ПОДАТКОВИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ - 18

PDF
Печать
E-mail
Автор: Administrator
06.05.2011 11:53
(1)(2)(3)(4)(5)(6)(7)(8)(9)(10)(11)(12)(13)(14)(15)(16)(17)(18)(19)(20)(21)(22)
(23)(24)(25)(26)(27)(28)(29)(30)(31)(32)(33)(34)(35)
Як виняток з абзацу першого цього пункту грошові виграші у
спортивних змаганнях (крім винагород спортсменам - чемпіонам
України, призерам спортивних змагань міжнародного рівня, у тому
числі спортсменам-інвалідам, визначених у підпункті "б" підпункту
165.1.1 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу) оподатковуються за
ставкою, визначеною у пункті 167.1 цієї статті.
167.4. Ставка податку становить 10 відсотків бази
оподаткування щодо доходу у формі заробітної плати, визначеного
згідно із пунктом 164.6 статті 164 цього Кодексу, шахтарів -
працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди
кольорових і рідкісних металів, марганцеві та уранові руди,
працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних
роботах повний робочий день та 50 відсотків і більше робочого часу
на рік, а також працівників державних воєнізованих
аварійно-рятувальних служб (формувань), у тому числі спеціально
уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань
цивільного захисту, у вугільній промисловості, - за Списком N 1
виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних
роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими
умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на
пенсію за віком на пільгових умовах ( 36-2003-п ), затвердженим
Кабінетом Міністрів України.
167.5. Ставка податку може становити інший розмір, визначений
відповідними нормами цього розділу.
Стаття 168. Порядок нарахування, утримання та сплати
(перерахування) податку до бюджету
168.1. Оподаткування доходів, нарахованих (виплачених,
наданих) платнику податку податковим агентом.
168.1.1. Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає)
оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний
утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок,
використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього
Кодексу.
168.1.2. Податок сплачується (перераховується) до бюджету під
час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом.
Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови
одночасного подання розрахункового документа на перерахування
цього податку до бюджету.
168.1.3. Якщо згідно з нормами цього розділу окремі види
оподатковуваних доходів (прибутків) не підлягають оподаткуванню
під час їх нарахування чи виплати, але не є звільненими від
оподаткування, платник податку зобов'язаний самостійно включити
суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу
податку та подати річну декларацію з цього податку.
168.1.4. Якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій
формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок
сплачується (перераховується) до бюджету протягом банківського
дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання).
Для цілей цього розділу та пункту 54.2 статті 54 цього
Кодексу під терміном "граничний термін сплати до бюджету податку"
розуміються строки сплати податку, визначені цим пунктом.
168.2. Оподаткування доходів, нарахованих (виплачених,
наданих) платнику податку особою, яка не є податковим агентом, та
іноземних доходів.
168.2.1. Платник податку, що отримує доходи від особи, яка не
є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов'язаний включити
суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу
та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового
року, а також сплатити податок з таких доходів.
168.2.2. Особою, яка не є податковим агентом, вважається
нерезидент або фізична особа, яка не має статусу суб'єкта
підприємницької діяльності або не є особою, яка перебуває на
обліку в органах державної податкової служби як особа, що
провадить незалежну професійну діяльність.
168.3. Розрахунок податкових зобов'язань з оподатковуваного
доходу платника податку, нарахованого у джерела його виплати,
проводиться податковим агентом (у тому числі роботодавцем).
168.4. Порядок сплати (перерахування) податку до бюджету.
168.4.1. Податок, утриманий з доходів резидентів та
нерезидентів, зараховується до бюджету згідно з Бюджетним кодексом
України ( 2456-17 );
168.4.2. такий порядок застосовується всіма юридичними
особами, у тому числі такими, що мають філії, відділення, інші
відокремлені підрозділи, що розташовані на території іншої
територіальної громади, ніж така юридична особа, а також
відокремленими підрозділами, яким в установленому порядку надано
повноваження щодо нарахування, утримання і сплати (перерахування)
до бюджету податку (далі - відокремлений підрозділ).
У разі прийняття рішення про створення відокремленого
підрозділу юридична особа повідомляє про це органи державної
податкової служби за своїм місцезнаходженням та місцезнаходженням
таких новостворених підрозділів у встановленому порядку;
168.4.3. суми податку на доходи, нараховані відокремленим
підрозділом на користь фізичних осіб, за звітний період
перераховуються до місцевого бюджету за місцезнаходженням такого
відокремленого підрозділу.
У разі якщо відокремлений підрозділ не уповноважений
нараховувати (сплачувати) податок на доходи фізичних осіб за такий
відокремлений підрозділ, усі обов'язки податкового агента виконує
юридична особа. Податок на доходи, нарахований працівникам
відокремленого підрозділу, перераховується до місцевого бюджету за
місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу;
168.4.4. юридична особа за своїм місцезнаходженням та
місцезнаходженням не уповноважених сплачувати податок
відокремлених підрозділів, відокремлений підрозділ, який
уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати
(перераховувати) до бюджету податок, за своїм місцезнаходженням
одночасно з поданням документів на отримання коштів для виплати
належних платникам податку доходів, сплачує (перераховує) суми
утриманого податку на відповідні рахунки, відкриті в органах
Державного казначейства України за місцезнаходженням відокремлених
підрозділів.
Органи Державного казначейства України в установленому
Бюджетним кодексом України ( 2456-17 ) порядку розподіляють
зазначені кошти згідно з нормативами, визначеними Бюджетним
кодексом України ( 2456-17 ), та спрямовують такі розподілені суми
до відповідних місцевих бюджетів.
Територіальні управління Державного казначейства України в
установленому Бюджетним кодексом України ( 2456-17 ) порядку
розподіляють зазначені кошти згідно з нормативами, визначеними
Бюджетним кодексом України ( 2456-17 ), та спрямовують такі
розподілені суми до відповідних місцевих бюджетів;
168.4.5. фізична особа, відповідальна згідно з вимогами цього
розділу за нарахування та утримання податку, сплачує (перераховує)
його до відповідного бюджету:
а) у разі коли така фізична особа є податковим агентом, - за
місцем реєстрації в органах державної податкової служби;
б) в інших випадках - за її податковою адресою;
168.4.6. контроль за правильністю та своєчасністю сплати
податку здійснює орган державної податкової служби за
місцезнаходженням юридичної особи або її відокремленого
підрозділу;
168.4.7. відповідальність за своєчасне та повне перерахування
сум податку до відповідного місцевого бюджету несе юридична особа
або її відокремлений підрозділ, що нараховує (виплачує)
оподатковуваний дохід;
168.4.8. відповідальність за своєчасне та повне перерахування
сум податку до відповідного місцевого бюджету несе фізична особа у
випадках, визначених цим розділом.
168.5. Суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з
грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат,
одержаних військовослужбовцями, особами рядового і начальницького
складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої
служби України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту
інформації України, державної пожежної охорони, органів і
підрозділів цивільного захисту, податкової міліції у зв'язку з
виконанням обов'язків несення служби, спрямовуються виключно на
виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї
категорії громадян.
Стаття 169. Перерахунок податку та податкові соціальні пільги
169.1. Перелік податкових соціальних пільг.
З урахуванням норм абзацу першого підпункту 169.4.1 пункту
169.4 цієї статті платник податку має право на зменшення суми
загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від
одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової
соціальної пільги:
169.1.1. у розмірі, що дорівнює 100 відсоткам розміру
прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на
місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового
року, - для будь-якого платника податку;
169.1.2. у розмірі, що дорівнює 100 відсоткам суми пільги,
визначеної підпунктом 169.1.1 цього пункту, - для платника
податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років, - у
розрахунку на кожну таку дитину;
169.1.3. у розмірі, що дорівнює 150 відсоткам суми пільги,
визначеної підпунктом 169.1.1 цього пункту, - для такого платника
податку, який:
а) є одинокою матір'ю (батьком), вдовою (вдівцем) або
опікуном, піклувальником - у розрахунку на кожну дитину віком до
18 років;
б) утримує дитину-інваліда - у розрахунку на кожну таку
дитину віком до 18 років;
в) є особою, віднесеною законом до першої або другої
категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської
катастрофи, включаючи осіб, нагороджених грамотами Президії
Верховної Ради УРСР у зв'язку з їх участю в ліквідації наслідків
Чорнобильської катастрофи;
г) є учнем, студентом, аспірантом, ординатором, ад'юнктом;
ґ) є інвалідом I або II групи, у тому числі з дитинства, крім
інвалідів, пільга яким визначена підпунктом "б" підпункту 169.1.4
цього пункту;
д) є особою, якій присуджено довічну стипендію як
громадянину, що зазнав переслідувань за правозахисну діяльність,
включаючи журналістів;
е) є учасником бойових дій на території інших країн у період
після Другої світової війни, на якого поширюється дія Закону
України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального
захисту" ( 3551-12 ), крім осіб, визначених у підпункті "б"
підпункту 169.1.4 цього пункту;
169.1.4. у розмірі, що дорівнює 200 відсоткам суми пільги,
визначеної підпунктом 169.1.1 цього пункту, - для такого платника
податку, який є:
а) Героєм України, Героєм Радянського Союзу, Героєм
Соціалістичної Праці або повним кавалером ордена Слави чи ордена
Трудової Слави, особою, нагородженою чотирма і більше медалями "За
відвагу";
б) учасником бойових дій під час Другої світової війни або
особою, яка у той час працювала в тилу, та інвалідом I і II групи,
з числа учасників бойових дій на території інших країн у період
після Другої світової війни, на яких поширюється дія Закону
України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального
захисту" ( 3551-12 );

в) колишнім в'язнем концтаборів, гетто та інших місць
примусового утримання під час Другої світової війни або особою,
визнаною репресованою чи реабілітованою;
г) особою, яка була насильно вивезена з території колишнього
СРСР під час Другої світової війни на територію держав, що
перебували у стані війни з колишнім СРСР або були окуповані
фашистською Німеччиною та її союзниками;
ґ) особою, яка перебувала на блокадній території колишнього
Ленінграда (Санкт-Петербург, Російська Федерація) у період з
8 вересня 1941 року по 27 січня 1944 року.
169.2. Вибір місця отримання (застосування) податкової
соціальної пільги.
169.2.1. Податкова соціальна пільга застосовується до
нарахованого платнику податку місячного доходу у вигляді
заробітної плати тільки за одним місцем його нарахування
(виплати).
169.2.2. Платник податку подає роботодавцю заяву про
самостійне обрання місця застосування податкової соціальної пільги
(далі - заява про застосування пільги).
Податкова соціальна пільга починає застосовуватися до
нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання
роботодавцем заяви платника податку про застосування пільги та
документів, що підтверджують таке право. Роботодавець відображає у
податковій звітності всі випадки застосування або незастосування
податкової соціальної пільги згідно з отриманими від платників
податку заявами про застосування пільги, а також заявами про
відмову від такої пільги.
Перелік таких документів та порядок їх подання визначає
Кабінет Міністрів України ( 1227-2010-п ).
169.2.3. Податкова соціальна пільга не може бути застосована
до:
доходів платника податку, інших ніж заробітна плата;
заробітної плати, яку платник податку протягом звітного
податкового місяця отримує одночасно з доходами у вигляді
стипендії, грошового чи майнового (речового) забезпечення учнів,
студентів, аспірантів, ординаторів, ад'юнктів,
військовослужбовців, що виплачуються з бюджету;
доходу самозайнятої особи від провадження підприємницької
діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності.
Податкова соціальна пільга до заробітної плати державних
службовців застосовується під час її нарахування до завершення
нарахування таких доходів без подання відповідних заяв, зазначених
у підпункті 169.2.2 цього пункту, але з поданням підтвердних
документів для встановлення розміру пільги.
169.2.4. Якщо платник податку порушує норми цього пункту,
внаслідок чого, зокрема, податкова соціальна пільга застосовується
також під час отримання інших доходів протягом будь-якого звітного
податкового місяця або за кількома місцями отримання доходів,
такий платник податку втрачає право на отримання податкової
соціальної пільги за всіма місцями отримання доходу починаючи з
місяця, в якому мало місце таке порушення, та закінчуючи місяцем,
в якому право на застосування податкової соціальної пільги
відновлюється.
Платник податку може відновити право на застосування
податкової соціальної пільги, якщо він подасть заяву про відмову
від такої пільги всім роботодавцям із зазначенням місяця, коли
відбулося таке порушення, на підставі чого кожний роботодавець
нараховує і утримує відповідну суму недоплати податку та штраф у
розмірі 100 відсотків суми цієї недоплати за рахунок найближчої
виплати доходу такому платнику податку, а у разі, коли сума
виплати недостатня, - за рахунок наступних виплат. Якщо сума
недоплати та/або штрафу не були утримані податковим агентом за
рахунок доходу платника податку, то такі суми включаються до
річної податкової декларації такого платника податку. При цьому
право на застосування податкової соціальної пільги відновлюється з
податкового місяця, що настає за місяцем, в якому сума такої
недоплати та штраф повністю погашаються.
Центральний орган державної податкової служби встановлює
також порядок інформування роботодавців платника податку про
наявність порушень ним норм підпункту 169.2.1 цього пункту,
виявлених на підставі даних податкової звітності чи документальних
перевірок, а також порядок інформування роботодавця про
позбавлення платника податку або про відновлення його права на
податкову соціальну пільгу.
169.3. Вибір розміру податкової соціальної пільги та строк її
дії.
169.3.1. У разі якщо платник податку має право на
застосування податкової соціальної пільги з двох і більше підстав,
зазначених у пункті 169.1 цієї статті, застосовується одна
податкова соціальна пільга з підстави, що передбачає її найбільший
розмір, за умови дотримання процедур, визначених підпунктом
169.4.1 пункту 169.4 цієї статті, крім випадку, передбаченого
підпунктом "б" підпункту 169.1.3 пункту 169.1 цієї статті,
податкова соціальна пільга за яким додається до пільги, визначеної
підпунктом 169.1.2 цього пункту у разі, якщо особа утримує двох і
більше дітей, у тому числі дитину-інваліда (дітей-інвалідів).
169.3.2. Платник податку, який має право на застосування
податкової соціальної пільги більшої, ніж передбачена підпунктом
169.1.1 пункту 169.1 цієї статті, зазначає про таке право у заяві
про застосування пільги, до якої додає відповідні підтвердні
документи.
169.3.3. Податкова соціальна пільга, передбачена підпунктом
169.1.2 та підпунктами "а", "б" підпункту 169.1.3 пункту 169.1
цієї статті, надається до кінця року, в якому дитина досягає 18
років, а у разі її смерті до досягнення зазначеного віку - до
кінця року, на який припадає смерть. Право на отримання такої
податкової соціальної пільги втрачається у разі позбавлення
платника податку батьківських прав або якщо він відмовляється від
дитини чи передає дитину на державне утримання, у тому числі у
закладах для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського
піклування, незалежно від того, чи береться плата за таке
утримання, чи ні, а також якщо дитина стає курсантом на умовах її
повного утримання, починаючи з податкового місяця, в якому
відбулася така подія.
Надання податкової соціальної пільги, передбаченої
підпунктами "в" - "е" підпункту 169.1.3 пункту 169.1 цієї статті,
зупиняється з податкового місяця, що настає за місяцем, в якому
платник податку втрачає статус, визначений у цих підпунктах.
169.3.4. Податкова соціальна пільга надається з урахуванням
останнього місячного податкового періоду, в якому платник податку
помер або оголошується судом померлим чи визнається судом безвісно
відсутнім, або втрачає статус резидента, або був звільнений з
місця роботи.
169.4. Перерахунок податку, перерахунок та обмеження
податкової соціальної пільги.
169.4.1. Податкова соціальна пільга застосовується до доходу,
нарахованого на користь платника податку протягом звітного
податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї
відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди),
якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного
прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня
звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до
найближчих 10 гривень.
При цьому граничний розмір доходу, який дає право на
отримання податкової соціальної пільги одному з батьків у випадку
та у розмірі, передбачених підпунктом 169.1.2 пункту 169.1 цієї
статті, визначається як добуток суми, визначеної в абзаці першому
цього підпункту, та відповідної кількості дітей.
Якщо платник податку отримує доходи у вигляді заробітної
плати за період її збереження згідно із законодавством, у тому
числі за час відпустки або перебування платника податку на
лікарняному, то з метою визначення граничної суми доходу, що дає
право на отримання податкової соціальної пільги, та в інших
випадках їх оподаткування, такі доходи (їх частина) відносяться до
відповідних податкових періодів їх нарахування.
169.4.2. Роботодавець платника податку зобов'язаний
здійснити, у тому числі за місцем застосування податкової
соціальної пільги, перерахунок суми доходів, нарахованих такому
платнику податку у вигляді заробітної плати, а також суми наданої
податкової соціальної пільги:
а) за наслідками кожного звітного податкового року під час
нарахування заробітної плати за останній місяць звітного року;
б) під час проведення розрахунку за останній місяць
застосування податкової соціальної пільги у разі зміни місця її
застосування за самостійним рішенням платника податку або у
випадках, визначених підпунктом 169.2.3 пункту 169.2 цієї статті;
в) під час проведення остаточного розрахунку з платником
податку, який припиняє трудові відносини з таким роботодавцем.
169.4.3. Роботодавець та/або податковий агент має право
здійснювати перерахунок сум нарахованих доходів, утриманого
податку за будь-який період та у будь-яких випадках для визначення
правильності оподаткування, незалежно від того, чи має платник
податку право на застосування податкової соціальної пільги.
169.4.4. Якщо внаслідок здійсненого перерахунку виникає
недоплата утриманого податку, то сума такої недоплати стягується
роботодавцем за рахунок суми будь-якого оподатковуваного доходу
(після його оподаткування) за відповідний місяць, а в разі
недостатності суми такого доходу - за рахунок оподатковуваних
доходів наступних місяців, до повного погашення суми такої
недоплати.
Якщо внаслідок проведення остаточного розрахунку з платником
податку, який припиняє трудові відносини з роботодавцем, виникає
сума недоплати, що перевищує суму оподатковуваного доходу платника
податку за останній звітний період, то непогашена частина такої
недоплати включається до складу податкового зобов'язання платника
податку за наслідками звітного податкового року та сплачується
самим платником.
Стаття 170. Особливості нарахування (виплати)
та оподаткування окремих видів доходів
170.1. Оподаткування доходу від надання нерухомості в оренду
(суборенду), житловий найм (піднайм).
170.1.1. Податковим агентом платника податку - орендодавця
щодо його доходу від надання в оренду земельної ділянки
сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю),
майнового паю є орендар.
При цьому об'єкт оподаткування визначається виходячи з
розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше
ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством
з питань оренди землі.
170.1.2. Податковим агентом платника податку - орендодавця
під час нарахування доходу від надання в оренду об'єктів
нерухомості, інших, ніж зазначені в підпункті 170.1.1 цього пункту
(включаючи земельну ділянку, що знаходиться під такою нерухомістю,
чи присадибну ділянку), є орендар.
При цьому об'єкт оподаткування визначається виходячи з
розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше
ніж мінімальна сума орендного платежу за повний чи неповний місяць
оренди. Мінімальна сума орендного платежу визначається за
методикою ( 1253-2010-п ), що затверджується Кабінетом Міністрів
України, виходячи з мінімальної вартості місячної оренди одного
квадратного метра загальної площі нерухомості з урахуванням місця
її розташування, інших функціональних та якісних показників, що
встановлюються органом місцевого самоврядування села, селища,
міста, на території яких вона розташована, та оприлюднюється у
спосіб, найбільш доступний для жителів такої територіальної
громади. Якщо мінімальну вартість не встановлено чи не оприлюднено
до початку звітного (податкового) року, об'єкт оподаткування
визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеного в
договорі оренди.
170.1.3. Нерухомість, що належить фізичній особі -
нерезиденту, надається в оренду виключно через фізичну особу -
підприємця або юридичну особу - резидента (уповноважених осіб), що
виконують представницькі функції такого нерезидента на підставі
письмового договору та виступають його податковим агентом стосовно
таких доходів. Нерезидент, який порушує норми цього пункту,
вважається таким, що ухиляється від сплати податку.
170.1.4. Доходи, зазначені у підпунктах 170.1.1 - 170.1.3
цього пункту, оподатковуються податковим агентом під час їх
виплати за їх рахунок.
170.1.5. Якщо орендар є фізичною особою, яка не є суб'єктом
господарювання, особою, відповідальною за нарахування та сплату
(перерахування) податку до бюджету, є платник податку -
орендодавець.
При цьому:
а) такий орендодавець самостійно нараховує та сплачує податок
до бюджету в строки, встановлені цим Кодексом для квартального
звітного (податкового) періоду, а саме: протягом 40 календарних
днів, після останнього дня такого звітного (податкового) кварталу,
сума отриманого доходу, сума сплаченого протягом звітного
податкового року податку та податкового зобов'язання за
результатами такого року відображаються у річній податковій
декларації;
б) у разі вчинення нотаріальної дії щодо посвідчення договору
оренди об'єктів нерухомості нотаріус зобов'язаний надіслати
інформацію про такий договір органу державної податкової служби за
податковою адресою платника податку - орендодавця за формою та у
спосіб, встановлені Кабінетом Міністрів України ( 1242-2010-п ).
За порушення порядку та/або строків подання зазначеної інформації
нотаріус несе відповідальність, передбачену законом за порушення
порядку та/або строків подання податкової звітності;
170.1.6. суб'єкти господарювання, які провадять посередницьку
діяльність, пов'язану з наданням послуг з оренди нерухомості
(рієлтери), зобов'язані надіслати інформацію про укладені за їх
посередництвом цивільно-правові договори (угоди) про оренду
нерухомості до органу державної податкової служби за місцем своєї
реєстрації в строки, передбачені для подання податкового
розрахунку, за формою, встановленою центральним органом державної
податкової служби.
За порушення порядку та/або строків подання зазначеної
інформації рієлтер несе відповідальність, передбачену законом за
порушення порядку та/або строків подання податкової звітності.
170.2. Оподаткування інвестиційного прибутку.
170.2.1. Облік загального фінансового результату операцій з
інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно,
окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування
інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний
рік.
170.2.2. Інвестиційний прибуток розраховується як позитивна
різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу
окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що визначається
із суми витрат на придбання такого активу з урахуванням норм
підпунктів 170.2.4-170.2.6 цього пункту.
При застосуванні платником податку норм підпункту 170.2.9
цього пункту податковий агент - професійний торговець цінними
паперами, включаючи банк, з метою визначення об'єкта оподаткування
під час виплати платнику податку доходу за придбані у нього
інвестиційні активи враховує документально підтверджені витрати
такого платника на придбання цих активів.
Якщо платник податку не скористався нормою підпункту 170.2.9
цього пункту, то професійний торговець цінними паперами, включаючи
банк, не звільняється від виконання вимог підпункту "б" пункту
176.2 статті 176 цього розділу щодо подання податковим органам
інформації про виплачені доходи в установленому цим розділом
порядку.
Запровадження обов'язку податкового агента для професійного
торговця цінними паперами, включаючи банк, не звільняє платника
податку від обов'язку декларування результатів усіх операцій з
купівлі та продажу інвестиційних активів, здійснених протягом
звітного (податкового) року як на території України, так і за її
межами, за винятком випадків, зазначених в підпункті 170.2.8 цього
пункту.
До продажу інвестиційного активу прирівнюються також операції
з:
обміну інвестиційного активу на інший інвестиційний актив;
зворотного викупу інвестиційного активу його емітентом, який
належав платнику податку;
повернення платнику податку коштів або майна (майнових прав),
попередньо внесених ним до статутного капіталу емітента
корпоративних прав, у разі виходу такого платника податку з числа
засновників (учасників) такого емітента чи ліквідації такого
емітента.
Придбанням інвестиційного активу вважаються також операції з
внесення платником податку коштів або майна до статутного капіталу
юридичної особи - резидента в обмін на емітовані ним корпоративні
права.
Інвестиційний актив, подарований платнику податку чи
успадкований платником податку, вважається придбаним за вартістю,
що дорівнює сумі державного мита та податку з доходів фізичних
осіб, сплачених у зв'язку з таким даруванням чи успадкуванням.
170.2.3. Якщо в результаті розрахунку інвестиційного прибутку
за правилами, встановленими цією статтею, виникає від'ємне
значення, воно вважається інвестиційним збитком.
170.2.4. У разі якщо протягом 30 календарних днів до дня
продажу пакета цінних паперів (корпоративних прав) чи деривативів,
а також протягом наступних 30 календарних днів з дня такого
продажу платник податку придбаває пакет ідентичних цінних паперів
(корпоративних прав) чи деривативів, то:
а) інвестиційний збиток, що виник внаслідок такого продажу,
не враховується під час визначення загального фінансового
результату операцій з інвестиційними активами;
б) вартість придбаного пакета для цілей оподаткування
визначається за ціною його придбання, але не нижче ніж ціна
проданого пакета.
170.2.5. Якщо платник податку протягом звітного (податкового)
року продає інвестиційний актив за договором, який обумовлює право
на його зворотний викуп у наступному році, чи придбаває опціон на
такий викуп, інвестиційний збиток, який виникає внаслідок такого
продажу, не враховується під час визначення загального фінансового
результату операцій з інвестиційними активами.
Якщо платник податку, який продає інвестиційний актив
протягом звітного (податкового) року, внаслідок чого виникає
інвестиційний збиток, придбає такий інвестиційний актив або
ідентичний йому пакет у наступному звітному (податковому) році, то
для цілей оподаткування вартість такого придбаного пакета
визначається на рівні ціни проданого пакета, відповідно збільшеної
або зменшеної на різницю між цінами придбання таких двох пакетів.
Якщо платник податку продає пакет цінних паперів
(корпоративні права) чи деривативів пов'язаним з ним особам,
інвестиційний збиток, що виникає внаслідок такого продажу, не
враховується під час визначення загального фінансового результату
операцій з інвестиційними активами.
Якщо платник податку дарує інвестиційний актив або передає
його у спадщину, інвестиційний збиток, що виникає внаслідок такого
дарування або передачі у спадщину, не враховується під час
визначення загального фінансового результату операцій з
інвестиційними активами.
170.2.6. До складу загального річного оподатковуваного доходу
платника податку включається позитивне значення загального
фінансового результату операцій з інвестиційними активами за
наслідками такого звітного (податкового) року.
Загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними
активами визначається як сума інвестиційних прибутків, отриманих
платником податку протягом звітного (податкового) року, зменшена
на суму інвестиційних збитків, понесених платником податку
протягом такого року.
Якщо загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними
активами має від'ємне значення, його сума переноситься у зменшення
загального фінансового результату операцій з інвестиційними
активами наступних років до його повного погашення.
Інвестиційний прибуток за операціями з цінними паперами чи
деривативами визначається платником податків окремо від операцій з
банківськими металами. При цьому платник податку визначає
інвестиційний прибуток за операціями з цінними паперами чи
деривативами, що перебувають в обігу на організованому ринку
цінних паперів, окремо від інвестиційного прибутку за операціями з
цінними паперами чи деривативами, що не перебувають в обігу на
такому ринку.
Для цілей цього пункту цінні папери чи деривативи визнаються
такими, що перебувають в обігу на організованому ринку цінних
паперів та деривативів, за одночасного дотримання таких умов:
а) цінні папери та деривативи допущені до обігу хоча б на
одній фондовій біржі. При цьому перелік іноземних фондових бірж
визначається Державною комісією з цінних паперів та фондового
ринку;
б) інформація про ціни (котирування) цінних паперів та
деривативів публікується в засобах масової інформації (зокрема
електронних) або може бути надана фондовою біржею будь-якій
заінтересованій особі протягом трьох років після дати здійснення
операцій з такими цінними паперами чи деривативами;
в) щодо цінних паперів та деривативів розраховується ринкове
котирування.
Для цілей цього пункту під національним законодавством
розуміється законодавство тієї держави, на території якої
здійснюється обіг цінних паперів чи деривативів (укладення
цивільно-правових угод, що тягне за собою перехід права власності
на цінні папери чи деривативи).
Дія підпунктів 170.2.4 та 170.2.5 не поширюється на придбання
або продаж цінних паперів та деривативів, що здійснюються на
фондовій біржі, а також у разі:
придбання або продажу пакета акцій розміром понад 25
відсотків статутного капіталу емітента;
викупу акцій емітентом, у тому числі на вимогу власника
акцій;
придбання емісійних цінних паперів у процесі їх приватного
розміщення;
придбання або продажу цінних паперів, які відповідно до вимог
законодавства не можуть перебувати в обігу на фондовій біржі.
Якщо протягом звітного періоду платником податку понесені
(нараховані) витрати, пов'язані з придбанням цінних паперів та
деривативів, що мають ознаки фіктивності, встановлені Державною
комісією з цінних паперів та фондового ринку, такі витрати не
враховуються при визначенні фінансового результату за операціями з
цінними паперами або деривативами.
170.2.7. Для цілей цього пункту:
а) термін "інвестиційний актив" означає пакет цінних паперів,
деривативів чи корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні
папери, формах, випущені одним емітентом, а також банківські
метали, придбані у банку незалежно від місця їх подальшого
продажу;
б) термін "пакет цінних паперів" означає окремий цінний
папір, фондовий та товарний дериватив, а також сукупність
ідентичних цінних паперів чи фондових та товарних деривативів;
в) термін "ідентичний цінний папір чи дериватив" означає
цінні папери чи деривативи, випущені одним емітентом за тотожними
умовами емісії, виплати доходу, викупу чи погашення.
170.2.8. Не підлягає оподаткуванню та не включається до
загального річного оподатковуваного доходу:
а) дохід, отриманий платником податку протягом звітного
податкового року від продажу інвестиційних активів, якщо сума
такого доходу не перевищує суму, визначену в абзаці першому
підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу;
б) дохід, отриманий платником податку від продажу
інвестиційних активів у випадку, визначеному підпунктом 165.1.40
пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу.
У випадках, зазначених у підпунктах "а" і "б" цього
підпункту, платник податку не включає до розрахунку загального
фінансового результату операцій з інвестиційними активами суму
доходів та витрат на придбання таких інвестиційних активів.
170.2.9. Платник податку, який проводить операції з
інвестиційними активами з використанням послуг професійного
торговця цінними паперами, включаючи банк, має право укласти
договір з таким торговцем про виконання ним функцій податкового
агента.
170.3. Оподаткування роялті.
170.3.1. Роялті оподатковуються за правилами, встановленими
для оподаткування дивідендів, за ставками, визначеними пунктом
167.1 статті 167 цього Кодексу.
170.4. Оподаткування процентів.
170.4.1. Податковим агентом платника податку під час
нарахування (виплати) на його користь доходів, визначених у пункті
167.2 статті 167 цього Кодексу, є особа, яка здійснює таке
нарахування (виплату).
Загальна сума податків, утриманих протягом звітного
податкового місяця з таких нарахованих (виплачених) процентів
платнику податку, сплачується (перераховується) таким податковим
агентом до бюджету у строки, визначені цим Кодексом для місячного
податкового періоду.
170.4.2. Податковий агент, який нараховує доходи у вигляді
процентів, відображає у податковому розрахунку, подання якого
передбачено підпунктом "б" пункту 176.2 статті 176 цього Кодексу,
загальну суму таких нарахованих (сплачених) доходів та загальну
суму утриманого з них податку. При цьому інформація щодо окремого
банківського вкладного (депозитного) або поточного рахунку
фізичної особи, суми нарахованих на нього процентів, а також
відомостей щодо такої фізичної особи - вкладника не надається.
170.4.3. Оподаткування процентів (у тому числі дисконтних
доходів), нарахованих (виплачених) на користь фізичних осіб з
будь-яких інших підстав, ніж ті, що зазначені у підпункті 170.4.1
цього пункту, здійснюється у загальному порядку, встановленому цим
Кодексом для доходів, що остаточно оподатковуються під час їх
виплати за ставками, визначеними у пункті 167.1 статті 167 цього
Кодексу.
170.5. Оподаткування дивідендів.
170.5.1. Податковим агентом платника податку під час
нарахування (виплати) на його користь дивідендів, крім випадків,
зазначених у підпункті 165.1.18 пункту 165.1 статті 165 цього
Кодексу, є емітент корпоративних прав або за його дорученням -
інша особа, яка здійснює таке нарахування (виплату).
170.5.2. Будь-який резидент, який нараховує дивіденди,
включаючи того, що сплачує податок на прибуток підприємств у
спосіб, відмінний від загального (є суб'єктом спрощеної системи
оподаткування), або звільнений від сплати такого податку з
будь-яких підстав, є податковим агентом під час нарахування
дивідендів.
170.5.3. Дивіденди, нараховані платнику податку емітентом
корпоративних прав - резидентом, що є юридичною особою,
оподатковуються за ставкою, визначеною у пункті 167.2 статті 167
цього Кодексу, крім дивідендів на користь фізичних осіб (у тому
числі нерезидентів) за акціями або іншими корпоративними правами,
які мають статус привілейованих або інший статус, що передбачає
виплату фіксованого розміру дивідендів чи суми, яка є більшою за
суму виплат, розраховану на будь-яку іншу акцію (корпоративне
право), емітовану таким платником податку, які згідно із
підпунктом 153.3.7 пункту 153.3 статті 153 цього Кодексу
прирівнюються з метою оподаткування до виплати заробітної плати з
відповідним оподаткуванням.
170.5.4. Доходи, зазначені у цьому пункті, остаточно
оподатковуються під час їх виплати за їх рахунок.
170.6. Оподаткування виграшів та призів.
170.6.1. Податковим агентом платника податку під час
нарахування (надання) на його користь доходу у вигляді призів
(виграшів) у лотерею чи в розіграші, призів та виграшів у грошовій
формі, одержаних за перемогу та/або участь в аматорських
спортивних змаганнях, у тому числі у більярдному спорті, є особа,
яка здійснює таке нарахування (виплату).
170.6.2. Під час нарахування (виплати) доходів у вигляді
виграшів у лотерею або в інших розіграшах, які передбачають
попереднє придбання платником податку права на участь у таких
лотереях чи розіграшах, не беруться до уваги витрати платника
податку у зв'язку з отриманням такого доходу.
Доходи, зазначені у цьому пункті, остаточно оподатковуються
під час їх виплати за їх рахунок.
170.7. Оподаткування благодійної допомоги.
170.7.1. Не оподатковується та не включається до загального
місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку
благодійна, у тому числі гуманітарна допомога (далі - благодійна
допомога), яка надходить на його користь у вигляді коштів або
майна (безоплатно виконаної роботи, наданої послуги) та відповідає
вимогам, визначеним цим пунктом.
Для цілей оподаткування благодійна допомога поділяється на
цільову та нецільову.
Цільовою є благодійна допомога, що надається під визначені
умови та напрями її витрачання, а нецільовою вважається допомога,
яка надається без встановлення таких умов або напрямів;
170.7.2. не включається до оподатковуваного доходу цільова
або нецільова благодійна допомога, що надається платнику податку,
який постраждав внаслідок:
а) екологічних, техногенних та інших катастроф у місцевостях,
оголошених згідно з Конституцією України ( 254к/96-ВР ) зонами
надзвичайної екологічної ситуації, - у граничних сумах, визначених
Кабінетом Міністрів України;
б) стихійного лиха, аварій, епідемій та епізоотій
загальнодержавного або місцевого характеру, які завдали шкоди або
створюють загрозу здоров'ю громадян, навколишньому природному
середовищу, викликали або можуть викликати людські жертви чи
втрату власності громадян, у зв'язку з якими рішення про залучення
(надання) благодійної допомоги було прийнято відповідно Кабінетом
Міністрів України або органом місцевого самоврядування, у
граничних сумах, визначених Кабінетом Міністрів України або
органом місцевого самоврядування відповідно.
Благодійна допомога, що надається на зазначені цілі, повинна
розподілятися через державний чи місцевий бюджет або через
банківські рахунки благодійних організацій, Товариства Червоного
Хреста України, внесених до Реєстру неприбуткових організацій та
установ.
Для цілей цього підпункту вважається цільовою благодійною
допомогою та не підлягає оподаткуванню профспілкова виплата,
здійснена за рішенням профспілки, прийнятим в установленому
порядку на користь члена такої профспілки, який має статус
постраждалого внаслідок обставин, зазначених у цьому підпункті;
170.7.3. не включається до оподатковуваного доходу сума
нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що
надається резидентами - юридичними або фізичними особами на
користь платника податку протягом звітного податкового року
сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу,
визначеного згідно з абзацом першим підпункту 169.4.1 пункту 169.4
статті 169 цього Кодексу, встановленого на 1 січня такого року.
Положення цього підпункту не поширюються на профспілкові
виплати своїм членам, умови звільнення яких від оподаткування
передбачені підпунктом 165.1.47 пункту 165.1 статті 165 цього
Кодексу.
Благодійник - юридична особа зазначає відомості про надані
суми нецільової благодійної допомоги у податковій звітності.
У разі отримання нецільової благодійної допомоги від
благодійника - фізичної чи юридичної особи платник податку
зобов'язаний подати річну податкову декларацію із зазначенням її
суми, якщо загальна сума отриманої нецільової благодійної допомоги
протягом звітного податкового року перевищує її граничний розмір,
установлений абзацом першим підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті
169 цього Кодексу.
170.7.4. Не включається до оподатковуваного доходу цільова
благодійна допомога, що надається резидентами - юридичними чи
фізичними особами у будь-якій сумі (вартості):
а) закладу охорони здоров'я для компенсації вартості платних
послуг з лікування платника податку або члена його сім'ї першого
ступеня споріднення, інваліда, дитини-інваліда або дитини, в якої
хоча б один із батьків є інвалідом; дитини-сироти, напівсироти;
дитини з багатодітної чи малозабезпеченої родини; дитини, батьки
якої позбавлені батьківських прав, у тому числі для придбання
ліків (донорських компонентів, протезно-ортопедичних виробів,
виробів медичного призначення для індивідуального користування
інвалідів) у розмірах, що не перекриваються виплатами з фонду
загальнообов'язкового державного соціального медичного
страхування, крім витрат на косметичне лікування або косметичну
хірургію (включаючи косметичне протезування, не пов'язане з
медичними показаннями), водолікування та геліотерапію, не
пов'язані з хронічними захворюваннями, лікування та протезування
зубів з використанням дорогоцінних металів, гальванопластики та
порцеляни, аборти (крім абортів, які проводяться за медичними
показаннями, або якщо вагітність стала наслідком зґвалтування),
операції з переміни статі; лікування венеричних захворювань (крім
СНІДу та венеричних захворювань, причиною яких стало нестатеве
зараження або зґвалтування), лікування тютюнової чи алкогольної
залежності; придбання ліків, медичних засобів та пристосувань, які
не включені до переліку життєво необхідних, затвердженого
Кабінетом Міністрів України;
протезно-ортопедичним підприємствам, реабілітаційним
установам для компенсації вартості платних реабілітаційних послуг,
технічних та інших засобів реабілітації, наданих платнику податку,
визнаному в установленому порядку інвалідом, або його
дитині-інваліду, у розмірах, що не перекриваються виплатами з
бюджетів і фонду загальнообов'язкового державного соціального
медичного страхування;
б) будинку маляти, будинку дитини, будинку-інтернату,
школі-інтернату (у тому числі спеціальній, санаторній або для
сиріт), дитячому будинку сімейного типу, прийомній сім'ї, школі
соціальної реабілітації, притулку для неповнолітніх;
приймальнику-розподільнику системи Міністерства внутрішніх справ
України для розподілу благодійної допомоги між особами, які не
досягли вісімнадцятирічного віку та перебувають у цих закладах;
в) державному або комунальному закладу чи благодійній
організації, у тому числі Товариству Червоного Хреста України, що
надають послуги особам, які не мають житла, з харчування та
облаштування на нічліг;
г) пенітенціарному закладу для поліпшення умов утримання,
харчування чи медичного обслуговування осіб, які перебувають у
слідчих ізоляторах чи місцях позбавлення волі, або безпосередньо
таким особам;
ґ) будинку-інтернату для громадян похилого віку та інвалідів
та їх відділенням, пансіонату для ветеранів війни і праці,
геріатричному пансіонату для поліпшення умов їх утримання,
харчування, медичного обслуговування, соціальної реабілітації,
реабілітаційному центру, територіальному центру соціального
обслуговування (надання соціальних послуг), центрам обліку і
закладам соціального захисту для бездомних громадян, центрам
соціальної адаптації осіб, звільнених з місць позбавлення волі,
санаторіям для ветеранів та інвалідів, які утримуються за рахунок
державного та місцевого бюджетів, для розподілу благодійної
допомоги між особами, які перебувають у таких закладах;

Текст взятo з сайту ВРУ
(1)(2)(3)(4)(5)(6)(7)(8)(9)(10)(11)(12)(13)(14)(15)(16)(17)(18)(19)(20)(21)(22)
(23)(24)(25)(26)(27)(28)(29)(30)(31)(32)(33)(34)(35)
Обновлено ( 06.05.2011 13:00 )

Статистика

Сотрудничество

Наша компания заинтересована в новых надежных партнерах, у нас есть взаимовыгодные предложения по сотрудничеству к посредникам и продавцам - об этом читайте в разделе СОТРУДНИЧЕСТВО. Также Вы получите полную информацию о нашей фирме и как с нами можно связаться!