.8. Податковий вексель вважається погашеним у разі
документального підтвердження факту цільового використання спирту
етилового для виробництва продукції, визначеної в підпункті
229.1.1 цієї статті.
229.1.9. У разі якщо передбачений цією статтею податковий
вексель не погашається в установлений строк, векселедержатель
здійснює протест такого податкового векселя у неплатежі згідно із
законодавством та протягом одного робочого дня з дати вчинення
протесту звертається до банку, який здійснив аваль цього
податкового векселя, з опротестованим податковим векселем.
Банк-аваліст зобов'язаний не пізніше операційного дня, що настає
за датою звернення векселедержателя з опротестованим податковим
векселем, переказати суму, зазначену в податковому векселі,
векселедержателю.
229.1.10. Порядок ( 1257-2010-п ) випуску, обігу та погашення
податкових векселів, що видаються до отримання з акцизного складу
спирту етилового, який використовується суб'єктами господарювання
для виробництва окремих видів продукції, встановлюється Кабінетом
Міністрів України.
229.1.11. Переліки виробників ( 156-2011-п ) біоетанолу та
спирту етилового денатурованого (спирту технічного) для потреб
підприємств, що виробляють продукти органічного синтезу,
затверджуються Кабінетом Міністрів України.
229.1.12. Відвантаження спирту етилового денатурованого
(спирту технічного) для потреб підприємств, що виробляють продукти
органічного синтезу, проводиться в межах квот ( 156-2011-п ),
установлених Кабінетом Міністрів України.
229.1.13. Відвантаження спирту етилового для виробництва
лікарських засобів проводиться в межах квот ( 19-2011-п ),
установлених Кабінетом Міністрів України. Перелік лікарських
засобів, для виробництва яких використовується спирт етиловий,
затверджується Кабінетом Міністрів України.
229.1.14. На підприємствах, де використовують спирт за
нульовою ставкою, встановлюються податкові пости, порядок роботи
яких визначається центральним органом державної податкової служби.
229.1.15. Під час виробництва біоетанолу на спиртових заводах
забороняється:
а) виробництво та зберігання спирту етилового на
підприємствах з виробництва біоетанолу;
б) зберігання біоетанолу на складах виробника без денатурації
його бензином (1-10 відсотків);
в) зберігання на складах виробника спирту етилового.
229.1.16. Підприємствам, які є одночасно виробниками
біоетанолу та біопалива на його основі, авальований вексель
(банківська розписка) не оформляється.
229.1.17. У разі нецільового використання суб'єктами
господарювання спирту етилового та біоетанолу, що отримані як
сировина для виробництва продукції, зазначеної в пункті 229.1.1
цієї статті, з таких суб'єктів справляється штраф у розмірі, який
обчислюється виходячи з обсягів використаних не за призначенням
спирту етилового та біоетанолу та ставки акцизного податку,
передбаченої пунктом 215.3 статті 215 цього Кодексу, збільшеної в
1,5 раза.
229.2. Особливості оподаткування нафтопродуктів, вироблених в
Україні, що використовуються в якості сировини для нафтохімічної
промисловості.
229.2.1. Легкі дистиляти (код 2710 11 11 00 згідно з УКТ ЗЕД)
( 2371а-14 ) та важкі дистиляти (код 2710 19 31 30 згідно з УКТ
ЗЕД) ( 2371а-14 ) можуть бути реалізованими у якості сировини для
виробництва етилену за нульовою ставкою акцизного податку.
229.2.2. У разі використання цих нафтопродуктів у якості
сировини для виробництва етилену за нульовою ставкою акцизного
податку органами державної податкової служби здійснюється контроль
за їх цільовим використанням.
229.2.3. До отримання легких дистилятів (код 2710 11 11 00
згідно з УКТ ЗЕД) ( 2371а-14 ) та важких дистилятів (код
2710 19 31 30 згідно з УКТ ЗЕД) ( 2371а-14 ), які використовуються
суб'єктами господарювання в якості сировини для виробництва
етилену, виробниками видається податковий вексель на суму
акцизного податку, нарахованого на обсяг нафтопродуктів, що
отримуються виходячи із ставки, яка визначається як різниця між
ставкою акцизного податку, що передбачена пунктом 215.3 статті 215
цього розділу, та ставкою 0 євро за 1000 кг.
229.2.4. Податковий вексель може бути виданий лише суб'єктом
господарювання - виробником етилену.
229.2.5. Строк, на який видається податковий вексель, не може
перевищувати 90 календарних днів.
229.2.6. Обов'язки з погашення податкового векселя не можуть
передаватися іншим особам незалежно від їх взаємовідносин з
векселедавцем.
229.2.7. За користування податковим векселем не нараховуються
відсотки або інші види плати, передбачені законодавством для інших
видів векселів.
229.2.8. Векселедержателем є орган державної податкової
служби за місцем реєстрації векселедавця.
229.2.9. На підприємствах, що використовують легкі та важкі
дистиляти в якості сировини у виробництві етилену, встановлюються
податкові пости. На податковому посту представники органу
державної податкової служби за місцем його розташування здійснюють
постійний безпосередній контроль за цільовим використанням
нафтопродуктів в якості сировини для виробництва етилену.
229.2.10. Податковий вексель вважається погашеним у разі
документального підтвердження факту цільового використання легких
та важких дистилятів виключно як сировини у виробництві етилену.
229.2.11. Для погашення податкового векселя векселедержателю
подається довідка векселедавця про цільове використання легких та
важких дистилятів як сировини у виробництві етилену, погоджена
представником податкового посту, встановленого на підприємстві.
229.2.12. У разі якщо передбачений цією статтею податковий
вексель не погашається в установлений строк, векселедержатель
здійснює протест такого податкового векселя у неплатежі згідно із
законодавством та протягом одного робочого дня з дати вчинення
протесту звертається до банку, який здійснив аваль цього
податкового векселя, з опротестованим податковим векселем.
Банк-аваліст зобов'язаний не пізніше операційного дня, наступного
за днем звернення векселедержателя з опротестованим податковим
векселем, переказати суму, яка зазначена у податковому векселі,
векселедержателю.
229.2.13. Порядок випуску, обігу та погашення податкових
векселів, які видаються до отримання легких та важких дистилятів
для використання у якості сировини для виробництва етилену
( 1215-2010-п ), встановлюється Кабінетом Міністрів України.
229.2.14. Перелік підприємств, що отримують легкі та важкі
дистиляти для використання у якості сировини для виробництва
етилену, затверджується Кабінетом Міністрів України.
229.2.15. Відвантаження легких та важких дистилятів, що
використовуються в якості сировини для виробництва етилену,
проводиться в межах квот, встановлених Кабінетом Міністрів
України.
229.2.16. У разі нецільового використання суб'єктами
господарювання легких та важких дистилятів, що отримані в якості
сировини для виробництва етилену, з таких суб'єктів справляється
штраф у розмірі, який обчислюється виходячи з обсягів використаних
не за призначенням легких та важких дистилятів та ставки акцизного
податку, передбаченої пунктом 215.3 статті 215 цього Кодексу,
збільшеної в 1,5 раза.
229.3. Особливості оподаткування нафтопродуктів, ввезених в
Україну, що використовуються в якості сировини для нафтохімічної
промисловості
229.3.1. Легкі дистиляти (код 2710 11 11 00 згідно з УКТ ЗЕД)
( 2371а-14 ) та важкі дистиляти (код 2710 19 31 30 згідно з УКТ
ЗЕД) ( 2371а-14 ) можуть ввозитися в Україну в якості сировини для
виробництва етилену без сплати акцизного податку.
229.3.2. У разі використання цих нафтопродуктів у якості
сировини для виробництва етилену без сплати акцизного податку
органами державної податкової служби здійснюється контроль за їх
цільовим використанням.
229.3.3. Для ввезення на митну територію України легких
дистилятів (код 2710 11 11 00 згідно з УКТ ЗЕД) ( 2371а-14 ) та
важких дистилятів (код 2710 19 31 30 згідно з УКТ ЗЕД)
( 2371а-14 ) з метою використання їх в якості сировини у
виробництві етилену виробник етилену оформлює податковий вексель у
трьох примірниках. Один примірник подається органу державної
податкової служби за місцезнаходженням виробника, другий - органу
державної митної служби, яким здійснюється митне оформлення
зазначених товарів, третій залишається платнику податку.
229.3.4. Податковий вексель видається на суму акцизного
податку, що справляється при ввезенні товарів відповідно до
законодавства.
229.3.5. Податковий вексель може бути виданий лише суб'єктом
господарювання - виробником етилену.
229.3.6. Строк, на який видається авальований податковий
вексель, не може перевищувати 90 календарних днів з дати
оформлення митної декларації.
229.3.7. Підставою для митного оформлення легких дистилятів
(код 2710 11 11 00 згідно з УКТ ЗЕД) ( 2371а-14 ) та важких
дистилятів (код 2710 19 31 30 згідно з УКТ ЗЕД) ( 2371а-14 ), що
ввозяться на митну територію України з метою використання у
виробництві етилену, є подання виробником етилену органу державної
митної служби другого примірника податкового векселя, авальованого
банком та взятого на облік органом державної податкової служби за
місцезнаходженням виробника.
229.3.8. Обов'язки з погашення податкового векселя не можуть
передаватись іншим особам незалежно від їх взаємовідносин з
векселедавцем.
229.3.9. За користування податковим векселем не нараховуються
відсотки або інші види плати, передбачені законодавством для інших
видів векселів.
229.3.10. Векселедержателем є орган державної податкової
служби за місцем реєстрації векселедавця.
229.3.11. На підприємствах, що використовують легкі та важкі
дистиляти в якості сировини у виробництві етилену, встановлюються
податкові пости. На податковому посту представники органу
державної податкової служби за місцем його розташування здійснюють
постійний безпосередній контроль за цільовим використанням
нафтопродуктів в якості сировини для виробництва етилену.
229.3.12. Податковий вексель без сплати суми акцизного
податку коштами вважається погашеним у разі документального
підтвердження факту цільового використання легких та важких
дистилятів виключно як сировини у виробництві етилену.
229.3.13. Для погашення податкового векселя векселедержателю
подається довідка векселедавця про цільове використання легких та
важких дистилятів як сировини у виробництві етилену, погоджена
представником податкового посту, встановленого на підприємстві.
Копія довідки про цільове використання подається органу державної
митної служби.
229.3.14. У разі якщо передбачений цією статтею податковий
вексель не погашається в установлений строк, векселедержатель
здійснює протест такого податкового векселя у неплатежі згідно із
законодавством та протягом одного робочого дня з дати вчинення
протесту звертається до банку, який здійснив аваль цього
податкового векселя, з опротестованим податковим векселем.
Банк-аваліст зобов'язаний не пізніше операційного дня, що настає
за датою звернення векселедержателя з опротестованим податковим
векселем, переказати суму, зазначену у податковому векселі,
векселедержателю.
229.3.15. Порядок випуску, обігу та погашення податкових
векселів, які видаються до ввезення легких та важких дистилятів
для використання у якості сировини для виробництва етилену,
встановлюється Кабінетом Міністрів України.
229.3.16. Перелік підприємств, що здійснюють ввезення легких
та важких дистилятів для використання у якості сировини для
виробництва етилену, затверджується Кабінетом Міністрів України.
229.3.17. Ввезення легких та важких дистилятів, що
використовуються в якості сировини для виробництва етилену,
здійснюється в межах квот, встановлених Кабінетом Міністрів
України.
229.3.18. У разі нецільового використання суб'єктами
господарювання легких та важких дистилятів, що ввезені в якості
сировини для виробництва етилену, з таких суб'єктів справляється
штраф у розмірі, який обчислюється виходячи з обсягів використаних
не за призначенням легких та важких дистилятів та ставки акцизного
податку, передбаченої пунктом 215.3 статті 215 цього Кодексу,
збільшеної в 1,5 раза.
Стаття 230. Акцизні склади
230.1. Акцизні склади утворюються з метою підвищення
ефективності роботи із запобігання та боротьби з незаконним
виробництвом і обігом спирту етилового, горілки та
лікеро-горілчаних виробів, посилення контролю за повнотою та
своєчасністю надходжень до бюджету акцизного податку.
230.2. На акцизних складах постійно діють представники органу
державної податкової служби за місцем розташування акцизного
складу.
230.3. Орган державної податкової служби за місцем
розташування акцизного складу призначає свого постійного
представника (представників) на такому складі.
230.4. Копія наказу про призначення представника
(представників) органу державної податкової служби надсилається у
день прийняття такого рішення розпоряднику акцизного складу.
230.5. Представник (представники) органу державної податкової
служби здійснює (здійснюють) постійний безпосередній контроль за
дотриманням установленого порядку відпуску спирту етилового та
сплати податку з нього.
230.6. Розпорядок роботи представників органу державної
податкової служби повинен відповідати режиму роботи акцизного
складу, встановленому його розпорядником.
230.7. Посадові особи органу державної податкової служби, які
призначаються представниками державної податкової служби на
акцизному складі, повинні пройти спеціальне навчання або
інструктаж щодо специфіки контролю за виробництвом та обігом
спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, а також
методики користування вимірювальними приладами.
230.8. Порядок проведення спеціального навчання або
інструктажу затверджується центральним органом державної
податкової служби.
230.9. У наказах про призначення керівник органу державної
податкової служби визначає режим роботи представника державної
податкової служби з урахуванням режиму роботи акцизного складу,
порядок контролю за роботою представника державної податкової
служби, розробляє заходи матеріально-технічного забезпечення
представника державної податкової служби, транспортного
обслуговування, інші умови, необхідні для забезпечення
ефективності контролю.
230.10. Копія наказу надсилається розпоряднику акцизного
складу, який зобов'язаний видати у триденний строк відповідний
наказ, передбачивши створення належних умов для ефективної роботи
представника органу державної податкової служби.
230.11. Основним завданням представника органу державної
податкової служби на акцизних складах є здійснення постійного
безпосереднього контролю за дотриманням установленого порядку
виробництва, зберігання, відпуску спирту етилового, горілки та
лікеро-горілчаних виробів і сплати податку, вжиття заходів для
недопущення порушення законодавства України.
230.12. Представник органу державної податкової служби на
акцизному складі відповідно до покладених на нього завдань:
а) здійснює контроль за виробництвом, зберіганням, відпуском
та обліком спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів
за даними бухгалтерського обліку акцизного складу;
б) здійснює контроль за обліком, зберіганням та використанням
марок акцизного податку і маркуванням продукції;
в) здійснює контроль за обліком надходження, витрачання
сировини, яка використовується для виробництва спирту етилового,
горілки та лікеро-горілчаних виробів, і кількістю виробленої
продукції;
г) здійснює контроль за додержанням установленого порядку
обчислення та сплати податку;
ґ) бере участь у проведенні інвентаризації сировини, спирту
етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів і марок акцизного
податку;
д) надає у разі виявлення порушень установленого
законодавством порядку ведення обліку, зберігання і відпуску
спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, марок
акцизного податку, сировини розпоряднику акцизного складу
пропозиції щодо усунення виявлених порушень та контролюють їх
виконання;
е) вносить пропозиції щодо вдосконалення системи контролю за
обліком, зберіганням, відпуском і транспортуванням горілки та
лікеро-горілчаних виробів;
є) присутній у разі опломбування місць можливого доступу до
спирту (в тому числі лічильників спирту), спиртосховища, цеху
розливу та складу готової продукції після закінчення робочого дня.
230.13. Під час ввезення спирту представник органу державної
податкової служби на акцизному складі підприємства, на якому
виробляються горілка та лікеро-горілчані вироби:
а) робить відмітку на товарно-транспортній накладній про
погодження його ввезення шляхом проставляння штампа "В'їзд
дозволено" та особистого підпису, а також запис у журналі
реєстрації отримання спирту етилового;
б) надсилає протягом трьох діб довідку про отримання спирту
етилового представнику органу державної податкової служби на
акцизному складі підприємства, що відпустило спирт, про що робить
відмітку в зазначеному журналі.
230.14. У разі виявлення фактів неоприбуткування або
неповного оприбуткування спирту етилового органи державної
податкової служби вживають відповідних заходів згідно із законом.
230.15. Під час відвантаження горілки та лікеро-горілчаних
виробів заповнюється товарно-транспортна накладна, в якій
представник органу державної податкової служби на акцизному складі
робить відмітку про погодження відпуску шляхом проставляння штампа
"Виїзд дозволено" та особистого підпису, а також запис у журналі
реєстрації відвантаження горілки та лікеро-горілчаних виробів.
230.16. Усі документи, які є підставою для відпуску горілки
та лікеро-горілчаних виробів, обов'язково перевіряються
представником органу державної податкової служби на акцизному
складі.
230.17. Під час ввезення горілки та лікеро-горілчаних виробів
на акцизний склад представник органу державної податкової служби
робить відмітку на товарно-транспортній накладній про погодження
їх ввезення шляхом проставляння штампа "В'їзд дозволено" і
особистого підпису та запис в журналі реєстрації отримання горілки
та лікеро-горілчаних виробів.
230.18. Транспортування горілки та лікеро-горілчаних виробів,
відвантажених з акцизного складу підприємства, на якому
виробляються горілка та лікеро-горілчані вироби, без
товарно-транспортних накладних з відміткою представника органу
державної податкової служби на акцизному складі забороняється.
230.19. Розпорядник акцизного складу зобов'язаний:
а) надати постійному представнику органу державної податкової
служби окреме приміщення, яке відповідає санітарно-гігієнічним
нормам, обладнане телефоном, а також вжити заходів для запобігання
несанкціонованому втручанню в роботу представника органу державної
податкової служби і користуванню службовою та іншою інформацією,
що зберігається представником органу державної податкової служби
на акцизному складі;
б) встановлювати та підтримувати у належному стані необхідні
замки, пломби, лічильники чи інші подібні пристрої, які можуть
бути затребувані постійним представником органу державної
податкової служби на акцизному складі з метою забезпечення повноти
сплати належної суми податку із спирту, горілки та
лікеро-горілчаних виробів, що виробляються на акцизному складі;
в) забезпечувати облік наявності та руху сировини, спирту
етилового та водно-спиртових розчинів у незавершеному виробництві
горілки та лікеро-горілчаних виробів і готової продукції,
розміщених на акцизному складі;
г) подавати постійному представнику органу державної
податкової служби достовірну інформацію з цього питання, а також
відповідні документи первинного, бухгалтерського обліку та
звітності для ознайомлення.
РОЗДІЛ VII. ЗБІР ЗА ПЕРШУ РЕЄСТРАЦІЮ ТРАНСПОРТНОГО ЗАСОБУ
Стаття 231. Платники збору
231.1. Платниками збору є юридичні та фізичні особи, які
здійснюють першу реєстрацію в Україні транспортних засобів, що
відповідно до статті 232 цього Кодексу є об'єктами оподаткування.
Стаття 232. Об'єкти оподаткування збором
232.1. Транспортні засоби, які є об'єктами оподаткування
збором:
232.1.1. колісні транспортні засоби, крім:
а) транспортних засобів та інших самохідних машин і
механізмів, що закріплені на праві оперативного управління за
військовими частинами, військовими навчальними закладами,
установами та організаціями Збройних Сил України, які повністю
утримуються за рахунок бюджету, крім тих, що віднесені до
транспортної групи, в порядку, визначеному головним органом у
системі центральних органів виконавчої влади із забезпечення
реалізації державної політики з питань національної безпеки у
воєнній сфері, оборони і військового будівництва;
б) транспортних засобів та інших самохідних машин і
механізмів, що закріплені на праві оперативного управління за
військовими формуваннями головного органу в системі центральних
органів виконавчої влади у сфері охорони громадського порядку,
забезпечення громадської безпеки, безпеки дорожнього руху, які
повністю утримуються за рахунок бюджету, крім тих, що віднесені до
транспортної групи, в порядку, визначеному таким головним органом;
в) транспортних засобів та інших самохідних машин і
механізмів, що закріплені на праві оперативного управління за
підрозділами служби цивільного захисту, які повністю утримуються
за рахунок бюджету, крім тих, що віднесені до транспортної групи,
в порядку, визначеному головним органом у системі центральних
органів виконавчої влади із забезпечення реалізації державної
політики у сфері цивільного захисту населення;
г) транспортних засобів вантажних, самохідних, що
використовуються на заводах, складах, у портах та аеропортах для
перевезення вантажів на короткі відстані, - товарна позиція 8709
згідно з УКТ ЗЕД ( 2371г-14 );
ґ) транспортних засобів швидкої медичної допомоги;
д) машин і механізмів для сільськогосподарських робіт -
товарні позиції 8432 і 8433 згідно з УКТ ЗЕД ( 2371г-14 );
е) причепів (напівпричепів);
є) мопедів;
ж) велосипедів;
232.1.2. судна, зареєстровані у Державному судновому реєстрі
України або у Судновій книзі України;
232.1.3. літаки і вертольоти, зареєстровані у Державному
реєстрі цивільних повітряних суден України або у Реєстрі державних
повітряних суден України, крім:
а) літаків і вертольотів Збройних Сил України;
б) літаків і вертольотів головного органу у системі
центральних органів виконавчої влади з питань забезпечення
реалізації державної політики у сфері цивільного захисту
населення, а також органів управління та сил цивільного захисту,
що виконують завдання цивільного захисту.
Стаття 233. База оподаткування збором
233.1. База оподаткування визначається:
233.1.1. для колісних транспортних засобів:
а) для мотоциклів, легкових автомобілів (крім легкових
автомобілів, обладнаних електродвигуном), автобусів (у тому числі
мікроавтобусів), тракторів, вантажних автомобілів (у тому числі
сідельних тягачів, інших спеціалізованих та спеціальних вантажних
транспортних засобів) - за об'ємом циліндрів двигуна в куб.
сантиметрах;
б) для легкових автомобілів, обладнаних електродвигуном, - за
потужністю двигуна в кВт;
233.1.2. для суден:
а) для суден, обладнаних двигуном, - за потужністю двигуна в
кВт;
б) для суден, які не обладнані двигуном, - за довжиною
корпусу судна в сантиметрах;
233.1.3. для літаків, вертольотів - за максимальною злітною
масою.
233.2. База оподаткування для транспортних засобів,
зазначених у пункті 233.1 цієї статті, визначається окремо для
кожного транспортного засобу.
Стаття 234. Ставки збору
234.1. Ставки збору для колісних транспортних засобів:
234.1.1. для мотоциклів:
------------------------------------------------------------------ |Група| Об'єм циліндрів | Ставка збору, гривень | | | двигуна, | за 100 куб. сантиметрів об'єму | | | куб. сантиметрів | циліндрів двигуна | | |-------------------------| | | | від | до (включно) | | |-----+-------------------------+--------------------------------| | 1 | до 500 | 3 | |-----+-------------------------+--------------------------------| | 2 | 501 | 800 | 5 | |-----+-------------------------+--------------------------------| | 3 | понад 800 | 10 | ------------------------------------------------------------------
234.1.2. для легкових автомобілів (крім автомобілів,
обладнаних електродвигуном):
------------------------------------------------------------------ |Група| Об'єм циліндрів | Ставка збору, гривень | | | двигуна, | за 100 куб. сантиметрів об'єму | | | куб. сантиметрів | циліндрів двигуна | | |-------------------------| | | | від | до (включно) | | |-----+-------------------------+--------------------------------| | 1 | до 1 000 | 3 | |-----+-------------------------+--------------------------------| | 2 | 1 001 | 1 500 | 5 | |-----+---------+---------------+--------------------------------| | 3 | 1501 | 1 800 | 7 | |-----+---------+---------------+--------------------------------| | 4 | 1801 | 2 500 | 10 | |-----+---------+---------------+--------------------------------| | 5 | 2 501 | 3 500 | 25 | |-----+---------+---------------+--------------------------------| | 6 | 3 501 | 4 500 | 40 | |-----+---------+---------------+--------------------------------| | 7 | 4 501 | 5 500 | 45 | |-----+---------+---------------+--------------------------------| | 8 | 5 501 | 6 500 | 55 | |-----+-------------------------+--------------------------------| | 9 | понад 6 500 | 60 | ------------------------------------------------------------------
234.1.3. для легкових автомобілів, обладнаних
електродвигуном, - 0,5 гривні за 1 кВт потужності двигуна;
234.1.4. для автобусів, у тому числі мікроавтобусів, -
5 гривень за 100 куб. сантиметрів об'єму циліндрів двигуна;
234.1.5. для тракторів - 2,5 гривні за 100 куб. сантиметрів
об'єму циліндрів двигуна;
234.1.6. для вантажних автомобілів:
------------------------------------------------------------------ |Група| Об'єм циліндрів | Ставка збору, гривень | | | двигуна, | за 100 куб. сантиметрів об'єму | | | куб. сантиметрів | циліндрів двигуна | | |-------------------------| | | | від | до (включно) | | |-----+-------------------------+--------------------------------| | 1 | до 8 200 | 15 | |-----+-------------------------+--------------------------------| | 2 | 8 201 | 15 000 | 20 | |-----+-------------------------+--------------------------------| | 3 | понад 15 000 | 25 | ------------------------------------------------------------------
Збір за першу реєстрацію транспортного засобу для
вантажо-пасажирських автомобілів сплачується у розмірах,
установлених для вантажних автомобілів;
234.1.7. для сідельних тягачів - 15 гривень за 100 куб.
сантиметрів об'єму циліндрів двигуна;
234.1.8. для автомобілів спеціального призначення - 5 гривень
за 100 куб. сантиметрів об'єму циліндрів двигуна.
234.2. Ставки збору для суден:
234.2.1. для суден, оснащених стаціонарним або підвісним
двигуном (двигунами):
------------------------------------------------------------------ | Група | Потужність двигуна, кВт | Ставка збору, гривень | | | | за 1 кВт потужності двигуна | |-------+--------------------------+-----------------------------| | 1 | до 55 (включно) | 2,5 | |-------+--------------------------+-----------------------------| | 2 | понад 55 | 3 | ------------------------------------------------------------------
234.2.2. для суден, не оснащених двигуном:
------------------------------------------------------------------ | Група | Довжина корпусу судна, | Ставка збору, гривень | | | метрів | за 100 сантиметрів довжини | | | | корпусу судна | |-------+--------------------------+-----------------------------| | 1 | до 7,5 (включно) | 7 | |-------+--------------------------+-----------------------------| | 2 | понад 7,5 | 14 | ------------------------------------------------------------------
234.3. Ставки збору для літаків і вертольотів:
234.3.1. для літаків - 1 гривня за кожен кілограм
максимальної злітної маси;
234.3.2. для вертольотів - 1 гривня за кожен кілограм
максимальної злітної маси.
234.4. Ставки збору, встановлені пунктами 234.1-234.3 цієї
статті, застосовуються:
234.4.1. для нових транспортних засобів - з коефіцієнтом 1;
234.4.2. для транспортних засобів (крім транспортних засобів,
зазначених у підпунктах 234.1.3 і 234.1.5 пункту 234.1 цієї
статті), які використовувалися до 8 років, - з коефіцієнтом 2;
234.4.3. для транспортних засобів, зазначених у пунктах 234.2
і 234.3 цієї статті, які використовувалися понад 8 років, - з
коефіцієнтом 3;
234.4.4. для транспортних засобів, зазначених у пункті 234.1
цієї статті (крім транспортних засобів, зазначених у підпунктах
234.1.3 і 234.1.5 пункту 234.1 цієї статті), які використовувалися
понад 8 років, - з коефіцієнтом 40.
Стаття 235. Пільги щодо збору
235.1. Від сплати збору звільняються легкові автомобілі для
інвалідів з об'ємом циліндрів двигуна до 1500 куб. сантиметрів, що
придбані за рахунок коштів державного чи місцевих бюджетів та/або
безоплатно передані інвалідам відповідно до законодавства України,
транспортні засоби будинків-інтернатів для громадян похилого віку
та інвалідів, дитячих будинків-інтернатів, пансіонатів для
ветеранів війни і праці, геріатричних пансіонатів, реабілітаційних
установ для інвалідів та дітей-інвалідів, що фінансуються з
державного та місцевого бюджетів.
235.2. У разі відчуження транспортних засобів, зазначених у
пункті 235.1 цієї статті, особи, які отримали такі транспортні
засоби у власність, зобов'язані сплатити збір за ставками у
порядку та на умовах, передбачених цим розділом.
Стаття 236. Податковий період
236.1. Базовий податковий (звітний) період дорівнює
календарному року.
Стаття 237. Строк сплати збору
237.1. Збір сплачується фізичними та юридичними особами перед
проведенням першої реєстрації в Україні транспортних засобів.
Стаття 238. Порядок обчислення збору
238.1. Сума збору обчислюється щодо кожного транспортного
засобу як добуток відповідної бази оподаткування, ставки збору та
відповідного коефіцієнта, зазначеного у пункті 234.4 статті 234
цього Кодексу.
Стаття 239. Порядок сплати збору
239.1. Збір сплачується за місцем реєстрації транспортних
засобів за ставками, які діють на день сплати.
239.2. Юридичні особи в десятиденний строк після першої
реєстрації в Україні транспортних засобів подають відповідному
органу державної податкової служби за місцем свого знаходження та
за місцем реєстрації транспортного засобу розрахунок суми збору за
такі транспортні засоби за формою, встановленою у порядку,
передбаченому статтею 46 цього Кодексу. До розрахунку обов'язково
додаються копії реєстраційних документів, завірені відповідним
уповноваженим державним органом України, який проводив таку
реєстрацію.
239.3. Платники збору зобов'язані при першій реєстрації в
Україні пред'являти квитанції або платіжні доручення про сплату
збору з відміткою банку про дату виконання платіжного доручення, а
платники, звільнені від сплати збору, - відповідний документ, що
дає право на користування такими пільгами.
239.4. У разі відсутності документів про сплату збору або
документів, що дають право на користування пільгами, перша
реєстрація в Україні не проводиться.
239.5. Органи, що проводять державну реєстрацію транспортних
засобів, зобов'язані повідомляти органи державної податкової
служби про зареєстровані транспортні засоби, а також про осіб, на
яких вони зареєстровані. Форма та порядок подання інформації
затверджуються центральним органом державної податкової служби за
погодженням з відповідним центральним органом, який реалізує
державну політику у сфері безпеки дорожнього руху і державної
реєстрації транспортних засобів.

{ Тeкcт взято з сайта Bерховної Pади - zakon1.rada.gov.ua }

(1)(2)(3)(4)(5)(6)(7)(8)(9)(10)(11)(12)(13)(14)(15)(16)(17)(18)(19)(20)(21)(22)

(23)(24)(25)(26)(27)(28)(29)(30)(31)(32)(33)(34)(35)



Обновлено ( 06.05.2011 13:02 )

Статистика

Сотрудничество

Наша компания заинтересована в новых надежных партнерах, у нас есть взаимовыгодные предложения по сотрудничеству к посредникам и продавцам - об этом читайте в разделе СОТРУДНИЧЕСТВО. Также Вы получите полную информацию о нашей фирме и как с нами можно связаться!