ПОДАТКОВИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ - 10

PDF
Печать
E-mail
Автор: Administrator
06.05.2011 11:50
(1)(2)(3)(4)(5)(6)(7)(8)(9)(10)(11)(12)(13)(14)(15)(16)(17)(18)(19)(20)(21)(22)
(23)(24)(25)(26)(27)(28)(29)(30)(31)(32)(33)(34)(35)
98.4. Платник податків, майно якого передане в податкову
заставу, або той, що скористався правом реструктуризації
податкового боргу, зобов'язаний завчасно повідомити орган
державної податкової служби про прийняття рішення щодо проведення
будь-яких видів реорганізації та подати органу державної
податкової служби план такої реорганізації. У разі коли орган
державної податкової служби встановлює, що план реорганізації
призводить або може у майбутньому призвести до неналежного
погашення грошових зобов'язань чи податкового боргу, він має право
прийняти рішення про:
98.4.1. розподіл суми грошових зобов'язань або податкового
боргу між платниками податків, що виникають у результаті
реорганізації, з урахуванням очікуваної прибутковості
(ліквідності) кожного такого платника податків без застосування
принципу пропорційного розподілу, встановленого пунктами 98.2 і
98.3 цієї статті;
98.4.2. погашення грошових зобов'язань або податкового боргу,
забезпечених податковою заставою, до проведення такої
реорганізації;
98.4.3. встановлення солідарної відповідальності за сплату
грошових зобов'язань платника податків, який реорганізується, щодо
всіх осіб, утворених у процесі реорганізації, що тягне за собою
застосування режиму податкової застави щодо всього майна таких
осіб;
98.4.4. поширення права податкової застави на майно платника
податків, який створюється шляхом об'єднання інших платників
податків, якщо один або більше з них мали грошові зобов'язання або
податковий борг, забезпечений податковою заставою.
98.5. Прийняті відповідно до пункту 98.4 цієї статті рішення
органу державної податкової служби можуть бути оскаржені в порядку
та у строки, визначені цим Кодексом для оскарження грошового
зобов'язання, нарахованого контролюючим органом.
98.6. Проведення реорганізації з порушенням правил,
визначених пунктом 98.4 цієї статті, тягне за собою
відповідальність, встановлену законом.
98.7. Реорганізація платника податків не змінює строків
погашення грошових зобов'язань або податкового боргу платниками
податків, утвореними у результаті такої реорганізації.
98.8. У разі якщо платник податків, що реорганізується, має
суми надміру сплачених грошових зобов'язань, такі суми підлягають
заліку в рахунок його непогашених грошових зобов'язань або
податкового боргу за іншими податками. Зазначена сума
розподіляється між бюджетами та державними цільовими фондами
пропорційно загальним сумам грошового зобов'язання або податкового
боргу такого платника податків.
98.9. У разі якщо сума надміру сплачених грошових зобов'язань
або невідшкодованих податків та зборів платника податків перевищує
суму грошових зобов'язань або податкового боргу з інших податків,
сума перевищення перераховується в розпорядження правонаступників
такого платника податків пропорційно його частці в майні, що
розподіляється, згідно з розподільним балансом або передаточним
актом.
Стаття 99. Порядок виконання грошових зобов'язань фізичних
осіб у разі їх смерті або визнання безвісно
відсутніми чи недієздатними,
а також неповнолітніх осіб
99.1. Грошові зобов'язання фізичної особи у разі її смерті
або оголошення судом померлою виконуються її спадкоємцями, які
прийняли спадщину (крім держави), в межах вартості майна, що
успадковується, та пропорційно частці у спадщині на дату її
відкриття.
Претензії спадкоємцям пред'являються органами державної
податкової служби в порядку, встановленому цивільним
законодавством України для пред'явлення претензій кредиторами
спадкодавця.
Після закінчення строку прийняття спадщини грошові
зобов'язання та/або податковий борг спадкодавця стають грошовими
зобов'язаннями та/або податковим боргом спадкоємців.
Протягом строку прийняття спадщини на грошові зобов'язання
та/або податковий борг спадкодавців пеня не нараховується.
У разі переходу спадщини до держави грошові зобов'язання
померлої фізичної особи припиняються.
99.2. Грошові зобов'язання неповнолітніх осіб виконуються їх
батьками (усиновителями), опікунами (піклувальниками) до набуття
неповнолітніми особами цивільної дієздатності в повному обсязі.
Батьки (усиновителі) неповнолітніх і неповнолітні у разі
невиконання грошових зобов'язань неповнолітніх несуть солідарну
майнову відповідальність за погашення грошових зобов'язань та/або
податкового боргу.
99.3. Грошові зобов'язання фізичної особи, яка визнана судом
недієздатною, виконуються її опікуном за рахунок майна такої
фізичної особи у порядку, встановленому цим Кодексом.
Опікун недієздатної особи виконує грошові зобов'язання, що
виникли на день визнання її недієздатною за рахунок майна, на яке
може бути звернуто стягнення згідно із законом, такої фізичної
особи.
99.4. Грошові зобов'язання фізичної особи, яка визнана судом
безвісно відсутньою, виконуються особою, на яку в установленому
порядку покладено здійснення опіки над майном безвісно відсутньої
особи.
Особа, яка здійснює опіку над майном безвісно відсутньої
особи, виконує грошові зобов'язання, що виникли на день визнання
її безвісно відсутньою, за рахунок майна такої фізичної особи, на
яке може бути звернуто стягнення згідно із законом.
99.5. Батьки (усиновителі) та опікуни (піклувальники)
неповнолітніх, опікуни недієздатних, особи, на яких покладено
здійснення опіки над майном безвісно відсутніх (законні
представники платників податків - фізичних осіб), повинні від
імені відповідних фізичних осіб:
99.5.1. подати за наявності підстав органу державної
податкової служби заяву для реєстрації таких фізичних осіб у
Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та у
випадках, передбачених цим Кодексом, іншу інформацію, необхідну
для ведення зазначеного Державного реєстру;
99.5.2. своєчасно подавати належним чином заповнені
декларації про доходи та майно;
99.5.3. у випадках, передбачених цим Кодексом, вести облік
доходів і витрат;
99.5.4. виконувати інші обов'язки, визначені цим Кодексом.
99.6. Законні представники платників податків - фізичних осіб
несуть відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими
законами для платників податків, за невиконання обов'язків,
зазначених у пункті 99.5 цієї статті.
99.7. Якщо майна недієздатної або безвісно відсутньої особи
недостатньо для забезпечення виконання грошових зобов'язань такої
фізичної особи, а також для сплати нарахованих штрафних
(фінансових) санкцій, то суми податкового боргу списуються у
порядку, встановленому центральним органом державної податкової
служби.
99.8. У разі скасування судом рішення про визнання фізичної
особи безвісно відсутньою або прийняття рішення про поновлення
цивільної дієздатності фізичної особи, яка визнавалася
недієздатною, грошове зобов'язання такої фізичної особи
відновлюється в частині сум податків, списаних відповідно до
пункту 99.7 цієї статті. Штрафні (фінансові) санкції у такому разі
не сплачуються за період з дня набрання законної сили рішенням
суду про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи
недієздатною до дня набрання законної сили рішеннями про
скасування рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою
чи рішення про поновлення цивільної дієздатності фізичної особи.
Стаття 100. Розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань
або податкового боргу платника податків
100.1. Розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або
податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків
його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти,
розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4
статті 129 цього Кодексу.
Якщо до складу розстроченої (відстроченої) суми входить пеня,
то для розрахунку процентів береться сума за вирахуванням суми
пені.
100.2. Платник податків має право звернутися до контролюючого
органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових
зобов'язань або податкового боргу. Платник податків, який
звертається до контролюючого органу із заявою про розстрочення,
відстрочення грошових зобов'язань, вважається таким, що узгодив
суму такого грошового зобов'язання.
100.3. Розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або
податкового боргу в межах процедури відновлення платоспроможності
боржника здійснюються відповідно до законодавства з питань
банкрутства.
100.4. Підставою для розстрочення грошових зобов'язань або
податкового боргу платника податків є надання ним достатніх
доказів існування обставин, перелік ( 1235-2010-п ) яких
визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про
наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу
такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке
свідчить про можливість погашення грошових зобов'язань та
податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до
відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення,
протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом
чи збутом такого платника податків.
100.5. Підставою для відстрочення грошових зобов'язань або
податкового боргу платника податків є надання ним доказів, перелік
( 1235-2010-п ) яких визначається Кабінетом Міністрів України, що
свідчать про наявність дії обставин непереборної сили, що призвели
до загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого
платника податків, а також економічного обґрунтування, яке
свідчить про можливість погашення грошових зобов'язань або
податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до
відповідного бюджету внаслідок застосування режиму відстрочення,
протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом
чи збутом такого платника податків.
100.6. Розстрочені суми грошових зобов'язань або податкового
боргу (в тому числі окремо - суми штрафних (фінансових) санкцій)
погашаються рівними частками починаючи з місяця, що настає за тим
місяцем, у якому прийнято рішення про надання такого розстрочення.
100.7. Відстрочені суми грошових зобов'язань або податкового
боргу погашаються рівними частками починаючи з будь-якого місяця,
визначеного відповідним контролюючим органом чи відповідним
органом місцевого самоврядування, який згідно із пунктом 100.8
цієї статті затверджує рішення про розстрочення або відстрочення
грошових зобов'язань або податкового боргу, але не пізніше
закінчення 12 календарних місяців з дня виникнення такого
грошового зобов'язання або податкового боргу, або одноразово у
повному обсязі.
100.8. Рішення про розстрочення та відстрочення грошових
зобов'язань чи податкового боргу у межах одного бюджетного року
приймається у такому порядку:
стосовно загальнодержавних податків та зборів - керівником
контролюючого органу (його заступником);
стосовно місцевих податків і зборів - керівником органу
державної податкової служби (його заступником) та затверджується
фінансовим органом місцевого органу виконавчої влади, до бюджету
якого зараховуються такі місцеві податки чи збори.
100.9. Рішення про розстрочення та відстрочення грошових
зобов'язань чи податкового боргу стосовно загальнодержавних
податків та зборів на строк, що виходить за межі одного бюджетного
року, приймається керівником (заступником керівника) центрального
контролюючого органу за узгодженням з Міністерством фінансів
України.
100.10. Рішення щодо розстрочення та відстрочення грошових
зобов'язань чи податкового боргу окремих платників податків щороку
оприлюднюються центральним контролюючим органом.
100.11. Розстрочення або відстрочення надаються окремо за
кожним податком та збором. Строки сплати розстрочених
(відстрочених) сум або їх частки можуть бути перенесені шляхом
прийняття окремого рішення та внесення відповідних змін до
договорів розстрочення (відстрочення).
100.12. Договори про розстрочення (відстрочення) можуть бути
достроково розірвані:
100.12.1. з ініціативи платника податків - при достроковому
погашенні розстроченої суми грошового зобов'язання та податкового
боргу або відстроченої суми грошового зобов'язання або податкового
боргу, щодо яких була досягнута домовленість про розстрочення,
відстрочення;
100.12.2. з ініціативи контролюючого органу в разі, якщо:
з'ясовано, що інформація, подана платником податків при
укладенні зазначених договорів, виявилася недостовірною,
перекрученою або неповною;
платник податків визнається таким, що має податковий борг із
грошових зобов'язань, які виникли після укладення зазначених
договорів;
платник податків порушує умови погашення розстроченого
грошового зобов'язання чи податкового боргу або відстроченого
грошового зобов'язання чи податкового боргу.
100.13. Порядок розстрочення та відстрочення грошових
зобов'язань або податкового боргу платника податків ( z1431-10 )
встановлюється центральним органом державної податкової служби або
спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в
галузі митної справи в межах їх повноважень.
100.14. Розстрочення, відстрочення податкового боргу не
звільняють майно платника податків з податкової застави.
Стаття 101. Списання безнадійного податкового боргу
101.1. Списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому
числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий
борг.
101.2. Під терміном "безнадійний" розуміється:
101.2.1. податковий борг платника податку, визнаного в
установленому порядку банкрутом, вимоги щодо якого не були
задоволені у зв'язку з недостатністю майна банкрута;
101.2.2. податковий борг фізичної особи, яка:
визнана у судовому порядку недієздатною, безвісно відсутньою
або оголошена померлою, у разі недостатності майна, на яке може
бути звернуто стягнення згідно із законом;
померла, у разі недостатності майна, на яке може бути
звернуто стягнення згідно із законом;
понад 720 днів перебуває у розшуку;
101.2.3. податковий борг платника податків, стосовно якого
минув строк давності, встановлений цим Кодексом;
101.2.4. податковий борг платника податків, що виник
внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин);
101.2.5. податковий борг платника податків, державна
реєстрація якого припинена на підставі рішення суду та внесено
запис про виключення з Державного реєстру.
101.3. У разі якщо фізична особа, яка у судовому порядку
визнана безвісно відсутньою або оголошена померлою, з'являється
або якщо фізичну особу, яка перебувала у розшуку понад 720 днів,
розшукано, списана заборгованість таких осіб підлягає відновленню
та стягненню у загальному порядку з дотриманням строків позовної
давності починаючи з дня відновлення такого податкового боргу.
101.4. Органи стягнення відкликають розрахункові документи,
якими передбачено стягнення пені, штрафних санкцій та безнадійного
податкового боргу, списаних відповідно до цього Кодексу.
101.5. Органи державної податкової служби щокварталу
здійснюють списання безнадійного податкового боргу. Порядок
( z1429-10 ) такого списання встановлюється центральним органом
державної податкової служби.
Стаття 102. Строки давності та їх застосування
102.1. Контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом
102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових
зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом,
не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем
граничного строку подання податкової декларації та/або граничного
строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим
органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, -
за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку
контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник
податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а
спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не
підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до
податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму
податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом
1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.
102.2. Грошове зобов'язання може бути нараховане або
провадження у справі про стягнення такого податку може бути
розпочате без дотримання строку давності, визначеного у частині
першій цієї статті, якщо:
102.2.1. податкову декларацію за період, протягом якого
виникло податкове зобов'язання, не було подано;
102.2.2. посадову особу платника податків (фізичну особу -
платника податків) засуджено за ухилення від сплати зазначеного
грошового зобов'язання або у кримінальній справі винесено рішення
про її закриття з нереабілітуючих підстав, яке набрало законної
сили.
102.3. Відлік строку давності зупиняється на будь-який
період, протягом якого контролюючому органу згідно з рішенням суду
заборонено проводити перевірку платника податків або платник
податків перебуває поза межами України, якщо таке перебування є
безперервним та дорівнює чи є більшим за 183 дні.
102.4. У разі якщо грошове зобов'язання нараховане
контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у
пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з
відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання,
може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня
виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням
суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого
платежу або визначення боргу безнадійним.
102.5. Заяви про повернення надміру сплачених грошових
зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим
Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за
днем здійснення такої переплати або отримання права на таке
відшкодування.
102.6. Граничні строки для подання податкової декларації,
заяв про перегляд рішень контролюючих органів, заяв про повернення
надміру сплачених грошових зобов'язань, підлягають продовженню
керівником контролюючого органу (його заступником) за письмовим
запитом платника податків, якщо такий платник податків протягом
зазначених строків:
102.6.1. перебував за межами України;
102.6.2. перебував у плаванні на морських суднах за кордоном
України у складі команди (екіпажу) таких суден;
102.6.3. перебував у місцях позбавлення волі за вироком суду;
102.6.4. мав обмежену свободу пересування у зв'язку з
ув'язненням чи полоном на території інших держав або внаслідок
інших обставин непереборної сили, підтверджених документально;
102.6.5. був визнаний за рішенням суду безвісно відсутнім або
перебував у розшуку у випадках, передбачених законом.
Штрафні санкції, визначені цим Кодексом, не застосовуються
протягом строків продовження граничних строків подання податкової
декларації згідно з цим пунктом.
102.7. Дія пункту 102.6 цієї статті поширюється на:
102.7.1. платників податків - фізичних осіб;
102.7.2. посадових осіб юридичної особи у разі, якщо протягом
зазначених граничних строків така юридична особа не мала інших
посадових осіб, уповноважених відповідно до законодавства України
нараховувати, стягувати та вносити до бюджету податки, а також
вести бухгалтерський облік, складати та подавати податкову
звітність.
102.8. Порядок застосування пунктів 102.6 - 102.7 цієї статті
встановлюється центральними контролюючими органами відповідно до
їх повноважень.
ГЛАВА 10. ЗАСТОСУВАННЯ МІЖНАРОДНИХ ДОГОВОРІВ
ТА ПОГАШЕННЯ ПОДАТКОВОГО БОРГУ
ЗА ЗАПИТАМИ КОМПЕТЕНТНИХ ОРГАНІВ
ІНОЗЕМНИХ ДЕРЖАВ
Стаття 103. Порядок застосування міжнародного договору
України про уникнення подвійного оподаткування
стосовно повного або часткового звільнення
від оподаткування доходів нерезидентів
із джерелом їх походження з України
103.1. Застосування правил міжнародного договору України
здійснюється шляхом звільнення від оподаткування доходів із
джерелом їх походження з України, зменшення ставки податку або
шляхом повернення різниці між сплаченою сумою податку і сумою, яку
нерезиденту необхідно сплатити відповідно до міжнародного договору
України.
103.2. Особа (податковий агент) має право самостійно
застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку
податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на
час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є
бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є
резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.
Застосування міжнародного договору України в частині
звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки
податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі
(податковому агенту) документа, який підтверджує статус
податкового резидента згідно з вимогами пункту 103.4 цієї статті.
103.3. Бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником)
доходу для цілей застосування пониженої ставки податку згідно з
правилами міжнародного договору України до дивідендів, процентів,
роялті, винагород тощо нерезидента, отриманих із джерел в Україні,
вважається особа, що має право на отримання таких доходів.
При цьому бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником)
доходу не може бути юридична або фізична особа, навіть якщо така
особа має право на отримання доходу, але є агентом, номінальним
утримувачем (номінальним власником) або є тільки посередником щодо
такого доходу.
103.4. Підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування
доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом
з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6
цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи,
довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує,
що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний
договір України (далі - довідка), а також інших документів, якщо
це передбачено міжнародним договором України.
103.5. Довідка видається компетентним (уповноваженим) органом
відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за
формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни,
і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно
до законодавства України.
103.6. У разі потреби така довідка може бути затребувана у
нерезидента особою, яка виплачує йому доходи, або органом
державної податкової служби під час розгляду питання про
повернення сум надміру сплачених грошових зобов'язань на іншу
дату, що передує даті виплати доходів.
У разі потреби особа, яка виплачує доходи нерезидентові, може
звернутися до органу державної податкової служби за своїм
місцезнаходженням (місцем проживання) щодо здійснення центральним
органом державної податкової служби запиту до компетентного органу
країни, з якою укладено міжнародний договір України, про
підтвердження зазначеної у довідці інформації.
103.7. При здійсненні банками та фінансовими установами
України операцій з іноземними банками, пов'язаних з виплатою
процентів, підтвердження факту, що такий іноземний банк є
резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України, не
вимагається, якщо це підтверджується витягом з міжнародного
каталогу "International Bank Identifier Code" (видання S.W.I.F.T.,
Belgium International Organization for Standardization,
Switzerland).
103.8. Особа, яка виплачує доходи нерезидентові у звітному
(податковому) році, у разі подання нерезидентом довідки з
інформацією за попередній звітний податковий період (рік) може
застосувати правила міжнародного договору України, зокрема щодо
звільнення (зменшення) від оподаткування, у звітному (податковому)
році з отриманням довідки після закінчення звітного (податкового)
року.
103.9. Особа, яка виплачує доходи нерезидентові, зобов'язана
у разі здійснення у звітному періоді (кварталі) виплат
нерезидентам доходів із джерелом їх походження з України подавати
органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням
(місцем проживання) звіт про виплачені доходи, утримані та
перераховані до бюджету податки на доходи нерезидентів у строки та
за формою, встановленими центральним органом державної податкової
служби.
103.10. У разі неподання нерезидентом довідки відповідно до
пункту 103.4 цієї статті доходи нерезидента із джерелом їх
походження з України підлягають оподаткуванню відповідно до
законодавства України з питань оподаткування.
103.11. У разі якщо нерезидент вважає, що з його доходів було
утримано суму податку, яка перевищує суму, належну до сплати
відповідно до правил міжнародного договору України, розгляд
питання про відшкодування різниці здійснюється на підставі подання
до органу державної податкової служби за місцезнаходженням (місцем
проживання) особи, яка виплатила доходи нерезидентові та утримала
з них податок, заяви про повернення суми податку на доходи із
джерелом їх походження з України.
Необхідні документи подаються нерезидентом або посадовою
(уповноваженою) особою, яка повинна підтвердити свої повноваження
відповідно до законодавства України.
103.12. Орган державної податкової служби перевіряє
відповідність даних, зазначених у заяві та підтвердних документах,
фактичним даним та відповідному міжнародному договору України, а
також факт перерахування до бюджету відповідних сум податку
особою, яка виплатила доходи нерезидентові.
У разі підтвердження факту зайвого утримання сум податку
орган державної податкової служби приймає рішення про повернення
відповідної суми нерезидентові, копії якого надаються особі, яка
під час виплати доходів нерезидентові утримала податок, та
нерезидентові (уповноваженій особі). Висновок про повернення сум
надміру сплаченого податку надсилається до відповідного органу
Державного казначейства України.
У разі відмови в поверненні суми податку орган державної
податкової служби зобов'язаний надати нерезидентові (уповноваженій
особі) обґрунтовану відповідь.
103.13. Орган Державного казначейства України на підставі
висновку органу державної податкової служби перераховує кошти у
розмірі, визначеному у висновку, на рахунок особи, яка надміру
утримала податок з доходів нерезидента.
103.14. Особа, яка здійснила виплату доходу нерезидентові,
повертає йому різницю між сумою податку, яка була утримана, та
сумою, належною до сплати відповідно до міжнародного договору
України, після отримання копії рішення органу державної податкової
служби про повернення суми надміру сплачених грошових зобов'язань
або після зарахування коштів від відповідного органу Державного
казначейства України.
Кошти, які за рішенням органу державної податкової служби
повинні повертатись особі, яка зайво утримала податок з доходів
нерезидента, можуть бути зараховані в рахунок сплати інших
податкових зобов'язань такої особи за її письмовою заявою, яка
подається під час розгляду заяви нерезидента про повернення
надміру утриманих сум податку. У цьому разі висновок про
повернення надміру сплаченої суми податку до відповідного органу
Державного казначейства України не надсилається.
Стаття 104. Порядок надання допомоги у стягненні податкового
боргу в міжнародних правовідносинах
104.1. Надання допомоги у стягненні податкового боргу в
міжнародних правовідносинах, за міжнародними договорами України,
здійснюється в порядку, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням
визначених цією статтею особливостей.
104.2. Контролюючий орган після отримання документа іноземної
держави, за яким здійснюється стягнення суми податкового боргу в
міжнародних правовідносинах, у тридцятиденний строк визначає
відповідність такого документа міжнародним договорам України. У
разі невідповідності такого документа повертає його компетентному
органу іноземної держави. Якщо зазначений документ визнано таким,
що відповідає міжнародним договорам України, контролюючий орган
надсилає платнику податків податкове повідомлення в міжнародних
правовідносинах у порядку, передбаченому статтею 42 цього Кодексу.
104.3. Податковий борг в міжнародних правовідносинах
перераховується у гривні за офіційним курсом гривні до іноземної
валюти, визначеним Національним банком України на день надсилання
такому платнику податків податкового повідомлення.
Стаття 105. Узгодження суми податкового боргу в міжнародних
правовідносинах
105.1. У разі якщо платник податків вважає, що податковий
борг в міжнародних правовідносинах, визначений контролюючим
органом на підставі документа іноземної держави, за яким
здійснюється стягнення суми податкового боргу, не відповідає
дійсності, такий платник податків має право протягом десяти
календарних днів, що настають за днем отримання податкового
повідомлення в міжнародних правовідносинах про визначення
податкового боргу в міжнародних правовідносинах, подати через
контролюючий орган компетентному органу іноземної держави скаргу
про перегляд такого рішення.
105.2. У період оскарження суми грошового зобов'язання в
міжнародних правовідносинах таке зобов'язання не може бути
податковим боргом до отримання від компетентного органу іноземної
держави остаточного документа про нарахування податкового боргу в
міжнародних правовідносинах. Такий документ надсилається
контролюючим органом платнику податків разом з податковим
повідомленням в міжнародних правовідносинах у порядку, визначеному
статтею 58 цього Кодексу. Таке податкове повідомлення в
міжнародних правовідносинах не підлягає адміністративному
оскарженню.
105.3. На розгляд заяв платників податків про перегляд
рішення компетентного органу іноземної держави не поширюються
норми статті 56 цього Кодексу.
Стаття 106. Відкликання податкових повідомлень в міжнародних
правовідносинах або податкових вимог
106.1. Податкове повідомлення в міжнародних правовідносинах
або податкові вимоги вважаються відкликаними, якщо компетентний
орган іноземної держави скасовує або змінює документ іноземної
держави, за яким здійснюється стягнення суми податкового боргу в
міжнародних правовідносинах. Такі податкові повідомлення в
міжнародних правовідносинах або податкові вимоги вважаються
відкликаними з дня отримання контролюючим органом документа
компетентного органу іноземної держави рішення про скасування або
зміну раніше нарахованої суми податкового боргу в міжнародних
правовідносинах, який виник в іноземній державі.
Стаття 107. Заходи щодо стягнення суми податкового боргу
в міжнародних правовідносинах
107.1. Орган державної податкової служби самостійно
перераховує у гривні суму податкового боргу в міжнародних
правовідносинах та здійснює заходи щодо стягнення суми податкового
боргу платника податку не пізніше закінчення 1095 дня, що настає
за останнім днем граничного строку сплати податку і збору в
іноземній державі, зазначеного у документі компетентного органу
іноземної держави, за яким здійснюється стягнення суми податкового
боргу в міжнародних правовідносинах. Граничний строк стягнення
податкового боргу в міжнародних правовідносинах визначається
відповідно до пункту 102.4 статті 102 цього Кодексу, якщо інше не
передбачено міжнародним договором України.
Стаття 108. Нарахування пені та штрафних санкцій на суму
податкового боргу в міжнародних правовідносинах
108.1. Пеня не нараховується на суму податкового боргу в
міжнародних правовідносинах при виконанні документа іноземної
держави, за яким здійснюється стягнення суми податкового боргу в
міжнародних правовідносинах.
108.2. Штрафні санкції на суму податкового боргу в
міжнародних правовідносинах не накладаються при виконанні
документа іноземної держави, за яким здійснюється стягнення суми
податкового боргу в міжнародних правовідносинах.
ГЛАВА 11. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ
Стаття 109. Загальні положення
109.1. Податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія
чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або
їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що
призвели до невиконання або неналежного виконання вимог,
установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за
дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
109.2. Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та
посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань
оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим
законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на
контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену
цим Кодексом та іншими законами України.
Стаття 110. Особи, які притягаються до відповідальності
за вчинення правопорушень
110.1. Платники податків, податкові агенти та/або їх посадові
особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених
законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль
за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Стаття 111. Види відповідальності за порушення законів з
питань оподаткування та іншого законодавства,
контроль за дотриманням якого покладено
на контролюючі органи
111.1. За порушення законів з питань оподаткування та іншого
законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на
контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної
відповідальності:
111.1.1. фінансова;
111.1.2. адміністративна;
111.1.3. кримінальна.
111.2. Фінансова відповідальність за порушення законів з
питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та
застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова
відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових)
санкцій (штрафів) та/або пені.
Стаття 112. Загальні умови притягнення до фінансової
відповідальності
112.1. Притягнення до фінансової відповідальності платників
податків за порушення законів з питань оподаткування, іншого
законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на
контролюючі органи, не звільняє їх посадових осіб за наявності
відповідних підстав від притягнення до адміністративної або
кримінальної відповідальності.
Стаття 113. Штрафні (фінансові) санкції (штрафи)
113.1. Строки застосування, сплата, стягнення та оскарження
сум штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) здійснюються у
порядку, визначеному цим Кодексом для сплати, стягнення та
оскарження сум грошових зобов'язань. Суми штрафних (фінансових)
санкцій (штрафів) зараховуються до бюджетів, до яких згідно із
законом зараховуються відповідні податки та збори.
113.2. Застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів),
передбачених цією главою, не звільняє платників податків від
обов'язку сплатити до бюджету належні суми податків та зборів,
контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, а
також від застосування до них інших заходів, передбачених цим
Кодексом.
113.3. Штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм
законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль
за дотриманням якого покладено на органи державної податкової
служби, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених цим
Кодексом та іншими законами України.
Застосування за порушення норм законів з питань оподаткування
або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено
на органи державної податкової служби, штрафних (фінансових)
санкцій (штрафів), не передбачених цим Кодексом та іншими законами
України, не дозволяється.
Стаття 114. Строки давності для застосування штрафних
(фінансових) санкцій (штрафів)
114.1. Граничні строки застосування штрафних (фінансових)
санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам
давності для нарахування податкових зобов'язань, визначеним
статтею 102 цього Кодексу.
Стаття 115. Застосування штрафних (фінансових) санкцій
(штрафів) у разі вчинення кількох порушень
115.1. У разі вчинення платником податків двох або більше
порушень законів з питань оподаткування та іншого законодавства,
контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи,
штрафні (фінансові) санкції (штрафи) застосовуються за кожне
вчинене разове та триваюче порушення окремо.
Стаття 116. Рішення про застосування штрафних (фінансових)
санкцій (штрафів)
116.1. У разі застосування контролюючими органами до платника
податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення
законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль
за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому
платнику податків надсилаються (вручаються) податкові
повідомлення - рішення.
116.2. За одне податкове правопорушення контролюючий орган
може застосувати тільки один вид штрафної (фінансової) санкції
(штрафу), передбаченої цим Кодексом та іншими законами України.
Стаття 117. Порушення встановленого порядку взяття на облік
(реєстрації) в органах державної
податкової служби
117.1. Неподання у строки та у випадках, передбачених цим
Кодексом, заяв або документів для взяття на облік у відповідному
органі державної податкової служби, реєстрації змін
місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних,
неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення
змін, подання з помилками чи у неповному обсязі, неподання
відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення
бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності,
відповідно до вимог встановлених цим Кодексом, -
тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у
розмірі 170 гривень, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи
юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та
сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну
діяльність, - 510 гривень.
У разі неусунення таких порушень або за ті самі дії, вчинені
протягом року особою, до якої були застосовані штрафи за таке
порушення, -
тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у
розмірі 340 гривень, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи
юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та
сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну
діяльність, - 1020 гривень.
117.2. Порушення платником податків, що виробляють спирт
етиловий (коньячний, плодовий), алкогольні напої та тютюнові
вироби, вимог щодо обов'язкової реєстрації як платника акцизного
податку органами державної податкової служби за місцем державної
реєстрації таких суб'єктів у п'ятиденний строк з дня отримання
ліцензії на виробництво, -
тягне за собою накладення штрафу в розмірі 1700 гривень.
Стаття 118. Порушення строку та порядку подання інформації
про відкриття або закриття банківських рахунків
118.1. Неподання банками або іншими фінансовими установами
відповідним органам державної податкової служби в установлений
статтею 69 цього Кодексу строк повідомлення про відкриття або
закриття рахунків платників податків
- тягне за собою накладення штрафу у розмірі 340 гривень за
кожний випадок неподання або затримки.
118.2. Здійснення видаткових операцій за рахунком платника
податків до отримання повідомлення відповідного органу державної
податкової служби про взяття рахунку на облік в органах державної
податкової служби
- тягне за собою накладення штрафу на банк або іншу фінансову
установу в розмірі 10 відсотків суми усіх операцій за весь період
до отримання такого повідомлення, здійснених з використанням таких
рахунків (крім операцій з перерахування коштів до бюджетів або
державних цільових фондів), але не менш як 850 гривень.
118.3. Неповідомлення фізичними особами-підприємцями та
особами, що проводять незалежну професійну діяльність, про свій
статус банку або іншій фінансовій установі при відкритті рахунку -
тягне за собою накладення штрафу в розмірі 340 гривень за
кожний випадок неповідомлення.
Стаття 119. Порушення платником податків порядку подання
інформації про фізичних осіб - платників податків
119.1. Неподання або порушення порядку подання платником
податків інформації для формування та ведення Державного реєстру
фізичних осіб - платників податків, передбаченого цим Кодексом, -
тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 85 гривень.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом
року було застосовано штраф за таке саме порушення, -
тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 170 гривень.
119.2. Неподання, подання з порушенням встановлених строків,
подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з
помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих
(сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них
податку -
тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом
року було застосовано штраф за таке саме порушення,
- тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1020 гривень.
119.3. Оформлення документів, які містять інформацію про
об'єкти оподаткування фізичних осіб або про сплату податків без
зазначення реєстраційного номера облікової картки платника
податків, або з використанням недостовірного реєстраційного номера
облікової картки платника податків, крім випадків, визначених
пунктом 119.2 цієї статті, -
тягне за собою накладення штрафу у розмірі 170 гривень.
Стаття 120. Неподання або несвоєчасне подання податкової
звітності або невиконання вимог щодо внесення
змін до податкової звітності
120.1. Неподання або несвоєчасне подання платником податків
або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати
податки, збори податкових декларацій (розрахунків), -
тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за
кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом
року було застосовано штраф за таке порушення, -
тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за
кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
120.1.1. Неподання платником податків - фізичною особою
декларації чи включення до неї перекручених (недостовірних) даних
про суми одержаних доходів, понесених витрат та якщо такі дії
платника призвели до заниження суми оподатковуваного доходу, -
тягнуть за собою накладення на платника податків - фізичну
особу штрафу у розмірі 25 відсотків від різниці між заниженою
сумою податкового зобов'язання і сумою, визначеною податковим
органом.
120.2. Невиконання платником податків вимог, передбачених
абзацом другим пункту 50.1 статті 50 цього Кодексу, щодо умов
самостійного внесення змін до податкової звітності -
тягне за собою накладення штрафу у розмірі 5 відсотків від
суми самостійно нарахованого заниження податкового зобов'язання
(недоплати).
При самостійному донарахуванні суми податкових зобов'язань
інші штрафи, передбачені цією главою Кодексу, не застосовуються.
Стаття 121. Порушення встановлених законодавством строків
зберігання документів з питань обчислення
і сплати податків та зборів, а також документів,
пов'язаних із виконанням вимог іншого
законодавства, контроль за дотриманням
якого покладено на контролюючі органи
121.1. Незабезпечення платником податків зберігання первинних
документів облікових та інших регістрів, бухгалтерської та
статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і
сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього
Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків
контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при
здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим
Кодексом, -
тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом
року було застосовано штраф за таке саме порушення, -
тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.
Стаття 122. Порушення правил застосування спрощеної системи
оподаткування фізичною особою - підприємцем
122.1. Несплата (неперерахування) платником податків -
фізичною особою сум єдиного податку в порядку та у строки,
визначені законодавчим актом, тягне за собою накладення штрафу у
розмірі 50 відсотків ставок податку, встановлених для фізичних
осіб - платників єдиного податку, визначених законодавчим актом.
Стаття 123. Штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у разі
визначення контролюючим органом суми
податкового зобов'язання
123.1. У разі якщо контролюючий орган самостійно визначає
суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного
відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта
оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми
податку на додану вартість платника податків на підставах,
визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3
статті 54 цього Кодексу, -
тягне за собою накладення на платника податків штрафу в
розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання,
неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування
та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта
оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми
податку на додану вартість;

( Текст отримано з офіційного джерела - http://zakon1.rada.gov.ua )
(1)(2)(3)(4)(5)(6)(7)(8)(9)(10)(11)(12)(13)(14)(15)(16)(17)(18)(19)(20)(21)(22)
(23)(24)(25)(26)(27)(28)(29)(30)(31)(32)(33)(34)(35)
Обновлено ( 06.05.2011 12:58 )

Статистика

Сотрудничество

Наша компания заинтересована в новых надежных партнерах, у нас есть взаимовыгодные предложения по сотрудничеству к посредникам и продавцам - об этом читайте в разделе СОТРУДНИЧЕСТВО. Также Вы получите полную информацию о нашей фирме и как с нами можно связаться!