ПОДАТКОВИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ - 20

PDF
Печать
E-mail
Автор: Administrator
06.05.2011 11:53
(1)(2)(3)(4)(5)(6)(7)(8)(9)(10)(11)(12)(13)(14)(15)(16)(17)(18)(19)(20)(21)(22)
(23)(24)(25)(26)(27)(28)(29)(30)(31)(32)(33)(34)(35)
{ Підпункт "д" пункту 176.2 статті 176 виключено на підставі
Закону N 3221-VI ( 3221-17 ) від 07.04.2011 }

Стаття 177. Оподаткування доходів, отриманих
фізичною особою - підприємцем від провадження
господарської діяльності, крім осіб,
що обрали спрощену систему оподаткування
177.1. Доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом
календарного року від провадження господарської діяльності,
оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167
цього Кодексу.
177.2. Об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід,
тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у
грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими
витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної
особи - підприємця.
177.3. Для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як
платник податку на додану вартість, не включаються до витрат і
доходу суми податку на додану вартість, що входять до ціни
придбаних або проданих товарів (робіт, послуг).
177.4. До переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з
отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати,
що включаються до витрат виробництва (обігу) згідно з розділом III
цього Кодексу.
Не належить до витрат фізичної особи - підприємця вартість
придбаного рухомого і нерухомого майна, що підлягає державній
реєстрації, у разі якщо таке майно придбано до державної
реєстрації фізичної особи - суб'єктом підприємницької діяльності
та/або не використовується в такій діяльності.
177.5. Фізичні особи - підприємці подають до органу державної
податкової служби податкову декларацію за місцем своєї податкової
адреси за результатами календарного року у строки, встановлені цим
Кодексом для річного звітного податкового періоду, в якій також
зазначаються авансові платежі з податку на доходи.
177.5.1. Авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб
розраховуються підприємцем самостійно, але не менш як 100
відсотків річної суми податку з оподатковуваного доходу за минулий
рік (у співставних умовах), та сплачуються до бюджету по 25
відсотків щокварталу (до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і
до 15 листопада).
177.5.2. Фізичні особи - підприємці, які зареєстровані
протягом року в установленому законом порядку або перейшли із
спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування
чи сплачували фіксований податок до набрання чинності цим
Кодексом, подають податкову декларацію за результатами звітного
кварталу, в якому розпочата така діяльність або відбувся перехід
на загальну систему оподаткування. Вперше зареєстровані підприємці
в податковій декларації також зазначають інформацію про майновий
стан та доходи за станом на дату державної реєстрації підприємцем.
Платники податку розраховують та сплачують авансові платежі у
строки, визначені підпунктом 177.5.1 пункту 177.5 цієї статті, що
настануть у звітному податковому році.
177.5.3. Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних
осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно
згідно з даними, зазначеними в річній податковій декларації, з
урахуванням сплаченого ним протягом року податку на доходи та суми
плати за торговий патент на підставі документального підтвердження
факту їх сплати.
Надмірно сплачені суми податку підлягають зарахуванню в
рахунок майбутніх платежів з цього податку або поверненню платнику
податку в порядку, передбаченому цим Кодексом.
177.6. У разі якщо фізична особа - підприємець отримує інші
доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах
обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за
загальними правилами, встановленими цим Кодексом для платників
податку - фізичних осіб.
177.7. Фізична особа - підприємець вважається податковим
агентом працівника - фізичної особи, яка перебуває з нею у
трудових, цивільно-правових відносинах, або будь-якої іншої
фізичної особи щодо будь-яких оподатковуваних доходів, нарахованих
(виплачених, наданих) на користь такої особи.
177.8. Під час нарахування (виплати) фізичній особі -
підприємцю доходу від операцій, здійснюваних в межах обраних ним
видів діяльності, суб'єкт господарювання, який нараховує
(виплачує) такий дохід, не утримує податок на доходи у джерела
виплати, якщо фізичною особою - підприємцем, який отримує такий
дохід, надано копію свідоцтва про державну реєстрацію його як
суб'єкта підприємницької діяльності. Це правило не застосовується
в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи
та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, коли
буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є
трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника
чи роботодавця відповідно до підпунктів 14.1.195 та 14.1.222
пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.
177.9. Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою -
підприємцем, який обрав іншу систему оподаткування доходів від
провадження господарської діяльності, здійснюється за правилами,
встановленими цим Кодексом.
177.10. Фізичні особи - підприємці зобов'язані вести Книгу
обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо
походження товару.
Форма Книги обліку доходів і витрат та порядок її ведення
визначаються центральним органом державної податкової служби.
Фізичні особи - підприємці застосовують реєстратори
розрахункових операцій відповідно до Закону України "Про
застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі,
громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ).
177.11. Фізичні особи - підприємці подають річну податкову
декларацію у строк, визначений підпунктом 49.18.5 пункту 49.18
статті 49 цього Кодексу, в якій поряд з доходами від
підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел
їх походження з України та іноземні доходи.
177.12. Іноземці та особи без громадянства, які зареєстровані
підприємцями згідно із законодавством України, є резидентами, і на
них поширюється дія пункту 177.11 цієї статті.
Стаття 178. Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою,
яка провадить незалежну професійну діяльність
178.1. Особи, які мають намір здійснювати незалежну
професійну діяльність, зобов'язані стати на облік в органах
державної податкової служби за місцем свого постійного проживання
як самозайняті особи та отримати свідоцтво про таку реєстрацію
згідно із статтею 65 цього Кодексу.
178.2. Доходи громадян, отримані протягом календарного року
від провадження незалежної професійної діяльності, оподатковуються
за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.
178.3. Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий
дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими
витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної
професійної діяльності.
У разі неотримання свідоцтва особою, яка провадить незалежну
професійну діяльність, об'єктом оподаткування є доходи, отримані
від такої діяльності без урахування витрат.
178.4. Фізичні особи, які провадять незалежну професійну
діяльність, подають податкову декларацію за результатами звітного
року відповідно до цього розділу у строки, передбачені для
платників податку на доходи фізичних осіб.
Іноземці та особи без громадянства, які стали на облік в
органах державної податкової служби як самозайняті особи, є
резидентами і у річній податковій декларації поряд з доходами від
провадження незалежної професійної діяльності мають зазначати інші
доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.
178.5. Під час виплати суб'єктами господарювання -
податковими агентами, фізичним особам, які провадять незалежну
професійну діяльність, доходів, безпосередньо пов'язаних з такою
діяльністю, податок на доходи у джерела виплати не утримується в
разі надання такою фізичною особою копії свідоцтва про взяття її
на податковий облік як фізичної особи, яка провадить незалежну
професійну діяльність. Це правило не застосовується в разі
нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або
надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, відносини за
яким встановлено трудовими відносинами, а сторони договору можуть
бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до пунктів
14.1.195 та 14.1.222 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.
178.6. Фізичні особи, які провадять незалежну професійну
діяльність, зобов'язані вести облік доходів і витрат від такої
діяльності.
Форма такого обліку та порядок його ведення визначаються
центральним органом державної податкової служби.
178.7. Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб
за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно
з даними, зазначеними в податковій декларації.
Стаття 179. Порядок подання річної декларації про майновий
стан і доходи (податкової декларації)
179.1. Платник податку зобов'язаний подавати річну декларацію
про майновий стан і доходи ( z0064-93 ) (податкову декларацію)
відповідно до цього Кодексу або інших законів України.
179.2. Відповідно до цього розділу обов'язок платника податку
щодо подання податкової декларації вважається виконаним, якщо він
отримував доходи:
виключно від податкових агентів, крім випадків, прямо
передбачених цим розділом;
від операцій продажу (обміну) майна, дарування, при
нотаріальному посвідченні договорів за якими був сплачений податок
відповідно до цього розділу.
179.3. Платники податку - резиденти, які виїжджають за кордон
на постійне місце проживання, зобов'язані подати до органу
державної податкової служби податкову декларацію не пізніше 60
календарних днів, що передують виїзду.
Орган державної податкової служби протягом 30 календарних
днів після надходження податкової декларації зобов'язаний
перевірити визначене податкове зобов'язання, сплату належної суми
податку і видати довідку про таку сплату та про відсутність
податкових зобов'язань з цього податку, що подається до органів
митного контролю під час перетину митного кордону і є підставою
для проведення митних процедур.
Форма такої довідки встановлюється центральним органом
державної податкової служби.
Порядок ( 1243-2010-п ) застосування цього пункту
визначається Кабінетом Міністрів України.
179.4. Платники податку звільняються від обов'язку подання
податкової декларації в таких випадках:
а) незалежно від виду та суми отриманих доходів платниками
податку, які:
є неповнолітніми або недієздатними особами і при цьому
перебувають на повному утриманні інших осіб (у тому числі батьків)
та/або держави станом на кінець звітного податкового року;
перебувають під арештом або є затриманими чи засудженими до
позбавлення волі, перебувають у полоні або ув'язненні на території
інших держав станом на кінець граничного строку подання
декларації;
перебувають у розшуку станом на кінець звітного податкового
року;
перебувають на строковій військовій службі станом на кінець
звітного податкового року;
б) в інших випадках, визначених цим розділом.
179.5. Податкова декларація заповнюється платником податку
самостійно або іншою особою, нотаріально уповноваженою платником
податку здійснювати таке заповнення, у порядку, передбаченому
главою 2 розділу II цього Кодексу.
179.6. Обов'язок щодо заповнення та подання податкової
декларації від імені платника податку покладається на таких осіб:
опікуна або піклувальника - щодо доходів, отриманих
неповнолітньою особою або особою, визнаною судом недієздатною;
спадкоємців (розпорядників майна, державних виконавців) -
щодо доходів, отриманих протягом звітного податкового року
платником податку, який помер;
державного виконавця, уповноваженого здійснювати заходи щодо
забезпечення майнових претензій кредиторів платника податку,
визначеного в установленому порядку банкрутом.
179.7. Фізична особа зобов'язана самостійно до 1 серпня року,
що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання,
зазначену в поданій нею податковій декларації.
Сума податкових зобов'язань, донарахована органом державної
податкової служби, сплачується до відповідного бюджету у строки,
встановлені цим Кодексом.
179.8. Сума, що має бути повернена платнику податку,
зараховується на його банківський рахунок, відкритий у будь-якому
комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу,
зазначену в декларації, протягом 60 календарних днів після
надходження такої податкової декларації.
179.9. Форма податкової декларації встановлюється
Міністерством фінансів України виходячи з таких умов:
загальна частина податкової декларації повинна мати спрощений
вигляд та не містити відомостей про доходи (витрати), що отримує
(несе) незначна кількість платників податку;
податкова декларація є уніфікованою та єдиною для всіх
законодавчо встановлених випадків її подання;
відомості про доходи, майновий стан, витрати, зобов'язання
фінансового характеру, інформація щодо вказаних відомостей членів
сім'ї надаються окремими категоріями громадян, визначеними
відповідно до законодавства;
розрахунки окремих видів доходів (витрат) мають міститися в
додатках до податкової декларації, що заповнюються виключно
платниками податку за наявності таких доходів (витрат);
податкова декларація та додатки до неї мають складатися з
використанням загальновживаної термінології, а також містити
детальні інструкції щодо їх заповнення;
податкова декларація та додатки до неї мають ідентифікувати
платника податку та містити інформацію, необхідну для визначення
суми його податкових зобов'язань або суми податку, що підлягає
поверненню у разі використання платником податку права на
податкову знижку.
Бланки податкових декларацій мають безоплатно надаватися
органами державної податкової служби платникам податку на їх
запит, а також бути загальнодоступними для населення.
179.10. Платник податку до 1 березня року, що настає за
звітним періодом, має право звернутися з запитом до відповідного
органу державної податкової служби з проханням надати роз'яснення
щодо заповнення річної податкової декларації, а орган державної
податкової служби зобов'язаний надати безоплатні послуги за таким
зверненням.
179.11. Фізичні особи у випадках та обсягах, визначених
законом, подають податкову декларацію, де зазначаються відомості
про доходи, майновий стан, витрати, зобов'язання фінансового
характеру, а також в додатку до податкової декларації зазначається
інформація щодо вказаних відомостей членів сім'ї в усіх випадках
її подання, передбачених законом.
Податкова декларація та додатки до декларації подаються
фізичною особою згідно з цією статтею протягом будь-якого
податкового періоду у звітному податковому році із зазначенням
доходів (активів) станом на день її подання.
179.12. За зверненням платника податку орган державної
податкової служби, до якого було подано податкову декларацію,
видає довідку про подану декларацію про майновий стан і доходи
(податкову декларацію) за формою, встановленою центральним органом
державної податкової служби.
РОЗДІЛ V. ПОДАТОК НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ
Стаття 180. Платники податку
180.1. Для цілей оподаткування платником податку є:
1) будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і
реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у
порядку, визначеному статтею 183 цього розділу;
2) будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації
як платник податку;
3) будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію
України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку
покладається відповідальність за сплату податків у разі
переміщення товарів через митний кордон України відповідно до
Митного кодексу України ( 92-15 ), а також:
особа, на яку покладається дотримання вимог митних режимів,
які передбачають повне або часткове умовне звільнення від
оподаткування, у разі порушення таких митних режимів, встановлених
митним законодавством;
особа, яка використовує, у тому числі при ввезенні товарів на
митну територію України, податкову пільгу не за цільовим
призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із
цим Кодексом, а також будь-які інші особи, що використовують
податкову пільгу, яку для них не призначено.
Норми цього пункту не застосовуються до операцій з ввезення
на митну територію України фізичними особами (громадянами) чи
суб'єктами підприємницької діяльності, які не є платниками
податку, культурних цінностей, зазначених у пункті 197.7
статті 197 цього Кодексу;
4) особа, що веде облік результатів діяльності за договором
про спільну діяльність без утворення юридичної особи;
5) особа - управитель майна, яка веде окремий податковий
облік з податку на додану вартість щодо господарських операцій,
пов'язаних з використанням майна, що отримане в управління за
договорами управління майном.
Для цілей оподаткування господарські відносини між
управителем майна з власної господарської діяльності та його
діяльності з управління майном прирівнюються до відносин на основі
окремих цивільно-правових договорів;
6) особа, що проводить операції з постачання конфіскованого
майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, майна, за
яким не звернувся власник до кінця строку зберігання, та майна, що
за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у
власність держави (у тому числі майна, визначеного у статті 172
Митного кодексу України) ( 92-15 ), незалежно від того, чи досягає
вона загальної суми операцій із постачання товарів/послуг,
визначеної пунктом 181.1 статті 181 цього Кодексу, а також
незалежно від того, який режим оподаткування використовує така
особа згідно із законодавством;
7) особа, що уповноважена вносити податок з об'єктів
оподаткування, що виникають внаслідок поставки послуг
підприємствами залізничного транспорту з їх основної діяльності,
що перебувають у підпорядкуванні платника податку в порядку
( 187-2011-п ), встановленому Кабінетом Міністрів України.
180.2. Особою, відповідальною за нарахування та сплату
податку до бюджету у разі постачання послуг нерезидентами, у тому
числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як
платники податку, якщо місце постачання послуг розташоване на
митній території України, є отримувач послуг.
180.3. Особи, зазначені у пункті 180.2 цієї статті, мають
права, виконують обов'язки та несуть відповідальність, передбачену
законом, як платники податку.
Стаття 181. Вимоги щодо реєстрації осіб як платників податку
181.1. У разі якщо загальна сума від здійснення операцій з
постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з
цим розділом, у тому числі з використанням локальної або
глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі
протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує
300 000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така
особа зобов'язана зареєструватися як платник податку в органі
державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем
проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього
Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку.
181.2. Якщо особи, не зареєстровані як платники податку,
ввозять товари на митну територію України в обсягах, що підлягають
оподаткуванню згідно із законом, такі особи сплачують податок під
час митного оформлення товарів без реєстрації як платники такого
податку.
Стаття 182. Добровільна реєстрація платників податку
182.1. Якщо особа, яка провадить оподатковувані операції і
відповідно до пункту 181.1 статті 181 цього Кодексу не є платником
податку у зв'язку з тим, що обсяги оподатковуваних операцій є
меншими від встановленої зазначеною статтею суми та обсяги
постачання товарів/послуг іншим платникам податку за останні
12 календарних місяців сукупно становлять не менше 50 відсотків
загального обсягу постачання, вважає за доцільне добровільно
зареєструватися як платник податку, така реєстрація здійснюється
за її заявою.
Стаття 183. Порядок реєстрації платників податку
183.1. Будь-яка особа, що підлягає обов'язковій реєстрації чи
прийняла рішення про добровільну реєстрацію як платника податку,
подає до органу державної податкової служби за своїм
місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву.
183.2. У разі обов'язкової реєстрації особи як платника
податку реєстраційна заява подається до органу державної
податкової служби не пізніше 10 числа календарного місяця, що
настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних
операцій, визначеного у статті 181 цього Кодексу.
183.3. У разі добровільної реєстрації особи як платника
податку реєстраційна заява подається до органу державної
податкової служби не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку
податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками
податку та матимуть право на податковий кредит і виписку
податкових накладних.
183.4. Особи, що переходять на загальну систему оподаткування
із спрощеної системи оподаткування за умови, якщо такі особи
відповідають вимогам, визначеним пунктом 181.1 статті 181 або
пунктом 182.1 статті 182 цього Кодексу, що не передбачає сплати
податку, подають реєстраційну заяву одночасно з поданням заяви про
відмову від застосування спрощеної системи оподаткування.
Датою переходу зазначених осіб на загальну систему
оподаткування є дата їх реєстрації як платників податку.
183.5. Особи, зазначені у пунктах 183.3 та 183.4 цієї статті,
можуть навести у заяві бажаний (запланований) день реєстрації як
платника податку, що відповідає даті початку проведення операцій
чи даті початку податкового періоду (календарний місяць), з якого
такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на
виписку податкових накладних.
183.6. У разі якщо останній день строку подання заяви
припадає на вихідний, святковий або неробочий день, останнім днем
строку вважається наступний за вихідним, святковим або неробочим
робочий день.
183.7. Заява про реєстрацію особи як платника податку
подається особисто такою фізичною особою або безпосередньо
керівником юридичної особи - платника (в обох випадках з
документальним підтвердженням особи та повноважень) до органу
державної податкової служби за місцезнаходженням (місцем
проживання) особи. У заяві зазначаються підстави для реєстрації
особи як платника податку.
183.8. Орган державної податкової служби відмовляє в
реєстрації особи як платника податку, якщо за результатами
розгляду реєстраційної заяви та/або поданих документів
встановлено, що особа не здійснює постачання товарів/послуг або не
відповідає вимогам, визначеним статтею 180, пунктом 181.1
статті 181, пунктом 182.1 статті 182 та пунктом 183.7 статті 183
цього Кодексу, або якщо існують обставини, які є підставою для
анулювання реєстрації згідно із статтею 184 цього Кодексу.
183.9. У разі відсутності підстав для відмови у реєстрації
особи як платника податку орган державної податкової служби
зобов'язаний видати заявнику або відправити поштою (з
повідомленням про вручення) свідоцтво про реєстрацію такої особи
як платника податку не пізніше наступного робочого дня після
бажаного (запланованого) дня реєстрації платника податку,
зазначеного у його заяві, або протягом 10 робочих днів від дати
надходження реєстраційної заяви, якщо бажаний (запланований) день
реєстрації у заяві не зазначено чи такий день настає раніше дати,
що припадає на останній день строку, встановленого для реєстрації
платника податку органом державної податкової служби. Якщо бажаний
(запланований) день реєстрації, зазначений у заяві особи, настає
після завершення 10 робочих днів від дати надходження
реєстраційної заяви, орган державної податкової служби
зобов'язаний видати заявнику або відправити поштою (з
повідомленням про вручення) свідоцтво про реєстрацію такої особи
як платника податку не пізніше бажаного (запланованого) дня
реєстрації платника податку, зазначеного у його заяві.
183.10. Будь-яка особа, що підлягає обов'язковій реєстрації
як платник податку, вважається платником податку з першого числа
місяця, що настає за місяцем, в якому досягнуто обсягу
оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 цього Кодексу,
без права на віднесення сум податку до податкового кредиту та
отримання бюджетного відшкодування до моменту реєстрації платником
податку на додану вартість.
183.11. Оригінал свідоцтва про реєстрацію платника податку
повинен зберігатися таким платником, а копії свідоцтва,
достовірність яких засвідчена органом державної податкової служби,
розміщуватися в доступних для огляду місцях у приміщенні платника
податку та в усіх його філіях (відділеннях), представництвах.
183.12. Центральний орган державної податкової служби веде
реєстр платників податку, в якому міститься інформація про осіб,
зареєстрованих як платники податку.
183.13. Для інформування платників податку центральний орган
державної податкової служби щодекади оприлюднює на своєму
веб-сайті:
183.13.1. дані з реєстру платників податку із зазначенням
найменування або прізвища, імені та по батькові платника податку,
дати податкової реєстрації, індивідуального податкового номера,
номера свідоцтва про реєстрацію платника податку, дати початку
його дії;
183.13.2. інформацію про осіб, позбавлених реєстрації як
платників податку за заявою платника податку, з ініціативи органів
державної податкової служби чи за рішенням суду, а саме про
анульовані свідоцтва про реєстрацію платника податку із
зазначенням індивідуальних податкових номерів, дати анулювання,
причин анулювання та підстав для анулювання свідоцтв.
183.14. Форми реєстраційної заяви, заяви про анулювання
реєстрації, свідоцтва про реєстрацію, а також положення про
реєстрацію платників податку затверджуються центральним органом
державної податкової служби.
183.15. У разі зміни платником податку місцезнаходження
(місця проживання) або його переведення на обслуговування до
іншого органу державної податкової служби зняття такого платника з
обліку в одному органі державної податкової служби і взяття на
облік в іншому здійснюється в порядку, встановленому центральним
органом державної податкової служби.
183.16. Якщо відповідно до законодавства визначено строк, на
який утворено особу, або строк, після якого змінюються дані у
свідоцтві про реєстрацію платника податку, зазначене свідоцтво
видається тільки на такий строк.
183.17. Особа, утворена в результаті реорганізації платника
податку (крім особи, утвореної шляхом перетворення), реєструється
платником податку як інша новоутворена особа в порядку,
визначеному цим Кодексом, у тому числі у разі, коли до такої особи
перейшли обов'язки із сплати податку у зв'язку з розподілом
податкових зобов'язань чи податкового боргу.
183.18. Особі, що реєструється як платник податку,
присвоюється індивідуальний податковий номер, який
використовується для сплати податку.
Стаття 184. Анулювання реєстрації платника податку
184.1. Реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника
податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників
податку і відбувається у разі якщо:
а) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку протягом
попередніх 12 місяців, подала заяву про анулювання реєстрації,
якщо загальна вартість оподатковуваних товарів/послуг, що
надаються такою особою, за останні 12 календарних місяців була
меншою від суми, визначеної статтею 181 цього Кодексу, за умови
сплати суми податкових зобов'язань у випадках, визначених цим
розділом;
б) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, прийняла
рішення про припинення та затвердила ліквідаційний або
передавальний баланс щодо своєї діяльності відповідно до
законодавства за умови сплати суми податкових зобов'язань із
податку у випадках, визначених цим розділом;
в) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку,
реєструється як платник єдиного податку, умова сплати якого не
передбачає сплати податку на додану вартість;
г) особа, зареєстрована як платник податку, протягом
12 послідовних податкових місяців не подає органу державної
податкової служби декларації з податку на додану вартість та/або
подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить
про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою
формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту;
ґ) установчі документи будь-якої особи, зареєстрованої як
платник податку, визнані рішенням суду недійсними;
д) господарським судом винесено ухвалу про ліквідацію
юридичної особи - банкрута;
е) платник податку ліквідується за рішенням суду (фізична
особа позбувається статусу суб'єкта господарювання) або особу
звільнено від сплати податку чи її податкову реєстрацію анульовано
(скасовано, визнано недійсною) за рішенням суду;
є) фізична особа, зареєстрована як платник податку, померла,
її оголошено померлою, визнано недієздатною або безвісно
відсутньою, обмежено її цивільну дієздатність;
ж) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних
осіб - підприємців наявний запис про відсутність юридичної особи
або фізичної особи за її місцезнаходженням (місцем проживання) або
запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу;
з) закінчився строк дії свідоцтва про реєстрацію особи як
платника податку на додану вартість ( z1400-10 );
и) обсяг постачання товарів/послуг платниками податку,
зареєстрованими добровільно, іншим платникам податку за останні
12 календарних місяців сукупно становить менше 50 відсотків
загального обсягу постачання.
184.2. Анулювання реєстрації на підставі, визначеній у
підпункті "а" пункту 184.1 цієї статті, здійснюється за заявою
платника податку, а на підставах, визначених у підпунктах "б" -
"и" пункту 184.1 цієї статті, може здійснюватися за заявою
платника податку або за самостійним рішенням відповідного органу
державної податкової служби. Свідоцтво про реєстрацію платника
податку вважається анульованим з дати анулювання реєстрації
платника податку.
184.3. Орган державної податкової служби анулює реєстрацію
особи як платника податку, що подав заяву про анулювання
реєстрації, якщо встановить, що він відповідає вимогам пункту
184.1 цієї статті.
184.4. У разі відсутності законних підстав для анулювання
реєстрації орган державної податкової служби протягом
10 календарних днів після надходження заяви платника податку про
анулювання реєстрації подає такому платникові податку вмотивовану
письмову відмову в анулюванні реєстрації з поясненнями із
зазначеного питання.
184.5. З моменту анулювання реєстрації особи як платника
податку така особа позбавляється права на віднесення сум податку
до податкового кредиту, виписку податкових накладних.
184.6. У разі анулювання реєстрації особи як платника податку
останнім звітним (податковим) періодом є період, який
розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього
податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації.
184.7. Якщо в останньому звітному (податковому) періоді на
обліку у платника податку залишаються товари та необоротні активи,
при придбанні яких суми податку були включені до податкового
кредиту, платник податку не пізніше дати подання заяви про
анулювання його реєстрації як платника податку зобов'язаний
визнати умовне постачання таких товарів та необоротних активів та
нарахувати податкові зобов'язання виходячи із звичайної ціни
відповідних товарів чи необоротних активів, крім випадків
реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття,
перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.
184.8. У разі якщо на дату подання заяви про анулювання
реєстрації платник податку має податкові зобов'язання за
результатами останнього податкового періоду, така сума податку
враховується в суму зменшення бюджетного відшкодування, а в разі
його відсутності сплачується до державного бюджету. Анулювання
реєстрації особи як платника податку відбувається у день, що
настає за днем проведення розрахунків із бюджетом за податковими
зобов'язаннями останнього податкового періоду.
184.9. У разі якщо за результатами останнього податкового
періоду особа має право на отримання бюджетного відшкодування,
таке відшкодування надається протягом строків, визначених цим
розділом, незалежно від того, чи буде така особа залишатися
зареєстрованою як платник цього податку на дату отримання такого
бюджетного відшкодування, чи ні.
184.10. Про анулювання реєстрації платника податку податковий
орган зобов'язаний письмово повідомити особу протягом трьох
робочих днів після дня анулювання такої реєстрації.
Стаття 185. Визначення об'єкта оподаткування
185.1. Об'єктом оподаткування є операції платників податку з:
а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на
митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу,
у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти
застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на
умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового
лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;
б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на
митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;
в) ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію
України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт);
г) вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі
експорту або реекспорту (далі - експорт);
ґ) з метою оподаткування цим податком до експорту також
прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які
перебувають у вільному обігу на території України, до митного
режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної
митної зони, створених згідно з положеннями глав 35-37 Митного
кодексу України ( 92-15 );
д) з метою оподаткування цим податком до імпорту також
прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного
режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної
митної зони, створених згідно з положеннями глав 35-37 Митного
кодексу України ( 92-15 ), для їх подальшого вільного обігу на
території України;
е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і
багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим
та авіаційним транспортом.
Стаття 186. Місце постачання товарів та послуг
186.1. Місцем постачання товарів є:
а) фактичне місцезнаходження товарів на момент їх постачання
(крім випадків, передбачених у підпунктах "б" і "в" цього пункту);
б) місце, де товари перебувають на час початку їх перевезення
або пересилання, у разі якщо товари перевозяться або пересилаються
продавцем, покупцем чи третьою особою;
в) місце, де провадиться складання, монтаж чи встановлення, у
разі якщо товари складаються, монтуються або встановлюються (з
випробуванням чи без нього) продавцем або від його імені.
186.1.1. Якщо постачання товарів здійснюється для споживання
на борту морських та повітряних суден або у поїздах на ділянці
пасажирського перевезення, що здійснюється в межах митної
території України, місцем постачання вважається пункт відправлення
пасажирського транспортного засобу.
Ділянкою пасажирського перевезення, що здійснюється в межах
митної території України, вважається ділянка, на якій відбувається
таке перевезення без зупинок за межами митної території України
між пунктом відправлення та пунктом прибуття пасажирського
транспортного засобу.
Пункт відправлення пасажирського транспортного засобу -
перший пункт посадки пасажирів у межах митної території України, у
разі потреби - після зупинки за межами митної території України.
Пункт прибуття транспортного засобу на митній території
України - останній пункт на митній території України для
посадки/висадки пасажирів на митній території України.
186.2. Місцем постачання послуг є:
186.2.1. місце фактичного постачання послуг, пов'язаних з
рухомим майном, а саме:
а) послуг, що є допоміжними у транспортній діяльності:
навантаження, розвантаження, перевантаження, складська обробка
товарів та інші аналогічні види послуг;
б) послуг із проведення експертизи та оцінки рухомого майна;
в) послуг, пов'язаних із перевезенням пасажирів та вантажів,
у тому числі з постачанням продовольчих продуктів і напоїв,
призначених для споживання;
г) послуг із виконання ремонтних робіт і послуг із переробки
сировини, а також інших робіт і послуг, що пов'язані з рухомим
майном;
186.2.2. фактичне місцезнаходження нерухомого майна, у тому
числі що будується, для тих послуг, які пов'язані з нерухомим
майном:
а) послуг агентств нерухомості;
б) послуг з підготовки та проведення будівельних робіт;
в) інших послуг за місцезнаходженням нерухомого майна, у тому
числі що будується;
186.2.3. місце фактичного надання послуг у сфері культури,
мистецтва, освіти, науки, спорту, розваг або інших подібних
послуг, включаючи послуги організаторів діяльності в зазначених
сферах та послуги, що надаються для влаштування платних виставок,
конференцій, навчальних семінарів та інших подібних заходів.
186.3. Місцем постачання зазначених у цьому пункті послуг
вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як
суб'єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця -
місце постійного чи переважного його проживання. До таких послуг
належать:
а) надання майнових прав інтелектуальної власності, створення
за замовленням та використання об'єктів права інтелектуальної
власності, у тому числі за ліцензійними договорами, а також
надання (передача) права на скорочення викидів парникових газів
(вуглецевих одиниць);
б) рекламні послуги;
в) консультаційні, інжинірингові, інженерні, юридичні (у тому
числі адвокатські), бухгалтерські, аудиторські, актуарні та інші
подібні послуги консультаційного характеру, а також послуги з
розроблення, постачання та тестування програмного забезпечення, з
оброблення даних та надання консультацій з питань інформатизації,
надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації, у тому
числі з використанням комп'ютерних систем;
г) надання персоналу, у тому числі якщо персонал працює за
місцем здійснення діяльності покупця;
ґ) надання в оренду (лізинг) рухомого майна, крім
транспортних засобів та банківських сейфів;
д) телекомунікаційні послуги, а саме: послуги, пов'язані з
передаванням, поширенням або прийманням сигналів, слів, зображень
та звуків або інформації будь-якого характеру за допомогою
дротових, супутникових, стільникових, радіотехнічних, оптичних або
інших електромагнітних систем зв'язку, включаючи відповідне
надання або передання права на використання можливостей такого
передавання, поширення або приймання, у тому числі надання доступу
до глобальних інформаційних мереж;
е) послуги радіомовлення та телевізійного мовлення;
є) надання посередницьких послуг від імені та за рахунок
іншої особи або від свого імені, але за рахунок іншої особи, якщо
забезпечується надання покупцю послуг, перерахованих у цьому
підпункті;
ж) надання транспортно-експедиторських послуг.
186.4. Місцем постачання послуг є місце реєстрації
постачальника, крім операцій, зазначених у пунктах 186.2 і 186.3
цієї статті.
Стаття 187. Дата виникнення податкових зобов'язань
187.1. Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання
товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період,
протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на
банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що
підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за
готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в
разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській
установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів -
дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання
митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного
законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що
засвідчує факт постачання послуг платником податку.
187.2. У разі постачання товарів або послуг з використанням
торговельних автоматів або іншого подібного устаткування, що не
передбачає наявності касового апарата, контрольованого
уповноваженою на це фізичною особою, датою виникнення податкових
зобов'язань вважається дата виймання з таких торговельних апаратів
або подібного устаткування грошової виручки. Правила інкасації
зазначеної виручки встановлюються Національним банком України.
187.3. У разі постачання товарів за договорами товарного
кредиту (товарної позики, розстрочки), умови яких передбачають
сплату (нарахування) відсотків, датою збільшення податкових
зобов'язань у частині таких відсотків вважається дата їх
нарахування згідно з умовами відповідного договору.
187.4. У разі якщо постачання товарів/послуг через
торговельні автомати здійснюється з використанням жетонів, карток
або інших замінників національної валюти, датою збільшення
податкових зобов'язань вважається дата постачання таких жетонів,
карток або інших замінників національної валюти.
187.5. У разі якщо постачання товарів/послуг здійснюється з
використанням кредитних або дебетових карток, дорожніх,
комерційних, іменних або інших чеків, датою збільшення податкових
зобов'язань вважається дата, що засвідчує факт постачання
платником податку товарів/послуг покупцю, оформлена податковою
накладною, або дата виписування відповідного рахунка (товарного
чека), залежно від того, яка подія відбулася раніше.
187.6. Датою виникнення податкових зобов'язань орендодавця
(лізингодавця) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата
фактичної передачі об'єкта фінансової оренди (лізингу) у
користування орендарю (лізингоотримувачу).
187.7. Датою виникнення податкових зобов'язань у разі
постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів є
дата зарахування таких коштів на банківський рахунок платника
податку або дата отримання відповідної компенсації у будь-якій
іншій формі, включаючи зменшення заборгованості такого платника
податку за його зобов'язаннями перед бюджетом.
187.8. Датою виникнення податкових зобов'язань у разі
ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної
декларації для митного оформлення.
Датою виникнення податкових зобов'язань за операціями з
постачання послуг нерезидентами, місцем надання яких є митна
територія України, є дата списання коштів з банківського рахунка
платника податку в оплату послуг або дата оформлення документа, що
засвідчує факт постачання послуг нерезидентом, залежно від того,
яка з подій відбулася раніше.
187.9. Датою виникнення податкових зобов'язань виконавця
довгострокових договорів (контрактів) є дата фактичної передачі
виконавцем результатів робіт за такими договорами (контрактами).
Для цілей цього пункту довгостроковий договір (контракт) - це
будь-який договір на виготовлення товарів, виконання робіт,
надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним
циклом виробництва та якщо договорами, які укладені на виробництво
таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено
поетапного їх здавання.
187.10. У разі якщо платники податку, які постачають теплову
енергію, газ природний (крім скрапленого), надають послуги з
водопостачання, водовідведення чи послуги, вартість яких
включається до складу квартирної плати чи плати за утримання
житла, фізичним особам, бюджетним установам, не зареєстрованим як
платники податку, а також житлово-експлуатаційним конторам,
квартирно-експлуатаційним частинам, об'єднання співвласників
багатоквартирних будинків, іншим подібним платникам податку, які
здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого
їх перерахування продавцям таких товарів (надавачам послуг) у
рахунок компенсації їх вартості (далі - ЖЕКи), датою виникнення
податкових зобов'язань є дата зарахування коштів на банківський
рахунок платника податку, а датою виникнення права на податковий
кредит є дата списання коштів з банківського рахунка в оплату
придбаних товарів/послуг.
Зазначене правило визначення дати виникнення податкових
зобов'язань поширюється також на операції з постачання зазначених
товарів/послуг для ЖЕКів та бюджетних установ, що отримують такі
товари/послуги, якщо вони зареєстровані як платники податку.
Для цілей цього пункту послугами, вартість яких включається
до складу квартирної плати чи плати за утримання житла, вважаються
послуги з технічного обслуговування ліфтів та диспетчерських
систем, систем протипожежної автоматики та димовидалення,
побутових електроплит, обслуговування димовентиляційних каналів,
внутрішньобудинкових систем водо- і теплопостачання,
водовідведення та зливової каналізації, вивезення та утилізації
твердого побутового та грубого сміття, прибирання будинкової та
прибудинкової території, а також інші послуги, які надаються
ЖЕКами зазначеним у цьому пункті покупцям за їх рахунок.

( Текст отримано з офіційного джерела - zakon1.rada.gov.ua )
(1)(2)(3)(4)(5)(6)(7)(8)(9)(10)(11)(12)(13)(14)(15)(16)(17)(18)(19)(20)(21)(22)
(23)(24)(25)(26)(27)(28)(29)(30)(31)(32)(33)(34)(35)
Обновлено ( 06.05.2011 13:00 )

Статистика

Сотрудничество

Наша компания заинтересована в новых надежных партнерах, у нас есть взаимовыгодные предложения по сотрудничеству к посредникам и продавцам - об этом читайте в разделе СОТРУДНИЧЕСТВО. Также Вы получите полную информацию о нашей фирме и как с нами можно связаться!