ПОДАТКОВИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ - 14

PDF
Печать
E-mail
Автор: Administrator
06.05.2011 11:52
(1)(2)(3)(4)(5)(6)(7)(8)(9)(10)(11)(12)(13)(14)(15)(16)(17)(18)(19)(20)(21)(22)
(23)(24)(25)(26)(27)(28)(29)(30)(31)(32)(33)(34)(35)
К = [І - 10]: 100, і (а-1)
де І - індекс інфляції, за результатами якої проводиться
(а-1) індексація.
Якщо значення К не перевищує одиниці, індексація не
і проводиться.
148.5. Норми амортизації для свердловин, що використовуються
для розробки нафтових та газових родовищ, встановлюються у
відсотках до їх первісної вартості в такому розмірі (в розрахунку
на рік):
1-й рік експлуатації - 10 відсотків;
2-й рік експлуатації - 18 відсотків;
3-й рік експлуатації - 14 відсотків;
4-й рік експлуатації - 12 відсотків;
5-й рік експлуатації - 9 відсотків;
6-й рік експлуатації - 7 відсотків;
7-й рік експлуатації - 7 відсотків;
8-й рік експлуатації - 7 відсотків;
9-й рік експлуатації - 7 відсотків;
10-й рік експлуатації - 6 відсотків;
11-й рік експлуатації - 3 відсотки.
Платники податку мають право протягом звітного податкового
року включити до витрат будь-які витрати, пов'язані з проведенням
реконструкції, модернізації та іншим поліпшенням свердловин, що
використовуються для розробки нафтових та газових родовищ, у сумі,
що не перевищує 10 відсотків первісної вартості окремої
свердловини.
Витрати, що перевищують зазначену суму, включаються до складу
відповідної групи основних засобів як окремий об'єкт свердловини,
що амортизується за нормами визначеними цим пунктом.
148.6. У разі якщо діяльність, пов'язана з
розвідкою/дорозвідкою запасів (родовищ) корисних копалин, не
привела до їх відкриття або платником податку було прийнято
рішення щодо недоцільності проведення подальшої розвідки чи
розробки таких запасів (родовищ) у зв'язку з їх економічною
недоцільністю, дозволяється віднести витрати з такої
розвідки/дорозвідки чи розробки до складу витрат виробництва
звітного податкового періоду такого платника податку за
виключенням витрат, що були раніше віднесені до складу витрат
відповідно до пункту 138.10 статті 138 цього Кодексу. При цьому
балансова вартість такої групи витрат, пов'язана з видобутком
корисних копалин, прирівнюється до нуля.
Стаття 149. Податкова база
149.1. Податковою базою для цілей цього розділу визнається
грошове вираження прибутку як об'єкта оподаткування, визначеного
згідно із статтею 134 цього Кодексу, з урахуванням положень статей
135-137 та 138-143 цього Кодексу.
Стаття 150. Порядок урахування від'ємного значення об'єкта
оподаткування в результатах наступних
податкових періодів
150.1. Якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування
платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року
є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає
включенню до витрат першого календарного кварталу наступного
податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками
півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням
зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат
таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного
погашення такого від'ємного значення.
Від'ємне значення як результат розрахунку об'єкта
оподаткування, отриманий від ведення діяльності, яка підлягає
патентуванню, не враховується для цілей частини першої цього
пункту та відшкодовується за рахунок доходів, отриманих у
майбутніх податкових періодах від такої діяльності.
150.2. Орган державної податкової служби не може відмовити у
прийнятті податкової декларації, яка містить від'ємне значення як
результат розрахунку об'єкта оподаткування, з причин наявності
такого від'ємного значення.
150.3. У разі якщо від'ємне значення як результат розрахунку
об'єкта оподаткування декларується платником податку протягом
чотирьох послідовних податкових періодів, орган державної
податкової служби має право провести позапланову перевірку
правильності визначення об'єкта оподаткування. В інших випадках
наявність значення такого від'ємного значення не є достатньою
підставою для проведення такої позапланової перевірки.
Стаття 151. Ставки податку
151.1. Основна ставка податку становить 16 відсотків.
Положення зазначеного пункту застосовуються з урахуванням
пункту 10 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу.
151.2. За ставкою 0 відсотків прибутку від страхової
діяльності юридичних осіб у випадках, встановлених пунктом 156.2
статті 156 цього Кодексу.
151.3. За ставками 0, 4, 6, 12, 15 і 20 відсотків доходів
нерезидентів та прирівняних до них осіб із джерелом їх походження
з України у випадках, встановлених статтею 160 цього Кодексу.
Стаття 152. Порядок обчислення податку
152.1. Податок нараховується платником самостійно за ставкою,
визначеною пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу, від податкової
бази, визначеної згідно зі статтею 149 цього Кодексу. Податок,
отриманий від діяльності, яка підлягає патентуванню відповідно до
розділу XII цього Кодексу, підлягає сплаті до бюджету в сумі, яка
визначена відповідно до цього розділу, і зменшена на вартість
придбаних торгових патентів на право провадження такого виду
діяльності.
152.2. Платник податку, який проводить діяльність, що
підлягає патентуванню відповідно до розділу XII цього Кодексу,
зобов'язаний окремо визначати податок від кожного виду такої
діяльності та окремо визначати податок від іншої діяльності. З
цією метою ведеться окремий облік доходів, отриманих від
діяльності, що підлягає патентуванню, та витрат, пов'язаних з
веденням діяльності з урахуванням від'ємного значення як
результату розрахунку об'єкта оподаткування.
152.3. Доходи і витрати нараховуються з моменту їх виникнення
згідно з правилами, встановленими цим розділом, незалежно від дати
надходження або сплати коштів, якщо інше не встановлено цим
розділом.
152.4. Порядок нарахування податку в разі наявності
відокремлених підрозділів у складі платника податку - юридичної
особи.
Платник податку, який має у своєму складі відокремлені
підрозділи, розташовані на території іншої, ніж такий платник
податку, територіальної громади може прийняти рішення щодо сплати
консолідованого податку та сплачувати податок до бюджетів
територіальних громад за місцезнаходженням таких відокремлених
підрозділів, а також до бюджету територіальної громади за своїм
місцезнаходженням, визначений згідно з нормами цього розділу та
зменшений на суму податку, сплаченого до бюджетів територіальних
громад за місцезнаходженням відокремлених підрозділів.
Сума податку на прибуток відокремлених підрозділів за
відповідний звітний (податковий) період визначається розрахунково
виходячи із загальної суми податку, нарахованого платником
податку, розподіленого пропорційно питомій вазі суми витрат
відокремлених підрозділів такого платника податку в загальній сумі
витрат цього платника податку.
Вибір порядку сплати податку на прибуток, визначеного цим
підпунктом, здійснюється платником податку самостійно до 1 липня
року, що передує звітному, про що повідомляються податкові органи
за місцезнаходженням такого платника податку та його філій
(відокремлених підрозділів).
Зміна порядку сплати податку протягом звітного року не
дозволяється. При цьому відокремлені підрозділи подають
податковому органу за своїм місцезнаходженням розрахунок
податкових зобов'язань щодо сплати консолідованого податку, форма
якого встановлюється центральним органом державної податкової
служби України, виходячи з положень цього пункту. Рішення про
сплату консолідованого податку поширюється також на відокремлені
підрозділи, створені таким платником податку протягом будь-якого
часу після такого повідомлення.
У разі якщо станом на 1 січня звітного року платник податку
не мав відокремлених підрозділів, але створив відокремлений
підрозділ (підрозділи) в будь-який час протягом такого звітного
року, такий платник податку має право прийняти рішення щодо сплати
консолідованого податку в такому звітному році. Платник податку
повідомляє податкові органи про прийняття такого рішення протягом
20 днів з моменту його прийняття. У разі прийняття платником
податку такого рішення обраний ним порядок сплати податку
застосовується до зміни платником податку такого рішення та не
потребує щорічного підтвердження.
Зміна порядку сплати податку протягом звітного року не
дозволяється. При цьому платник податку або відокремлений
підрозділ подає податковому органу за місцезнаходженням
відокремленого підрозділу розрахунок податкових зобов'язань щодо
сплати консолідованого податку, форма якого встановлюється
центральним органом державної податкової служби України, виходячи
з положень цього підпункту.
Відповідальність за своєчасне та повне внесення сум податку
до бюджету територіальної громади за місцезнаходженням
відокремлених підрозділів несе платник податку, у складі якого
знаходяться такі відокремлені підрозділи.
У разі якщо платник податку, який прийняв рішення про сплату
консолідованого податку, сплачує авансовий внесок з податку згідно
з підпунктом 153.3.2 пункту 153.3 статті 153 цього Кодексу, такий
авансовий внесок сплачується за місцезнаходженням юридичної особи
та її відокремлених підрозділів пропорційно питомій вазі суми
витрат відокремлених підрозділів, що враховуються при обчисленні
об'єкта оподаткування відповідно до положень цього розділу, в
загальній сумі таких витрат цього платника податку, визначених у
останній податковій звітності, поданій таким платником податку.
152.5. Податок, що підлягає сплаті до бюджету платниками
податку, які провадять страхову діяльність, визначається в
порядку, передбаченому статтею 156 цього Кодексу.
152.6. Неприбуткові організації, визначені в пункті 157.1
статті 157 цього Кодексу, сплачують податок від неосновної
діяльності з урахуванням статті 157 цього Кодексу.
152.7. Нерезидент щороку отримує від органу державної
податкової служби підтвердження українською мовою щодо сплати
податку.
152.8. Відповідальність за повноту утримання та своєчасність
перерахування до бюджету податків, зазначених у пункті 153.3
статті 153, пунктах 156.1 та 156.2 статті 156, статті 160 цього
Кодексу, несуть платники податку, які здійснюють відповідні
виплати.
152.9. Для цілей цього розділу використовуються такі
податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали,
рік;
152.9.1. звітний податковий період починається з першого
календарного дня податкового періоду і закінчується останнім
календарним днем податкового періоду, крім:
виробників сільськогосподарської продукції, визначених
статтею 155 цього розділу, для яких річний податковий період
починається з 1 липня поточного звітного року і закінчується 30
червня наступного звітного року;
152.9.2. у разі якщо особа ставиться на облік органом
державної податкової служби як платник податку в середині
податкового періоду, перший звітний податковий період
розпочинається з дати, на яку припадає початок такого обліку, і
закінчується останнім календарним днем наступного податкового
періоду;
152.9.3. якщо платник податку ліквідується (у тому числі до
закінчення першого звітного податкового періоду), останнім
податковим періодом вважається період, на який припадає дата такої
ліквідації;
152.9.4. для виробників сільськогосподарської продукції,
зареєстрованих як платники фіксованого сільськогосподарського
податку, не застосовуються норми підпункту 152.9.1 цього пункту в
частині визначення податкового періоду для виробників
сільськогосподарської продукції.
152.10. Якщо платник податку приймає рішення про
уцінку/дооцінку активів згідно з правилами бухгалтерського обліку,
- така уцінка/дооцінка з метою оподаткування не змінює балансову
вартість активів та доходи або витрати такого платника податку,
пов'язані з придбанням зазначених активів.
152.11. Платники податку, дохід (прибуток) яких повністю
та/або частково звільнено від оподаткуванням цим податком, а також
ті, що проводять діяльність, яка підлягає патентуванню, ведуть
окремий облік доходу (прибутку), який звільняється від
оподаткування згідно з нормами цього Кодексу, або доходу,
отриманого від діяльності, що підлягає патентуванню. При цьому:
до складу витрат таких платників податку, пов'язаних з
отриманням доходу (прибутку), що не звільняється від
оподаткування, не включаються витрати, пов'язані з отриманням
такого звільненого доходу (прибутку);
сума амортизаційних відрахувань, нарахованих на основні
засоби, що використовуються для отримання такого звільненого
доходу (прибутку), не враховується у витратах, пов'язаних з
отриманням доходу (прибутку), що не звільняється від
оподаткування.
У разі якщо основні засоби використовуються для отримання
звільненого доходу (прибутку) та інших доходів (прибутків), які
підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом на загальних
підставах, витрати платника податку підлягають збільшенню на
частку загальної суми нарахованих амортизаційних відрахувань, яка
так відноситься до загальної суми нарахованих амортизаційних
відрахувань звітного періоду, як сума доходів (прибутків), що
підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом на загальних
підставах, відноситься до загальної суми доходів (прибутків) з
урахуванням звільнених. Аналогічно відбувається розподіл витрат,
що одночасно пов'язані як з діяльністю, дохід (прибуток) від
провадження якої звільняється від оподаткування, так і з іншою
діяльністю.
Норми цього пункту для платників податку, визначених пунктом
154.6 статті 154 цього Кодексу, застосовуються з урахуванням
наступного:
суми коштів, що не перераховані до бюджету при застосуванні
ставки податку нуль відсотків, спрямовуються на переоснащення
матеріально-технічної бази, на повернення кредитів, використаних
на вказані цілі, і сплату процентів за ними та/або поповнення
власних обігових коштів;
суми коштів, що не перераховані до бюджету при застосуванні
ставки податку нуль відсотків, визнаються доходами одночасно з
визнанням витрат, здійснених за рахунок цих коштів, у розмірі
таких витрат.
У разі якщо суми коштів, що не перераховані до бюджету при
застосуванні ставки податку нуль відсотків, використані не за
цільовим призначенням або не використані платником податку
протягом річного звітного періоду, залишок невикористаних коштів
або сума коштів використана не за цільовим призначенням
зараховуються до бюджету в першому кварталі наступного звітного
року.
Стаття 153. Оподаткування операцій особливого виду
153.1. Оподаткування операцій з розрахунками в іноземній
валюті.
153.1.1. Доходи, отримані/нараховані платником податку в
іноземній валюті у зв'язку з продажем товарів, виконанням робіт,
наданням послуг, у частині їхньої вартості, що не була сплачена в
попередніх звітних податкових періодах, перераховуються в
національну валюту за офіційним курсом національної валюти до
іноземної валюти, що діяв на дату визнання таких доходів згідно з
цим розділом, а в частині раніше отриманої оплати за курсом, що
діяв на дату її отримання.
153.1.2. Витрати, здійснені (нараховані) платником податку в
іноземній валюті у зв'язку з придбанням у звітному податковому
періоді товарів, робіт, послуг, у встановленому порядку
включаються до витрат такого звітного податкового періоду шляхом
перерахування в національну валюту тієї частини їх вартості, що не
була раніше оплачена, за офіційним курсом національної валюти до
іноземної валюти, що діяв на дату визнання таких витрат згідно з
цим розділом, а в частині раніше проведеної оплати - за таким
курсом, що діяв на дату здійснення оплати.
153.1.3. Визначення курсових різниць від перерахунку
операцій, виражених в іноземній валюті, заборгованості та
іноземної валюти здійснюється відповідно до положень (стандартів)
бухгалтерського обліку.
При цьому прибуток (позитивне значення курсових різниць)
ураховується у складі доходів платника податку, а збиток (від'ємне
значення курсових різниць) ураховується у складі витрат платника
податку.
153.1.4. У разі здійснення операцій з продажу іноземної
валюти та банківських металів до складу доходів або витрат
платника податку відповідно включається позитивна або від'ємна
різниця між доходом від продажу та балансовою вартістю такої
валюти, металів або вартістю на дату здійснення операції, якщо
вона була проведена після дати звітного балансу.
У разі придбання іноземної валюти до складу відповідно витрат
або доходів звітного періоду включається позитивна або від'ємна
різниця між курсом іноземної валюти до гривні, за яким
придбавається іноземна валюта, та курсом, за яким визначається
балансова вартість такої валюти.
Також до витрат відносяться витрати на сплату збору на
обов'язкове державне пенсійне страхування з купівлі-продажу
безготівкової іноземної валюти за гривню та інших обов'язкових
платежів, пов'язаних з придбанням іноземної валюти.
Термін "балансова вартість іноземної валюти" для цілей цього
підпункту означає вартість іноземної валюти, визначену за
офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти, на дату
звітного балансу.
Термін "вартість іноземної валюти на дату здійснення
операції" для цілей цього підпункту означає вартість іноземної
валюти, визначену за офіційним курсом національної валюти до
іноземної валюти, на дату здійснення операції.
153.1.5. Облік операцій з продажу або купівлі іноземної
валюти та банківських металів, які здійснюються за дорученням та
за рахунок клієнтів банків, ведеться окремо від обліку операцій з
продажу або купівлі іноземної валюти та банківських металів, які
здійснюються за рішенням банку за рахунок інших (власних) джерел.
При проведенні операцій з продажу або купівлі іноземної
валюти та банківських металів за дорученням та за рахунок клієнтів
до доходів банку включаються суми комісійних, брокерських та інших
подібних видів винагород, отриманих (нарахованих) банком у зв'язку
з проведенням таких операцій протягом звітного періоду, а до
витрат - витрати банку, понесені (нараховані) у зв'язку з
проведенням таких операцій протягом звітного періоду.
Доходи або витрати від здійснення операцій з продажу або
купівлі валюти та банківських металів за рішенням банку
визначаються банками за правилами бухгалтерського обліку,
встановленими Національним банком України.
153.1.6. Іноземна валюта, отримана платником податку на
окремий спеціальний рахунок у банку у вигляді гуманітарної або
міжнародної технічної допомоги, не враховується під час проведення
перерахунків у національну валюту в цілях оподаткування.
153.1.7. Для цілей оподаткування до складу доходів та витрат,
визначених цією статтею, не включаються доходи та витрати у
вигляді позитивних чи від'ємних курсових різниць, отриманих від
перерахунку страхових резервів, утворених за договорами із
довгострокового страхування життя, та активів, якими представлені
страхові резерви за договорами із довгострокового страхування
життя, у випадках, якщо такі страхові резерви та/або активи
утворені в іноземній валюті.
153.2. Оподаткування операцій із пов'язаними особами.
153.2.1. Дохід, отриманий платником податку від продажу
товарів (виконання робіт, надання послуг) пов'язаним особам,
визначається відповідно до договірних цін, але не менших від
звичайних цін на такі товари, роботи, послуги, що діяли на дату
такого продажу, у разі, якщо договірна ціна на такі товари
(роботи, послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від
звичайної ціни на такі товари (роботи, послуги).
153.2.2. Витрати, понесені платником податку у зв'язку з
придбанням товарів (робіт, послуг) у пов'язаної особи,
визначаються виходячи з договірних цін, але не вищих за звичайні
ціни, що діяли на дату такого придбання, у разі якщо договірна
ціна на такі товари (роботи, послуги) відрізняється більше ніж на
20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (роботи, послуги).
153.2.3. Положення підпунктів 153.2.1 і 153.2.2 цього пункту
поширюються також на операції з особами, які:
не є платниками цього податку;
сплачують податок за іншими ставками, ніж платник податку на
прибуток.
153.2.4. Витрати платника податку, понесені у вигляді сплати
процентів за депозитами, кредитами (операціями фінансового
лізингу), позиками, іншими цивільно-правовими договорами із
пов'язаними з платником податку особами, визначаються відповідно
до ставок, визначених у договорі, але не вищих за звичайну
процентну ставку за депозит, кредит (позику) на дату укладення
відповідних договорів.
153.2.5. Доходи платника податку, отримані у вигляді
процентів за депозитами, кредитами (операціями фінансового
лізингу), позиками, іншими цивільно-правовими договорами із
пов'язаними з платником податку особами, визначаються відповідно
до ставок процента, зазначених у договорі, але не нижчих від
звичайної процентної ставки за депозит, звичайної ставки процента
за кредит (позику) на дату укладення відповідних договорів.
153.2.6. Не включаються до складу витрат витрати на оплату
винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником
податку фізичним особам у разі, якщо немає документальних доказів,
що таку оплату було проведено як компенсацію за фактично надану
послугу (відпрацьований час). За наявності зазначених
документальних доказів віднесенню до складу витрат підлягає
фактична сума оплати, але не більша, ніж сума, розрахована за
звичайними цінами.
Витрати, понесені у зв'язку з продажем/обміном товарів,
виконанням робіт, наданням послуг пов'язаним з таким платником
податку особам або за операціями з давальницькою сировиною,
визнаються в розмірі, що не перевищує доходи, отримані від такого
продажу/обміну.
153.3. Оподаткування дивідендів.
153.3.1. У разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів
емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди,
проводить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав
незалежно від того, чи є оподатковуваний прибуток, розрахований за
правилами, визначеними статтею 152 цього Кодексу, чи ні.
153.3.2. Крім випадків, передбачених підпунктом 153.3.5 цього
пункту, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про
виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та
вносить до бюджету авансовий внесок із податку в розмірі ставки,
встановленої пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу, нарахованої
на суму дивідендів, що фактично виплачуються, без зменшення суми
такої виплати на суму такого податку. Зазначений авансовий внесок
вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.
У разі виплати дивідендів у формі, відмінній від грошової
(крім випадків, передбачених підпунктом 153.3.5 цього пункту),
базою для нарахування авансового внеску згідно з абзацом першим
цього підпункту є вартість такої виплати, розрахована за
звичайними цінами.
Обов'язок із нарахування та сплати авансового внеску з цього
податку за визначеною пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу
ставкою покладається на будь-якого емітента корпоративних прав, що
є резидентом, незалежно від того, є такий емітент або отримувач
дивідендів платником податку чи має пільги зі сплати податку,
надані цим Кодексом, чи у вигляді застосування ставки податку
іншої, ніж встановлена в пункті 151.1 статті 151 цього Кодексу
(крім платників цього податку, які підпадають під дію пункту 156.1
статті 156 цього Кодексу). Обов'язок із нарахування та сплати
авансового внеску з цього податку не поширюється на суб'єктів
господарювання, які є платниками фіксованого
сільськогосподарського податку згідно з розділом XIV цього
Кодексу.
Це правило поширюється також на державні некорпоратизовані,
казенні або комунальні підприємства, які зараховують суми
дивідендів у розмірі, встановленому відповідно центральним або
місцевим органом виконавчої влади, до сфери управління якого
віднесено такі підприємства, відповідно до державного або
місцевого бюджету.
При цьому, якщо будь-який платіж будь-якою особою називається
дивідендом, то такий платіж оподатковується при такій виплаті
згідно з нормами, визначеними в першому, другому та третьому
абзацах цього пункту, незалежно від того, чи є особа платником
податку, чи ні.
153.3.3. Платник податку - емітент корпоративних прав,
державне некорпоратизоване, казенне чи комунальне підприємство
зменшує суму нарахованого податку звітного періоду на суму
авансового внеску, попередньо сплаченого протягом такого звітного
періоду у зв'язку з нарахуванням дивідендів згідно з підпунктом
153.3.2 цього пункту. Не дозволяється проведення зазначеного
заліку з податком, передбаченим пунктом 156.1 статті 156 цього
Кодексу.
153.3.4. У разі якщо сума авансового внеску, попередньо
сплаченого протягом звітного періоду, перевищує суму податкових
зобов'язань підприємства - емітента корпоративних прав за податком
на прибуток такого звітного періоду, сума такого перевищення
переноситься у зменшення податкових зобов'язань наступного
податкового періоду, а при отриманні від'ємного значення об'єкта
оподаткування такого наступного періоду - на зменшення податкових
зобов'язань майбутніх податкових періодів.
153.3.5. Авансовий внесок, передбачений підпунктом 153.3.2
цього пункту, не справляється у разі виплати дивідендів:
а) фізичним особам;
б) у вигляді акцій (часток, паїв), емітованих платником
податку, за умови, що така виплата ніяким чином не змінює
пропорцій (часток) участі всіх акціонерів (власників) у статутному
фонді емітента, незалежно від того, чи були такі акції (частки,
паї) належним чином зареєстровані (відображені у зміні до
статутних документів), чи ні;
в) інститутами спільного інвестування;
г) на користь власників корпоративних прав материнської
компанії, що сплачуються в межах сум доходів такої материнської
компанії, отриманих у вигляді дивідендів від інших осіб. Якщо сума
виплат дивідендів на користь власників корпоративних прав
материнської компанії перевищує суму отриманих такою компанією
дивідендів, то дивіденди, сплачені в межах такого перевищення,
підлягають оподаткуванню за правилами, встановленими підпунктом
153.3.2 цього пункту. З метою оподаткування материнська компанія
веде наростаючим підсумком облік дивідендів, отриманих нею від
інших осіб, та дивідендів, сплачених на користь власників
корпоративних прав такої материнської компанії, та відображає у
податковій звітності такі дивіденди в порядку, визначеному
центральним податковим органом;
ґ) управителем фонду операцій з нерухомістю при виплаті
платежів власникам сертифікатів фонду операцій з нерухомістю в
результаті розподілу доходу фонду операцій з нерухомістю.
153.3.6. Юридичні особи - резиденти, які отримують дивіденди,
не включають їх суму до складу доходу (крім постійних
представництв нерезидентів).
Якщо дивіденди отримуються платником податку - резидентом із
джерелом їх виплати від нерезидента, то платник податку включає
суму отриманих дивідендів (крім дивідендів, отриманих від
юридичних осіб, які перебувають під його контролем відповідно до
підпункту 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 розділу I цього Кодексу,
і не є нерезидентами, що мають офшорний статус) до складу доходу
за наслідками податкового періоду, на який припадає отримання
таких дивідендів.
Порядок оподаткування дивідендів, що отримуються фізичними
особами, визначається за правилами, встановленими розділом IV
цього Кодексу.
153.3.7. Виплата дивідендів на користь фізичних осіб (у тому
числі нерезидентів) за акціями або іншими корпоративними правами,
які мають статус привілейованих або інший статус, що передбачає
виплату фіксованого розміру дивідендів чи суми, яка є більшою за
суму виплат, розраховану на будь-яку іншу акцію (корпоративне
право), емітовану таким платником податку, прирівнюється з метою
оподаткування до виплати заробітної плати з відповідним
оподаткуванням та включенням суми виплат до складу витрат платника
податку.
При цьому така виплата не підлягає оподаткуванню як дивіденди
згідно з нормами розділу IV цього Кодексу.
153.3.8 Авансовий внесок із податку, сплачений у зв'язку з
нарахуванням/сплатою дивідендів, є невід'ємною частиною податку на
прибуток та не може розцінюватися як податок, який справляється
при репатріації дивідендів (їх сплаті на користь нерезидентів)
відповідно до норм статті 160 цього Кодексу або чинних міжнародних
договорів України.
153.4. Оподаткування операцій з борговими вимогами та
зобов'язаннями.
153.4.1. З урахуванням особливостей, установлених цим
розділом, не включаються в дохід і не підлягають оподаткуванню
кошти або майно, залучені платником податку у зв'язку з:
отриманням платником податку основної суми фінансових
кредитів, у тому числі субординованого боргу, позик від інших осіб
- кредиторів, а також поверненням основної суми фінансових
кредитів, позик, наданих платником податку іншим особам -
дебіторам, отриманням частини консолідованого іпотечного боргу
власниками іпотечних сертифікатів участі, заміною однієї частки
консолідованого іпотечного боргу на іншу;
залученням платником податку коштів або майна в довірче
управління, основної суми депозиту (вкладу), у тому числі шляхом
випуску ощадних (депозитних) сертифікатів (іпотечних сертифікатів
з фіксованою дохідністю), або на інші строкові чи довірчі рахунки,
емісією (випуском) облігацій, а також поверненням платнику податку
коштів або майна з довірчого управління, а також основної суми
депозиту (вкладу), у тому числі шляхом погашення (викупу) ощадних
(депозитних) сертифікатів (іпотечних сертифікатів з фіксованою
дохідністю), або з інших строкових чи довірчих рахунків, відкритих
іншими особами на користь такого платника податку, погашенням
облігацій;
залученням платником податку майна на підставі договору
концесії, комісії, консигнації, довірчого управління, схову
(відповідального зберігання), а також згідно з іншими
цивільно-правовими договорами, що не передбачають передачу права
власності на таке майно, з урахуванням положень пункту 153.7 цієї
статті;
отриманням платником податку від Фонду соціального захисту
інвалідів цільової позики на поворотній основі. При цьому доходи
такого платника податку не збільшуються на суму умовно нарахованих
процентів, а податкові зобов'язання Фонду соціального захисту
інвалідів не змінюються як при її видачі, так і при її зворотному
отриманні.
153.4.2. З урахуванням особливостей, встановлених цим
розділом, не включаються до витрат кошти або майно, надані
платником податку у зв'язку з:
поверненням платником податку основної суми кредиту, у тому
числі субординованого боргу, позики, частини консолідованого
іпотечного боргу при погашенні іпотечного сертифіката участі, але
не більше суми, сплаченої за придбання такого сертифіката іншим
особам - кредиторам, процентної позики, а також з наданням
основної суми кредиту, позики іншим особам - дебіторам, викупу
(заміни) однієї частки консолідованого іпотечного боргу на іншу
відповідно до закону;
поверненням платником податку коштів або майна з довірчого
управління, основної суми депозиту (вкладу), у тому числі
залучених шляхом випуску ощадних (депозитних) сертифікатів,
іпотечних сертифікатів із фіксованою дохідністю, або коштів з
інших строкових чи довірчих рахунків, погашенням (викупом)
облігацій, а також розміщенням платником податку коштів або майна
в довірче управління, основної суми депозиту (вкладу), у тому
числі шляхом придбання ощадних (депозитних) сертифікатів,
іпотечних сертифікатів із фіксованою дохідністю, або на інші
строкові та довірчі рахунки, відкриті на користь такого платника
податку, придбанням облігацій;
наданням платником податку майна на підставі договорів
концесії, комісії, консигнації, довірчого управління, схову
(відповідального зберігання) або згідно з іншими
цивільно-правовими договорами, що не передбачають передачі права
власності на таке майно іншій особі, з урахуванням положень пункту
153.7 цієї статті.
Термін "основна сума" означає суму наданого кредиту, позики
або депозиту (строкових, довірчих рахунків) без урахування
процентів, фіксованих виплат, премій, виграшів, суму
консолідованого іпотечного боргу в частині, яка відповідає ціні
зобов'язання;
поверненням платником податку суми цільової позики на
поворотній основі Фонду соціального захисту інвалідів.
153.4.3. За борговими цінними паперами, емітованими платником
податку, суми процентів включаються до складу його витрат у
податковий період, протягом якого була здійснена або мала бути
здійснена виплата таких процентів.
У разі розміщення платником податку боргових цінних паперів
вище/нижче номінальної вартості, прибуток/збиток від їх розміщення
відноситься до складу його доходів/витрат у податковий період,
протягом якого відбулося погашення/викуп таких цінних паперів.
Платник податку, який здійснює довірчі операції із коштами
довірителя, відносить до складу своїх доходів утриману (отриману)
винагороду.
153.5. Оподаткування операцій з відступлення права вимоги.
З метою оподаткування платник податку веде облік фінансових
результатів операцій від проведення операцій з продажу (передачі)
або придбання права вимоги зобов'язань у грошовій формі за
поставлені товари, виконані роботи чи надані послуги третьої
особи, зобов'язань за фінансовими кредитами, а також за іншими
цивільно-правовими договорами.
При першому відступленні зобов'язань витрати, понесені
платником податку - першим кредитором, визначаються в розмірі
договірної (контрактної) вартості товарів, робіт, послуг, за якими
виникла заборгованість, за фінансовими кредитами - у розмірі
заборгованості за даними бухгалтерського обліку на дату здійснення
такого відступлення відповідно до вимог цього Кодексу, а за іншими
цивільно-правовими договорами - у розмірі фактичної
заборгованості, що відступається. До складу доходів включається
сума коштів або вартість інших активів, отримана платником податку
- першим кредитором від такого відступлення, а також сума його
заборгованості, яка погашається, за умов, що така заборгованість
була включена до складу витрат згідно з вимогами цього Закону.
Якщо доходи, отримані платником податку від наступного
відступлення права вимоги зобов'язань третьої особи (боржника) або
від виконання вимоги боржником, перевищують витрати, понесені
таким платником податку на придбання права вимоги зобов'язань
третьої особи (боржника), отриманий прибуток включається до складу
доходу платника податку.
Якщо витрати, понесені платником податку на придбання права
вимоги зобов'язань третьої особи (боржника), перевищують доходи,
отримані таким платником податку від наступного відступлення права
вимоги зобов'язань третьої особи (боржника) або від виконання
вимоги боржником, від'ємне значення не включається до складу
витрат або у зменшення отриманих прибутків від здійснення інших
операцій з продажу (передачі) або придбання права вимоги
зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані
послуги третьої особи.
153.6. При відчуженні майна, заставленого з метою
забезпечення повної суми боргової вимоги, витрати та доходи
заставодавця та заставоутримувача визначаються в такому порядку:
відчуження об'єкта застави для заставодавця прирівнюється до
продажу такого об'єкта у податковий період такого відчуження;
якщо згідно з умовами договору або закону об'єкт застави
відчужується у власність заставоутримувача в рахунок погашення
боргових зобов'язань, таке відчуження прирівнюється до купівлі
заставоутримувачем такого об'єкта застави в податковий період
такого відчуження;
якщо кредитор у подальшому продає об'єкт застави іншим
особам, його доходи або збитки визнаються в загальному порядку;
ціна продажу/купівлі при цьому визначається за правилами,
встановленими відповідними законами, які регулюють відносини
застави (іпотеки).
Якщо згідно з умовами договору або згідно із законом об'єкт
застави з метою погашення боргових зобов'язань підлягає продажу на
аукціоні (публічних торгах), то доходи й витрати заставоутримувача
визначаються у порядку, встановленому підпунктом 159.3.4 пункту
159.3 статті 159 цього Кодексу, та відповідними законами, які
регулюють відносини застави (іпотеки).
Порядок надання та погашення боргових зобов'язань,
забезпечених заставою, встановлюється відповідним законом.
153.7. Оподаткування операцій лізингу (оренди) здійснюється в
такому порядку:
передача майна в оперативний лізинг (оренду) не змінює
податкових зобов'язань орендодавця та орендаря. При цьому
орендодавець збільшує суму доходів, а орендар збільшує суму витрат
на суму нарахованого лізингового платежу за наслідками податкового
періоду, в якому здійснюється таке нарахування. У такому ж порядку
здійснюється оподаткування операцій із оренди землі та жилих
приміщень;
передача майна у фінансовий лізинг (оренду) для цілей
оподаткування прирівнюється до його продажу в момент такої
передачі. При цьому орендодавець збільшує доходи, а в разі
передачі у фінансовий лізинг майна, що на момент такої передачі
перебувало у складі основних засобів орендодавця, - прирівнює до
нуля балансову вартість відповідного об'єкта основних засобів
згідно з правилами, визначеними статтею 146 цього Кодексу для їх
продажу, а орендар включає вартість об'єкта фінансового лізингу
(без урахування процентів, нарахованих або таких, що будуть
нараховані, відповідно до договору) до складу основних засобів з
метою амортизації, за наслідками податкового періоду, в якому
відбувається така передача.
При нарахуванні лізингового платежу орендодавець збільшує
доходи, а орендар збільшує витрати на таку частину лізингового
платежу, яка дорівнює сумі процентів або комісій, нарахованих на
вартість об'єкта фінансового лізингу (без урахування частини
лізингового платежу, що надається в рахунок компенсації частини
вартості об'єкта фінансового лізингу), за наслідками податкового
періоду, у якому здійснюється таке нарахування.
У разі якщо в майбутніх податкових періодах орендар повертає
об'єкт фінансового лізингу орендодавцю без придбання такого
об'єкта у власність, така передача прирівнюється для цілей
оподаткування до зворотного продажу орендарем такого об'єкта
орендодавцю за ціною, яка визначається на рівні суми лізингових
платежів у частині компенсації вартості об'єкта фінансового
лізингу, що є несплаченими за такий об'єкт лізингу на дату такого
повернення.
У разі якщо вартість об'єкта фінансового лізингу, що вперше
або повторно вводиться в експлуатацію, визначається договором у
сумі, що є меншою від вартості витрат на його придбання або
спорудження, орган державної податкової служби має право провести
позапланову перевірку для визначення рівня звичайної ціни;
передача в оренду житлового фонду або землі здійснюється за
правилами оперативного лізингу;
передача житлового фонду у фінансовий лізинг здійснюється за
правилами цього підпункту;
перехід права власності на об'єкт лізингу від орендодавця
(власника майна) до іншої особи (нового власника майна) із
збереженням відповідних прав та обов'язків орендодавця за
договором фінансового лізингу не змінює податкових зобов'язань
орендодавця, орендаря та нового власника майна, сформованих до
моменту передачі у власність такого майна (об'єкту лізингу) іншій
особі (новому власнику майна).
Відображення в обліку операцій передачі житла в оренду з
викупом здійснюється з урахуванням особливостей, що встановлені в
розділі XX "Перехідні положення" цього Кодексу.
153.8. Оподаткування операцій з торгівлі цінними паперами,
деривативами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами.
Для цілей цього підпункту під терміном "доходи" слід розуміти
суму коштів або вартість майна, отриману (нараховану) платником
податку від продажу, обміну або інших способів відчуження цінних
паперів, деривативів або інших, ніж цінні папери, корпоративних
прав, а також вартість будь-яких матеріальних цінностей чи
нематеріальних активів, які передаються платнику податку в зв'язку
з таким продажем, обміном або відчуженням. До складу доходів
включається також сума будь-якої заборгованості платника податку,
яка погашається у зв'язку з таким продажем, обміном або
відчуженням.
Під терміном "витрати" слід розуміти суму коштів або вартість
майна, сплачену (нараховану) платником податку продавцю (у тому
числі емітенту, крім придбання під час первинного розміщення)
цінних паперів, деривативів або інших, ніж цінні папери,
корпоративних прав, як компенсація їх вартості. До складу витрат
включається також сума будь-якої заборгованості покупця, яка
виникає у зв'язку з таким придбанням.
Платник податку веде відокремлений облік фінансових
результатів операцій з цінними паперами і деривативами в розрізі
окремих видів цінних паперів, деривативів та інших, ніж цінні
папери, корпоративних прав. При цьому облік операцій з акціями
ведеться разом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами.
Якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з
окремих видів цінних паперів, деривативів, та інших, ніж цінні
папери, корпоративних прав, понесені (нараховані) платником
податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу
(відчуження) цінних паперів, деривативів або інших, ніж цінні
папери, корпоративних прав цього ж виду протягом такого звітного
періоду, від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення
фінансових результатів від операцій з цінними паперами,
деривативами або іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами
цього ж виду наступних звітних періодів у порядку, визначеному
статтею 150 цього розділу.
Якщо протягом звітного періоду доходи від продажу кожного з
окремих видів цінних паперів, деривативів та інших, ніж цінні
папери, корпоративних прав отримані (нараховані) платником
податку, перевищують витрати, понесені (нараховані) платником
податку внаслідок придбання цінних паперів, деривативів або інших,
ніж цінні папери, корпоративних прав цього ж виду протягом такого
звітного періоду (з урахуванням від'ємного фінансового результату
від операцій з цінними паперами, деривативами або іншими, ніж
цінні папери, корпоративними правами цього ж виду минулих
періодів), прибуток включається до складу доходів такого платника
податку за результатами такого звітного періоду.
Усі інші витрати та доходи платника податку, крім витрат та
доходів за операціями з цінними паперами, деривативами та іншими,
ніж цінні папери, корпоративними правами, визначеними цим
підпунктом, враховуються у визначенні об'єкта оподаткування такого
платника податку на загальних умовах, встановлених цим Кодексом.
153.9. Норми пункту 153.8 статті 153 цього Кодексу не
поширюються на операції, що здійснюються платником податку -
емітентом з розміщення корпоративних прав або інших цінних
паперів, а також з їх зворотного викупу або погашення таким
платником податку - емітентом.
Норми пункту 153.8 статті 153 цього Кодексу поширюються також
на визначення балансових збитків або прибутків, отриманих
платником податку від операцій із корпоративними правами, що
виражені в інших, ніж цінні папери, формах.
Операції з конвертації цінних паперів оподаткуванню не
підлягають.
153.10. Доходи та витрати від проведення товарообмінних
(бартерних) операцій визначаються відповідно до договірної ціни
такої операції, але не нижчої (вищої) від звичайних цін.
153.11. Податок, передбачений цим розділом, не справляється
із суми перевищення доходів над витратами, пов'язаними з випуском
та проведенням державних грошових лотерей.
153.12. Оподаткування прибутку, отриманого платником податку
в умовах дії угоди про розподіл продукції, здійснюється з
урахуванням особливостей, встановлених розділом XVIII цього
Кодексу.
153.13. Особливості оподаткування діяльності, що здійснюється
за договорами управління майном.
153.13.1. Платник податку, який отримав майно на підставі
договору управління (управитель), веде окремо від власного облік
доходів та витрат в розрізі кожного договору управління.
153.13.2. До складу доходів в окремому обліку відносяться
доходи від управління майном, отримані в будь-якому вигляді.
153.13.3. До складу витрат в окремому обліку відносяться всі
витрати, які є витратами згідно із статтями 138-143 цього Кодексу,
у тому числі винагорода управителю.
Для цілей цього підпункту в окремому обліку амортизація
отриманих в управління основних засобів здійснюється за балансовою
вартістю на момент передачі в управління.
153.13.4. Прибуток від кожного договору управління
оподатковується на загальних підставах та податок сплачується до
бюджету управителем майна.
153.13.5. Виплата доходу установнику управління здійснюється
лише після оподаткування прибутку згідно з підпунктом 153.13.4
цього пункту.
153.13.6. Сума отриманого прибутку не включається до складу
доходу установника управління та витрат управителя майна.
153.13.7. Сума утриманої (виплаченої) винагороди за
управління майном включається до складу доходу управителя майна
від його власної діяльності.
153.13.8. Для цілей оподаткування цим пунктом господарські
відносини між учасниками договору управління прирівнюються до
відносин на основі окремих цивільно-правових договорів.

( ДЖEРEЛО тексту - http://zakon1.rada.gov.ua )
(1)(2)(3)(4)(5)(6)(7)(8)(9)(10)(11)(12)(13)(14)(15)(16)(17)(18)(19)(20)(21)(22)
(23)(24)(25)(26)(27)(28)(29)(30)(31)(32)(33)(34)(35)
Обновлено ( 06.05.2011 13:00 )

Статистика

Сотрудничество

Наша компания заинтересована в новых надежных партнерах, у нас есть взаимовыгодные предложения по сотрудничеству к посредникам и продавцам - об этом читайте в разделе СОТРУДНИЧЕСТВО. Также Вы получите полную информацию о нашей фирме и как с нами можно связаться!